Онупрієнко Л.Г. Ефективність добору на збільшення вмісту волокна при збереженні механічної функції стебла конопель

Краткое содержание

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО МОРФОЛОГІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНОПЕЛЬ У ЗВ’ЯЗКУ З СЕЛЕКЦІЄЮ НА ВОЛОКНИСТІСТЬ (Огляд наукової літератури)

Аналіз і узагальнення літературних джерел свідчить, що основні завдання селекції однодомних конопель – це створення високопродуктивних безнаркотичних сортів конопель, стійких до вилягання. На фоні успішної селекції на волокнистість виникає припущення, що значне збільшення вмісту волокна (більше 32%) може привести до зміни співвідношення між шаром волокна і товщиною деревини (забезпечують механічну функцію стебла конопель), яке може негативним чином вплинути на стійкість конопель до вилягання.

Необхідним є з’ясування залежностей між масою та вмістом волокна з основними селекційними ознаками в сучасних високоволокнистих сортів однодомних конопель з позицій ефективності проведення селекційної роботи у напрямку подальшого збільшення вмісту волокна у нових сортів конопель родинно-груповим добором. Тому дослідження в даних напрямках є актуальними і необхідними.

МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

В даному розділі наведено методику та агрометеорологічні умови проведення досліджень. Польові та лабораторні досліди проводили на експериментальній базі відділу селекції і насінництва конопель Інституту луб’яних культур УААН (м. Глухів Сумської обл.) в 2004 – 2007 рр. згідно методичних рекомендацій по селекції конопель (Г.И.Сенченко, А.И. Жатов, В.Г. Вировец).

Для досліджень були залучені селекційні сорти однодомних конопель, окремі зразки яких мають вміст волокна близько 30% – це сорти Глухівські однодомні 18, Глухівські 48, Глухівські 46, Глухівські 51, а також сорти–стандарти – Єрмаківські місцеві (низьковолокнистий), ЮСО-31 (високоволокнистий). Дані сорти конопель аналізували за комплексом селекційних ознак в розсаднику оцінки при загущеному (10х5 см) та розрідженому (60х10 см) способах сівби. З метою з’ясування особливостей накопичення волокна і неволокнистої частини стебла конопель в онтогенезі в такі фази розвитку рослин, як: три пари листків, масова бутонізація, масове цвітіння та біологічна стиглість, з кожного досліджуваного сорту (загущений та розріджений спосіб посіву) відбирали по 30 рослин, які потім аналізували за комплексом селекційних ознак. Площу листкової поверхні рослин конопель визначали за методикою А.А. Ничипоровича (1961).

Для проведення анатомічного аналізу високо- та низьковолокнистих сортів конопель відбирали однакові за морфологічними параметрами стебла рослин загущеного та розрідженого способів сівби. Відрізок робили в межах технічної довжини стебла (на межі нижньої третини технічної довжини стебла). Зрізи стебел аналізувались за анатомічними ознаками на тимчасових мікроскопічних препаратах при збільшенні в 600, 300 та 75 разів.

З метою отримання поліпшеного вихідного матеріалу сортів однодомних конопель за ознакою високого (більше 31%) вмісту загального волокна в 2004 – 2006 рр. закладали ізольовані селекційні розсадники сортів Глухівські однодомні 18, Глухівські 48, Глухівські 46 та Глухівські 51.

Отримані результати досліджень аналізували статистичними методами згідно “Методики полевого опыта“ за Б.А. Доспеховим (1973). Статистичну обробку первинного експериментального матеріалу проводили із застосуванням програми ППП “ОСГЭ” (П.П. Литун, А.А. Белкин, А.И. Белянский, 1993 р.).