Писаренко Н.В. Особливості стійкості проти хвороб та прояв інших господарських ознак у міжсортових і міжвидових гібридів картоплі

Краткое содержание

Значення міжсортової і міжвидової гібридизації картоплі у створенні

вихідного селекційного матеріалу, стійкого проти хвороб

            (огляд наукової літератури)

      На підставі аналізу даних численних вчених проведене порівняння цінності сортів, міжсортових та  міжвидових гібридів картоплі  для використання в практичній селекції за стійкістю проти хвороб, які досліджували. Доведена більша перспективність залучення в створення сортів гібридів з участю диких і культурних видів, бо саме серед останніх можна виділити джерела ознак з їхнім ефективним генетичним контролем. Зазначено, що лише невелика кількість співродичів культурних сортів залучена в селекційну практику, хоча постійно створюються нові гібриди з видами, які раніше не використовувались. Саме їхня значимість і цінність для виведення нових сортів не встановлена.

4

Умови, матеріал та методика проведення дослідження

Робота виконана на Поліській дослідній станції ім. О.М.Засухіна Інституту картоплярства УААН протягом 1998 – 2003 рр. Грунти дослідного поля дерново–слабо-підзолисті, піщані, бідні на гумус (0,6-0,8%), макро- та мікроелементи. Всі роки виконання досліджень характеризуються вищою температурою повітря за період вегетації порівняно з середньою багаторічною. Особливо в цьому відношенні виділяються червень, липень 1999р. та липень 2001 і 2002 рр. Значна кількість опадів випала в 1998 році, зокрема в липні, та дещо більша, ніж середня багаторічна, в 2001 і 2002 роках. За винятком 2002 р. має місце нерівномірність випадання дощів.

 Вихідним матеріалом у дослідженні використані складні міжвидові гібриди з участю філогенетично віддаленого виду S.bulbocastanum, їхні бекроси та  міжсортові, які випробовувались у високих селекційних розсадниках дослідної станції.

Оцінювали стійкість проти дитиленхозу в умовах штучного інфекційного фону (з підсадкою шматочка хворої бульби), парші звичайної, залізистої плямистості бульб – провокаційних фонів, фітофторозу бульб, кільцевої гнилі - з використанням штучного зараження згідно прийнятих методик. Застосовували балову оцінку стійкості, де балу 9 відповідало відсутність симптомів хвороб, а 1 – максимальний їхній прояв з проміжними балами: 8 – висока резистентність, 7 – відносно висока, 5 – середня, 3 – низька.

Експериментальні результати обробляли статистичними методами.

Стійкість вихідного селекційного матеріалу проти хвороб та

 поєднання цих ознак з іншими господарсько-цінними

         Прояв серед міжсортових, міжвидових гібридів резистентності проти дитиленхозу. Встановлений певний (іноді значний) вплив на прояв ознаки зовнішнього комплексу (рис.1). Наприклад, варіювання його у чотирьох сортів-стандартів протягом шести років склало мінімум 5,3 % (Невська), а максимум – 22,1 (Зов).

Перевага міжвидових гібридів над міжсортовими зводиться до можливості виділення лише серед згаданих першими форм з крайньою високою стійкістю (9 балів); значно (у 2,3 – 6,4 разу за роками) більшої кількості гібридів, які перевищують прояв ознаки у кращого сорту-стандарту; в окремих випадках  менше варіювання ознаки впродовж виконання дослідження.

Унікальним є виділення бекросів  81.459с19, 89.203с79, 90.690/61, які протягом трьох років випробування не мали симптомів хвороби. Аналогічне відноситься ще до восьми міжвидових гібридів, що мають такий же прояв ознаки впродовж двох років. Цінним для практичної селекції є наявність гібридів, що характеризуються вищою резистентністю, ніж кращі сорти-стандарти, з популяцій: 90.676 – 3 шт.,  83.47 – 2, що  свідчить  про наявність у їхніх материнських форм ефективних генів контролю ознаки. Виділені батьківські форми, що  мають значну частоту в  походженні  стійких  міжвидових  гібридів: 81.459с15 (зустрічається