Дубовик В.І. Вплив репродукування оздоровленої еліти на продуктивність насіннєвої картоплі

Краткое содержание

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННОЇ КАРТОПЛІ          (літературний огляд)

У розділі подається огляд наукових праць з питань причин зниження продуктивності картоплі в виробництві, методи і способи оздоровлення картоплі, мінливість продуктивної і насіннєвої якості оздоровленого матеріалу під час його репродукування.

Зроблено висновки необхідності цілеспрямованої роботи в насінництві по зменшенню негативного впливу різних факторів при розмноженні еліти картоплі, одержаної з оздоровленого вихідного матеріалу.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Усі подані в дисертації матеріали були одержані на Сумській державній сільськогосподарській дослідній станції упродовж 1996-1999 років.

Територія землекористування дослідної станції знаходиться в Північно-східному Лісостепу України. Грунти на яких закладалися досліди - чорноземи глибокі малогумусні середньосуглинкові слабовилугувані. Вміст гумусу  в орному шарі за Тюриним – 4,2%, рухомого фосфору і обмінного калію за Чириковим – відповідно 10,1 і 7,1 мг на 100 г грунту, рН_{сольове} – 6,7, гідролітична кислотність за Каппеном-Гільковицем – 1,1 мг-екв. на 100 г грунту, сума поглинених основ за Каппеном – 36,0 мг-екв на 100 г грунту, ступінь насиченості основами 97%.

Погодні умови за 1996-1997 роки досліджень були відносно сприятливими. В 1998-1999 роках нестача опадів посилювалася ще й високими температурами повітря і грунту. Гідротермічний коефіцієнт за період вегетації картоплі в 1996 році становив 1,14, 1997 – 1,20, 1998 – 0,79, 1999 – 0,69.

Попередниками картоплі у всі роки досліджень була озима пшениця. Добрива: 30 т/га гною + N₆₀P₆₀K₉₀. Технологія  вирощування загальноприйнята для вирощування насіннєвої картоплі в Північно-східному Лісостепу України.

Для досліду використовували еліту, одержану методом клонового добору по п’яти річній схемі і репродуковану по трьох річній схемі, де вихідним матеріалом були меристемні мікробульби (7-18 мм) і мінібульби (0,2-2,5 г) та двохмісячна розсада від рослин in vitro, одержаних методом меристемнотканинної культури. Оздоровлення картоплі від вірусів і введення її в культуру in vitro проводились в Інституті картоплярства УААН. До лабораторії біотехнології картоплі Сумської державної  сільськогосподарської  дослідної станції надходили безвірусні рослини in

vitro для подальшого розмноження і одержання від них мікро- і мінібульб.

Експериментальну роботу проведено постановкою досліду за схемою: вихідний матеріал – клони (контроль), мікробульби, мінібульби, розсада; еліта, репродукції: перша, друга, третя.

Вивчали сорти картоплі – Пролісок (ранньостиглий), Невська (середньоранній), Луговська (середньостиглий). Облікова площа ділянки 200 м² з площею живлення 70х25-30 см. Повторність варіантів досліду чотириразова. Дослід проводили методом накладання.

Виявлення вірусів проводили на візуально здорових рослинах методом краплинної серодіагностики. Для цього використовували антивірусні сиворотки, виготовлені в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН.

Статистичний обробіток даних досліджень проводили методами дисперсійного, кореляційного і регресивного аналізів з використанням табличного процесору MS Excel.

ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕПРОДУКУВАННЯ ОЗДОРОВЛЕНОЇ ЕЛІТИ КАРТОПЛІ

В процесі вирощування картоплі від еліти до нижчих репродукцій настає погіршення її насінних якостей, а отже, й зниження врожаїв. На сьогоднішній день визначено рівень втрат продуктивності різних сортів картоплі залежно від грунтово-кліматичних умов України: в Північному (Шевель М.Є., 1971), Центральному (Молоцький М.Я., 1999; Верменко Ю.Я., Рязанцев В.Б., 1998) та Західному регіонах (Андрушко О.М., 2000). В даному розділі викладено результати досліджень з динаміки урожайних та насіннєвих якостей оздоровленої картоплі залежно від репродукції в Північному сході Лісостепу України.

Вплив репродукування на ріст і розвиток рослин. Фенологічним спостереженням не встановлені істотні відхилення в проходженні фаз росту і розвитку рослин між контролем та варіантами досліду по всіх сортах (F_ф=1,78<F₀₅=2,12). Але вегетаційний період третього року репродукування характеризувався запізненням настання фаз на два-чотири дні порівняно з елітою (F_ф=5,78>F₀₅=2,18). Несприятливі погодні умови 1998 і 1999 років також обумовлювали подовження вегетаційного періоду у сорту Пролісок більше як на десять, у сорту Луговська на вісім і у сорту Невська на шість днів.

Результати досліджень параметрів надземної частини куща картоплі показали незалежність їх від методів і видів оздоровлення (табл. 1).

Негативний вплив тривалості репродукування почав відзначаться істотним зменшенням площі листової поверхні куща сорту Луговська (на 5,99 тис. м²/га при НІР₀₅ 3,78) в процесі першого року, а у сортів Пролісок (на 7,30 тис. м²/га, НІР₀₅ 3,97) і Невська (на 13,4 тис. м²/га, НІР₀₅ 5,12) – в другому році. Третій рік репродукування характеризувався зменшенням параметрів всіх показників надземної частини куща картоплі крім висоти рослин і кількості стебел у сорту Пролісок в контролі і у варіантах 14-16;  при цьому площа листової  поверхні  посіву в порівнянні з елітою складала у сорту Невська 37%, сорту Луговська – 45% і у сорту Пролісок – 55%.

Аналіз сукупного впливу факторів на розмір листового апарату показав, що величина цього показника на 49,8% (F_ф=73,1) залежить від репродукції, на 8,52% (F_ф=12,5>F₀₅=2,79) – від погодних умов вирощування і в менший мірі – 1,22% (F_ф=1,73<F₀₅=3,18) від сорту.

Залежність урожайності і насіннєвої якості різних сортів картоплі від тривалості репродукування. Загальновідомо, що продуктивність залежить як від надземної так і підземної частини куща.