Поліщук В.В. Експериментальна оцінка інбредних ліній кукурудзи для селекції гібридів, адаптованих до умов Лісостепу України




  • скачать файл:
Название:
Поліщук В.В. Експериментальна оцінка інбредних ліній кукурудзи для селекції гібридів, адаптованих до умов Лісостепу України
Альтернативное Название: Полищук В.В. Экспериментальная оценка инбредных линий кукурузы для селекции гибридов, адаптированных к условиям Лесостепи Украины
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

        РОЗДІЛ 1. СТАН  ДОСЛІДЖЕНЬ ПО СТВОРЕННЮ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ РАННЬОСТИГЛИХ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ (огляд літератури)


 


   У розділі подається стислий огляд літератури вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо поширення та господарсько–біологічного значення вихідного матеріалу кукурудзи для створення гібридів, адаптованих до різних умов вирощування. Розглянуто основні проблеми   покращення та розмноження інбредних ліній традиційними та біотехнологічними  методами. Обґрунтовано необхідність подальшого дослідження по селекції нових інбредних ліній кукурудзи в умовах Лісостепу України.


 


РОЗДІЛ 2. УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ


 


             Дослідження господарської цінності інбредних ліній кукурудзи здійснювали протягом 2000–2002 років на селекційній ділянці кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського державного аграрного університету (УДАУ), а також з метою прискорення екологічного вивчення окремих ліній, особливості формування їхнього продуктивного потенціалу проводили у трьох пунктах випробування відповідно з договорами про наукове співробітництво – УДАУ, у ТОВ “Расава” та в інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН  ( НДГ ”Елітне”).


             Ґрунти дослідної ділянки Уманського державного аграрного університету належать до чорноземів опідзолених важкосуглинкових малогумусних. Вони мають невисокий вміст гумусу (3,31 % в орному, 0–30 см шарі). За вмістом рухомих форм фосфору і калію грунт належить до групи середньозабезпечених (80–130мг/кг грунту) і має нейтральну реакцію ґрунтового розчину (рН 6,5–6,7).


 Характерними типами ґрунтів в ЗАТ “Расава” Миронівського району Київської області є чорноземи глибокі малогумусні крупнопилувато-легкосуглинкові.


Ґрунтовий покрив представлений міцним, слабовилугованим чорноземом на пилувато–суглинистому лесі з товщиною гумусового шару 75 см і вмісті гумусу 3,3 – 3,5 %. Гідролітична кислотність 0,76 – 0,99 мг/100 г ґрунту.


Завдяки значній мінливості факторів погодних умов у різних пунктах випробування і в різні роки нами були отримані експериментальні дані, що характеризують особливості реагування вивчених ліній вітчизняної та зарубіжної колекції кукурудзи на зміну умов вирощування.


В якості матеріалу досліджень використовували  92 елітні інбредні лінії кукурудзи (колекції лабораторії кукурудзи кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського державного аграрного університету і НЦГРУ Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН,) з різним ступенем прояву важливих ознак і різною тривалістю вегетаційного періоду, в тому числі 15 – для екологічного вивчення в трьох пунктах випробування (в Черкаській, Київській та Харківській областях). Лінії з каталогу НЦГРРУ  добирались за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Харкова ( ранньостиглість, продуктивність, комбінаційна здатність та ін.).


Методика досліджень. Дослідження проводили за загальновживаними  методиками, рекомендованими для вивчення кукурудзи. Посів проводили в строки, рекомендовані для даних грунтово-кліматичних умов. Ділянки двохрядкові, по 20 рослин у рядку з розрахунковою густотою посіву 80 тис. рослин на 1га та обліковою площею – 5м2. Повторність в дослідах триразова. Розміщення варіантів – рендомізовані блоки. Ручне прополювання проводили з одночасним формуванням густоти, після чого вносили гербіцид “Харнес” для боротьби з бур’янами. 


Аналіз комбінаційної здатності інбредних ліній за ознакою “урожай сухого зерна” проводили за методом топкросу в модифікації П.П. Літуна та Н.В. Проскуріна (1992).


Морфологічні, біологічні та господарські ознаки ліній і гібридів кукурудзи, включених у дослід вивчали згідно рекомендацій, викладених у “Методиці державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2001) та “Методиці польових дослідів з кукурудзою” (1980).


Оцінювання стійкості ліній та гібридів кукурудзи проти шкідників і хвороб проводили в польових  умовах  за  методикою Н.В. Вилкової,              В.Г. Іващенка, А.Н. Фролова (1989).


             Параметри адаптивної здатності  і стабільності інбредних ліній  аналізували у відповідності з методикою А.В. Кільчевського та А.В. Хотильової (1985).


          Культивування експлантів кукурудзи in vitro здійснювали на середовищі Мурасіге і Скуга модифікованому для кукурудзи.


Статистичні обрахунки експериментальних даних здійснювали  методами дисперсійного і кореляційного аналізів, викладених у   Б.С. Доспєхова (1985)  та В.Ф. Мойсейченка і В.О. Єщенка (1994)  з використанням відповідних комп’ютерних програм.


 


РОЗДІЛ 3.  ВИЗНАЧЕННЯ  РІВНЯ ПРОЯВУ  ГОСПОДАРСЬКО–ЦІННИХ ОЗНАК ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ У ІНБРЕДНИХ ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ


 


    Внаслідок вивчення прояву основних господарсько-цінних ознак і визначення коефіцієнтів кореляції між ними встановлено, що найбільш високий рівень кореляційних зв’язків існує лише між довжиною качана та кількістю зерен в ряду (r=0,74–0,81). Оскільки кількість зерен в ряду в більшій мірі впливає на урожайність, особливий інтерес являє собою добір ліній з качанами більшого розміру і більшого діаметру, а значить з більшою кількістю зерен у ряду. Отримані дані свідчать про достовірні і стабільні зв’язки середньої сили між кількістю днів від сходів до цвітіння качанів та до повної стиглості (r= 0,52–0,77). Це означає, що в селекції на ранньостиглість слід надавати перевагу  лініям з раннім цвітінням качанів. Встановлено, що висота прикріплення господарсько-придатного качана достовірно середньо корелює з кількістю листків на  основному стеблі (r= 0,65–0,61) та продуктивністю (r= 0,54–0,60).  Це означає, що форми з нижчим  закладанням качана  мають меншу кількість листків на основному стеблі. Дані зв’язки виявилися стійкими по роках досліджень.          


 


Наявність тісних взаємозв’язків між кількістю днів від сходів до цвітіння качанів та до повної стиглості підтверджено в усіх дослідах, що дає підстави враховувати ці ознаки в селекції на ранньостиглість. Також важливе значення для елементів продуктивності мають такі пари ознак: урожайність і вихід зерна (r= 0,49–0,55); урожайність та кількість зерен в ряду (r= 0,64–0,56); кількість зерен в ряду та довжина качана (r= 0,74–0,81).

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)