Слюсар О.В. Оптимізація живлення і удобрення рослин суниці першого року вирощування на темно-сірому опідзоленому грунті Правобережного Лісостепу України

Краткое содержание

Особливості живлення та удобрення рослин суниці           (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Проблеми вирощування, застосування різних форм, норм та доз мінеральних добрив, врожайність ягід суниці та їх якість вивчалися багатьма дослідниками (С.С. Рубін (1958); В.Г. Лисанюк (1999); Л.Г. Пехото (1975); Т.Г. Копилов (2002) та ін.). На думку вітчизняних та зарубіжних вчених одним із шляхів їх вирішення є кореневі та позакореневі підживлення (Джої Мурамото (2003); Збіднєв Я., Конопінська Я. (2006); Віллекенс К., Десмет Е. (2006) та ін.).

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що нині накопичено не достатньо матеріалів, які висвітлюють роль систематичного використання добрив у продуктивності суниці. Також науковцями надто мало уваги приділено дослідженням щодо оптимізації її живлення та удобрення в перший рік плодоношення. Оскільки коренева система розсади слабка і не адаптована до умов навколишнього середовища, в рослинах гальмується їх повноцінне мінеральне живлення. Ця проблема залишається актуальною і для інших критичних періодів їх росту і розвитку. Тому розробка науково-обгрунтованих систем удобрення суниці для оптимізації росту і розвитку рослин є актуальною, особливо з позицій отримання високих і сталих врожаїв ягід у перший рік плодоношення.

МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по оптимізації живлення та удобрення рослин суниці проводили в дослідному полі ТОВ “Біотех ЛТД” Бориспільського району Київської області впродовж 2006-2008 рр. Територія господарства розташована в зоні Лісостепу Правобережного України. Грунт дослідної ділянки – темно-сірий опідзолений грубопилуватий легкосуглинковий на лесі. Шар ґрунту 0-20 см характеризувався такими показниками: вміст гумусу – середній, забезпеченість легкогідролізованими сполуками азоту – дуже низька, рухомими сполуками фосфору – висока, обмінним калієм – дуже висока, мав слабко кислу реакцію ґрунтового розчину. Дослід закладено у трикратній повторності за систематичного розміщення варіантів. Площа посівної ділянки становила 60 м², облікової – 43 м².

Схема досліду у відкритому ґрунті:

1. Без добрив (контроль);

2. N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀ при садінні (прості добрива);

3. N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀ при садінні (Cropcare NPK);

4. N₈₀P₈₀K₉₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння (прості добрива);

5. N₈₀P₈₀K₉₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння (Cropcare NPK);

6. N₆₀P₄₀K₅₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння + N₂₀P₄₀K₄₀ після скошування (прості добрива);

7. N₆₀P₄₀K₅₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння + N₂₀P₄₀K₄₀ після скошування (Cropcare NPK).

Дослідження щодо впливу позакореневого підживлення комплексним добривом Folicare на урожайність та показники якості ягід суниці в умовах захищеного ґрунту проводили згідно наступної схеми:

1. Перегній (150 т/га) + N₁₃₀P₅₀K₁₀₀ – фон.

2. Фон + вода (аплікація 3 рази).

3. Фон + Folicare (система підживлень 3 рази по 2 кг/га).

4. Фон + Folicare (система підживлень 3 рази по 3 кг/га).

5. Фон + Folicare (система підживлень 3 рази по 5 кг/га).

Площа посівної ділянки 15 м², облікової – 10 м².

Обробки проводили у наступні періоди росту та розвитку рослин:
1. Folicare 12:46:8 – під час інтенсивного відростання надземної маси навесні; 2. Folicare 22:5:22 – на початку цвітіння; 3. Folicare 18:18:18 – в період зеленої ягоди.

Зразки ґрунту відбирали та підготовлювали до аналізу згідно ДСТУ 4287: 2004, ДСТУ ISO 10381-1: 2004, ДСТУ ISO 10381-4: 2005, ДСТУ ISO 11464-2001. В них визначали наступні показники: вміст легкогідролізованих сполук азоту – за методом Тюріна і Кононової, рухомого фосфору та обмінного калію – згідно ДСТУ 4405: 2005. В умовах захищеного ґрунту передбачалося визначення водорозчинних форм амонійного (ГОСТ 27753.8-88) та нітратного азоту (ГОСТ 27753.7-88), сполук фосфору (ГОСТ 27753.5-88) і калію (ГОСТ 27753.6-88).

В ягодах суниці визначали вміст сухої речовини гравіметричним методом, вітаміну С – за методом Муррі, цукрів – титриметричним методом за Бертраном, загальну кислотність – титриметрично, нітратного азоту – поляриметричним методом. Показники вмісту макроелементів в рослинах отримували після мокрого озолення матеріалу за методом Гінзбург та ін. з подальшим визначенням азоту – колориметричним методом з реактивом Несслера, фосфору – фотоколориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького та калію – на полуменевому фотометрі.

Лабораторні аналізи зразків ґрунту та рослин проводилися в лабораторії оцінки якості земель, добрив та якості продукції рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування (атестат акредитації NUA 6.001.Н.326). Збір урожаю проводили окремо за варіантами досліду вручну з усієї облікової ділянки.

Математичну обробку результатів дослідження проводили методом дисперсійного аналізу за допомогою комп’ютерних програм Сплайн та Agrostat.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГРУНТУ

Використання добрив істотно впливає на умови живлення рослин. Тому існує необхідність вивчення властивостей ґрунту для цілеспрямованого управління формуванням урожаю, ростом і розвитком рослин, а також напрямком фізіолого-біохімічних процесів, що відбуваються в рослинному організмі.

Легкогідролізовані сполуки азоту є найбільшим резервом поповнення його мінеральних форм в ґрунті. Одержані нами дані (табл. 1) свідчать про те, що у фазу цвітіння їх вміст у ґрунті варіантів з добривами (шар 0-20 см) коливався від 69,0 до 93,0 мг/кг ґрунту, а у контролі – 51,0 мг/кг ґрунту. Найвищим його вміст виявився за внесення простих добрив у дозі N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀ при садінні і становив 93,0 мг/кг ґрунту. За використання Cropcare NPK в тій же дозі цей показник був на рівні 88 мг/кг.

За дво- та триразового застосування мінеральних добрив вміст легкогідролізованих сполук азоту в ґрунті був дещо нижчим.

Найбільшою їх кількість упродовж періоду вегетації була на початку плодоношення і становила у контролі 83,0 мг/кг ґрунту, а у варіантах з N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀ (при садінні) – 131 та 126 мг/кг відповідно за використання простих добрив і Cropcare NPK.

Від початку плодоношення до закладання генеративних бруньок вміст легкогідролізованих сполук азоту зменшувався. В підорному шарі ґрунту спостерігали аналогічну тенденцію змін.

У перший рік плодоношення всі дози і строки внесення як простих, так і комплексних добрив позитивно вплинули на фосфатний режим ґрунту. Найбільш інтенсивно за період вегетації суниці вміст рухомих сполук фосфору знижувався між фазою цвітіння та кінцем плодоношення. У період закладання генеративних бруньок цей показник був найвищим і у варіантах з добривами: (шар 0-20 см) становив 293-366 мг/кг, у контролі – 275 мг/кг ґрунту.

Під впливом внесення простих і комплексного добрив у темно-сірому опідзоленому ґрунті відбувалось істотне збільшення кількості обмінного калію. Встановлено, що застосування простих добрив у дозі N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀ сприяло підвищенню його вмісту у фазу цвітіння на 143 мг/кг ґрунту, за показника у контролі – 208 мг/кг.

Використання мінеральних добрив у декілька етапів обумовлювало зниження цього показника порівняно з одноразовим. Рослини суниці засвоювали найбільше калій від цвітіння до закладання генеративних бруньок. Найнижчим вміст його обмінної форми був саме у цей період.

Таким чином, одноразове внесення мінеральних добрив перед садінням суниці в нормі N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀  не залежно від їх форми забезпечувало найвищий вміст елементів живлення, що оптимізувало умови живлення рослин, особливо в критичні періоди їх росту та розвитку.