Коваль Т.М. Селекційна цінність ліній озимої м\'якої пшениці, створених шляхом віддаленої гібридизації

Краткое содержание

   У вступі обгрунтовано актуальність теми досліджень, визначено наукову новизну та практичну цінність, сформульовано загальну мету і задачі роботи.

У першому розділі на підставі аналізу літературних джерел показано роль віддаленої гібридизації, як важливого фактора формотворення та значення використання її в селекційній роботі. Проаналізовано проблеми пов’язані з використанням віддаленої гібридизації в селекції пшениці та шляхи їх вирішення. Здійснено огляд наукової літератури в якій висвітлено досягнення як вітчизняних так і закордонних науковців у селекції пшениці на стійкість рослин до хвороб і шкідників, підвищення морозостійкості та покращення технологічних якостей зерна.

     Базуючись на даних огляду літературних джерел, зроблено висновок про необмежені можливості віддаленої гібридизації та доцільність її використання.

    У другому розділі наведені умови та методика проведення польових і лабораторних дослідів, а також характеристика матеріалу, що вивчався. Робота виконувалася в 1995-1998 роках у Селекційно-генетичному інституті на полях селекцентру «Дачна» та на дослідному полі інституту в м. Одеса, які розміщенні в типових грунтово-кліматичних умовах Степової зони Півдня України.

     Метеорологічні умови в період дослідження склалися так, що залежно від опадів і температурного фактору мали місце епіфітотії таких хвороб як борошниста роса, бура іржа, вірус жовтої карликовості ячменю, а також після перезимівлі спостерігалася чітка диференціація між лініями в залежності від їх зимостійкості.

      Проведення в таких умовах експериментальних досліджень, на результати яких хід метеорологічних факторів і фітопатогенна нагрузка здійснювали рішаючий вплив, дозволило отримати досить об’єктивні й типові дані для зони півдня України.

     У польових, лабораторних і лабораторно-польових дослідах вивчався набір ліній типу озимої м’якої пшениці, створених шляхом віддаленої гібридизації у відділі генетичних основ селекції та у відділі генетики та біотехнології СГІ.

     Матеріал підлягав повній селекційній оцінці. Морозостійкість ліній вивчалася за методом В.Я. Юр’єва з прямим проморожуванням рослин у посівних ящиках у камерах штучного клімату при мінімальній t=-17-20 ^oC та рулонним методом.

     Інтенсивність і тип ураження фітопатогенами визначали за шкалою, розробленою на основі шкали E.E. Saari i J.M.M. Prescota.  Оцінку технологічних якостей зерна ліній проводили в лабораторії технології відділу генетичних основ селекції СГІ за такими показниками: вміст білку, вміст сирої клейковини, сила борошна, пружність тіста, водорозчинна здатність борошна, об’єм хліба.

     Електрофорез гліадинів проводився за методикою Ф.О. Поперелі (1988 р.), глютенинів - О.І. Рибалка (1997 р.).

      Аналіз елементів структури врожаю виконувався за методикою Держкомісії України по випробуванню та охороні сортів рослин.

      Всі необхідні статистичні характеристики кількісних ознак визначалися з використанням методик Доспєхова (1985 р.), Зайцева (1973 р.), Ракітського (1973 р.), Барашкової (1974 р.), Брюбейкера (1966 р.).

     Математичні розрахунки виконувалися на ЕОМ СМ-4 в обчислювальному центрі СГІ.

       У третьому розділі «Характеристика продуктивності ліній, створених шляхов віддаленої гібридизаціїї» показано, як впливає кожний з елементів структури врожаю на врожайність. Серед ліній, створених шляхом віддаленої гібридизації, були виділенні з комплексом господарсько-цінних ознак - це такі як еритроспермум 2010/94 (Одеська напівкарликова х T.durum) х Альбатрос одеський, еритроспермум 942/96 Спартанка х (Одеська напівкарликова х T.palmovae), еритроспермум 2982/95 Обрій х (Одеська напівкарликова х T.palmovae). Розрахунки шляхового аналізу коефіцієнтів Райта дозволили передбачити безпосередній вплив показників структури врожаю на продуктивність рослини та взаємодію їх в умовах Степу України (табл. 1).