Маренич М.М. Мінливість господарсько цінних ознак гібридів озимої м\'якої пшениці залежно від добору батьківських форм

Краткое содержание

СТАН, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ СЕЛЕКЦІЇ

 ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ (огляд літератури)

У розділі подається огляд  наукових праць з питань продуктивності, зимостійкості, посухостійкості, стійкості до хвороб та шкідників,  якості зерна озимої пшениці. Їх спадкування та мінливість. Зроблено висновки про необхідність  подальших досліджень

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди проведені у 1993-1999 роках на дослідному полі навчально-дослідного господарства "Ювілейне", що знаходиться в зоні нестійкого зволоження лівобережного Лісостепу. Ґрунти дослідної ділянки представлені чорноземами, сформованими на карбонатному лесі.

Погодні умови за роки досліджень характеризувались значною різноманітністю  аж до екстремальних, фітосанітарний стан посівів був типовим. У 1995-1996 роках відмічались ураження рослин сажкою.

Матеріалом для досліджень стали гібриди сортів і сортозразків озимої пшениці полтавської селекції, їх батьківські форми,  а також сорти миронівської, одеської та зарубіжної селекції.

Польові досліди закладали і проводили в типових умовах селекційних посівів.

Фенологічні спостереження проводили згідно "Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур" (1995).

Схрещування проводили в польових умовах за загально прийнятою методикою шляхом видалення пиляків з квіток материнської форми з послідуючим запиленням пиляками батьківської.

Для проведення аналізу обсяг вибірки становив 25 рослин з кожної повторності. Повторність досліду чотириразова.

В гібридів першого покоління визначали ступінь фенотипічного домінування для ознак продуктивності. При визначенні характеру успадкування ознак продуктивності і якості гібридів   F2 визначали ступінь домінування ознак продуктивності та числа седиментації за методикою А.Ф.Мережка (1980).

Аналіз спадковості вмісту клейковини, якості клейковини, вмісту білка проводили методом дисперсійного аналізу за  Б.О.Доспєховим (1985). За ознаками продуктивності і якості проводили розрахунки частоти і ступеня позитивних і негативних трансгресій.

Лабораторні аналізи: склоподібність зерна, число седиментації, вміст та якість клейковини проводили згідно методики Н.М.Скляр (1983), І.І.Василенка, В.І.Комарова (1987). Вміст білка визначали методом інфрачервоного аналізу на комп'ютеризованому інфрачервоному аналізаторі PSCO/ISI IBM-PC 4250.

Статистичний аналіз експериментальних даних проводили згідно методики Б.О.Доспєхова (1985) з використанням комп'ютера IBM PC  і програм Stadia, Excel, та Armselecthioner.

ТРАНСГРЕСИВНА МІНЛИВІСТЬ ОЗНАК ПРОДУКТИВНОСТІ  ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ І ЇХ  ВИКОРИСТАННЯ В СЕЛЕКЦІЇ

Проблемі підвищення продуктивності озимої пшениці присвячено багато праць. Це цілком природно, адже продуктивність  є одним з основних  напрямків  селекції цієї  важливої  культури. Найважливішими компонентами врожайності і продуктивності рослин вважаються продуктивне кущіння, число продуктивних стебел на одиниці площі, висота рослин, довжина колоса,  кількість озернених колосків у колосі,  кількість зерен у колосі, маса зерна з головного колоса, маса 1000 зерен, маса зерна рослини (Я.Леллі, 1980). Але це в загальному, не кожен елемент продуктивності має однаковий вплив на врожайність і не кожен показник може з однаковим успіхом застосовуватися в селекції. Ще П.П.Лук'яненко (1932) зробив перші кроки класифікації елементів продуктивності рослин за їх впливом на врожайність. Згідно цього,  були розроблені шляхи і напрями добору високоврожайних сортів. Показниками для умов Краснодарського краю стали висота рослин, маса 1000 зерен, натура зерна. В дослідженнях інших авторів (В.М.Ремесло, 1975, В.В.Пильнєв, А.В.Нефьодов, 1987 та ін.) теж приводиться оцінка різних компонентів врожайності, але є розбіжності стосовно можливості застосування їх в селекції. Очевидно, що в різних умовах сорти озимої пшениці поводять себе по-різному і, можливо, формують врожайність за допомогою іншої ознаки продуктивності.

З появою нових сортів озимої пшениці полтавської селекції випливає необхідність визначення таких ознак продуктивності, які б могли бути застосованими для селекції в наших умовах з метою підвищення її ефективності. Результати наших досліджень приведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив елементів продуктивності озимої пшениці на врожайність, r

Рік врожаю    Продуктивне кущіння         Висота стебла           Довжина головного колоса            Число колосків у головному колосі          Число зерен в головному колосі    Маса зерна з головного колоса      Маса 1000 зерен    

1993    0,37     -0,66    0,54     0,48     -0,21    -0,18    0,53    

1994    0,02     -0,77    -0,64    -0,58    -0,11    -0,30    0,66    

1995    -0,40    -0,40    -0,13    -0,16    -0,35    -0,35    0,61    

Число продуктивних стебел в рослині не має достовірного впливу на врожайність, хоча між продуктивним кущінням і масою зерна з рослини існує висока кореляційна залежність   (r =0,63...0,93). Ознака висоти стебла мала, навпаки, значний вплив на врожайність.

Негативний зв'язок між цими показниками ще раз підтверджує, що з точки зору врожайності перевагу мають низькорослі сорти. Для наших дослідів  найвищу  врожайність відмічено у  форм  з  висотою  соломини     50 …70 см. Достовірного впливу висоти стебла на продуктивність рослини не встановлено (r =-0,32...0,56).   Не виявлено достовірного кореляційного зв'язку і між елементами продуктивності колоса та врожайністю. Хоча вплив їх на продуктивність рослини досить суттєвий. Так, наприклад,  коефіцієнт кореляції між довжиною колоса і масою зерна з рослини становить 0,01...0,70; кількість колосків у головному колосі корелює з тим же показником r=0,12...0,7; кількість зерен у головному колосі - r=0,10...0,82; маса зерна з головного колоса -  r - 0,10...0,71. Найбільший позитивний вплив на врожайність в наших дослідженнях був зафіксований у ознаки маса 1000 зерен. Існує позитивний вплив цього показника і на продуктивність рослини - r=0,06...0,50.

Одержані результати говорять про те, що в наших умовах при селекції озимої пшениці на врожайність слід звертати увагу в першу чергу на висоту стебла рослин і масу 1000 зерен, хоча не слід забувати  і інші компоненти продуктивності, оскільки за результатами наших досліджень коефіцієнт множинної детермінації між ними і врожайністю становить 0,783.