Кравець І.С. Зміни в азотному фонді та баланс азоту чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України та тривалого застосування добрив у польовій сівозміні

Краткое содержание

             Трансформація азотного фонду грунтів при їх сільськогосподарському використанні. Проблема впливу різних доз і видів добрив на зміни в азотному фонді грунтів та продуктивність сільськогосподарських культур досить широко висвітлена в літературі. Встановлено, що напрямок трансформації азоту грунту та добрив, що пов'язаний з мікробіологічними процесами, та залежить від різних доз і систем удобрення. Характер динаміки вмісту мінеральних форм азоту обумовлюється біологічними особливостями культур, погодними умовами та рівнем удобрення. Виявлено оптимальні дози добрив під сільськогосподарські культури, які забезпечують стабільні і високі врожаї з оптимальною якістю. Але вивчення цих питань відносно чорнозему опідзоленого, який займає значну частину широкої різновидності грунтів, розповсюджених у Правобережному Лісостепу України, проводилися, як правило, в короткотермінових польових дослідах, що не дає можливості вивчити направленість та масштаби змін, які проходять у грунті під впливом тривалого застосування добрив.

Проведений огляд літератури свідчить, що лише за допомогою вивчення різносторонніх факторів впливу можна об'єктивно оцінювати процеси, які проходять у грунті, та встановити їх значення у трансформації і доступності азотних сполук, залежність цих змін від доз та видів добрив, їх поєднання та розміщення в сівозміні. Лише глибоке, різностороннє вивчення цього питання дає можливість створити раціональну та екологічно-виправдану концепцію удобрення польових культур.

Умови і методика проведення досліджень. Дослідження із вивчення змін в азотному фонді та балансу азоту чорнозему опідзоленого за тривалого застосування різних доз добрив і систем удобрення проведено протягом 1998–2000 рр. на дослідному полі Уманської ДАА, що розташоване  в Маньківському природно-сільськогосподарському районі  Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції України, у стаціонарному досліді кафедри агрохімії і грунтознавства, закладеному в 1964 р. професором І.М. Карасюком.

Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений звичайний важкосуглинковий на лесі.  На період закладання досліду шар грунту 0–20 см характеризувався  такими показниками: вміст гумусу (за методом Тюрина)– 3,31%; рН сольової суспензії – 6,2; гідролітична кислотність – 2,5 смоль/кг; насиченість грунту основами – 28,8 смоль/кг; легкогідролізованого азоту (за методом Тюрина – Кононової) – 48 мг/кг; рухомих фосфатів (за методом Труога) – 150 мг/кг; обмінного калію (за методом Бровкіної) – 90 мг/кг.

Кліматичні умови характеризуються помірною континентальністю і за основними елементами погоди відповідають підзоні нестійкого зволоження. За даними Уманської метеостанції середньобагаторічна кількість опадів складає 633,0 мм, середньодобова температура повітря – 7,4 0С, відносна вологість повітря – 76%.

Дослід розгорнутий одночасно на 10 полях із сівозміною зерно-бурякового типу (конюшина, озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза на зерно, горох, озима пшениця, викосуміш, озима пшениця, цукрові буряки, ярий ячмінь з підсівом конюшини). У досліді  вивчався вплив 3-х рівнів удобрення за мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення (табл. 1).

Дози добрив за мінеральної системи складали N45Р45К45,  N90Р90К90, N135Р135К135   на 1 га сівозмінної площі, за органічної – 9,0, 13,5 і 18,0 т/га гною, за органо-мінеральної  системи удобрення дози гною складають 4,5, 9,0 і 13,5 т/га, а загальна кількість внесення основних елементів живлення скорегована з мінеральною системою удобрення додатковим їх внесенням з мінеральними добривами. Для виявлення змін, що відбувалися у грунті, використовували метод “аналогів” – переліг з часу закладання стаціонарного досліду та беззмінні чорний пар і посіви кукурудзи.

Загальна площа ділянки – 170 м2, облікова –100 м2, повторення досліду 3- разове. Для удобрення культур у досліді використовували: напівперепрілий підстилковий солом'яний гній ВРХ, аміачну селітру, суперфосфат гранульований, калійну сіль змішану, які вносили під основний обробіток грунту з осені. З третьої ротації сівозміни підживлення озимої пшениці азотними добривами проводиться навесні.