Корнійчук А.В. Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму

Краткое содержание

СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ З ФОРМУВАННЯ ГУСТОТИ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ

(Огляд літератури)

Подано аналіз результатів досліджень з питань формування густоти безвисадкових насінників у попередні роки. На основі проведеного аналізу встановлено:1) вихідна густота (восени) вивчалася багатьма дослідниками, але в напрямку її збільшення (до 30-40 рослин на 1 м рядка); 2) меншою мірою вивчалася густота після перезимівлі, отримані ж дані досить суперечливі; 3) до цього часу практично не вивчався такий спосіб формування густоти, як сівба на кінцеву (задану) густоту. Усе це і зумовило провести додаткові дослідження (а з деяких питань і вперше) по з’ясуванню оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу в зрошувальних умовах Криму.

програма, методика і умови проведення досліджень

Згідно програми науково-дослідних робіт вивчали:

1)         вплив вихідної густоти (в осінній період) на ріст, розвиток, збереженість та продуктивність безвисадкових насінників;

2)         ріст, розвиток та продуктивність безвисадкових насінників залежно від густоти після перезимівлі;

3)         прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників (сівба на кінцеву густоту, механізоване проріджування навесні)

Дослідження проводили в ДСП “Олексіївський” Первомайського району АРК (1994 – 1997), у Кримському опорному пункті Інституту цукрових буряків УААН (КСП “ Побєда” Совєтського району (1997 – 1999) та в лабораторії насінництва і насіннєзнавства ІЦБ УААН (1994 – 1999 рр.).

Обліки та спостереження: густота рослин після появи сходів, перед зимівлею, після перезимівлі, перед збиранням, а також збереженість рослин взимку; ступінь розвитку рослин перед зимівлею – для цього на 40 типових рослинах відібраних на двох несуміжних повтореннях, вираховувалось кількість листків, їх висота, площа асимілюючої поверхні, діаметр голівки коренеплоду, його висота і маса коренеплоду та всієї рослини. Коренеплоди розподілялись на фракції: менше 7,7 – 10, 11 – 20, 21 – 30, більше 30г; вміст сухих речовин в коренеплодах перед зимівлею; початок та кінець фаз розвитку насінників; висоту рослин в динаміці; типи кущів, середню масу насінників в цілому та надземної частини і коренеплоду зокрема; елементи продуктивності насінників перед збиранням (висота, ширина, кількість стебел, пагонів 1,2 і 3 – го порядків, ступінь обнасіненості – плодів на 10 см відрізку пагонів); врожайність та якість насіння. Облік врожаю проводили шляхом попереднього скошування, а потім – обмолоту насінників з усієї ділянки кожної повторності з подальшим очищенням та зважуванням насіння; посівні якості насіння (енергія, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, їх фракційний склад) визначались згідно державного стандарту. Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики (Б.А.Доспєхов, 1979 ) та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН (К.:ВНЩ, 1986). Площа посівної ділянки становила 400 – 500 м². Повторність чотириразова.

Метеорологічні умови в роки проведення дослідів по основним показникам ( кількість опадів, температурний режим та ін.) в основному були типові для даної зони, але відрізнялись між собою по роках та від середньобагаторічних. Так, у зимовий період 1994/1995 і 1995/1996рр. (зона Первомайського району) середньодобова температура найхолоднішого місяця (лютий) становила від – 2,5 до 4,3⁰С, абсолютна мінімальна температура повітря на поверхні ґрунту знижувалась у січні до –21 - 22, лютому до –20 - 21⁰С. Проте таке коливання температури було короткочасним ( не більше 2 – 3 разів) і при наявності , хоча й незначного снігового покриву (1 – 5 см), критична температура вимерзання (8 – 10 градусів морозу на рівні голівки коренеплоду) не була відмічена. Збереженість безвисадкових насінників в дослідах і в цілому по регіону становила за ці роки 85 – 90 %. Метеорологічні умови зимового періоду 1996/1997 року були в основному також типовими для даної зони. Проте, негативними були метеорологічні умови вегетаційного періоду  1997 року. Із – за надмірних опадів (у червні, липні їх випало, більше норми) було перенесено строки збирання, а скошені насінники майже місяць лежали у валках. Все це негативно вплинуло на врожайність та якість насіння.

Досить нетиповими для даного регіону були метеорологічні умови зимового періоду 1997/1998 року. Сильні опади в осінній період зумовили інтенсивний вегетативний ріст безвисадкових насінників, що призвело до недостатнього накопичення сухих речовин у коренеплодах, а тканини були сильно обводненні. При таких умовах рослини не були підготовлені до зимівлі, тому зниження в середині грудня і наступні місяці температури на рівні голівки коренеплодів до критичної і при відсутності снігового покриву призвело до повної її загибелі у Первомайському та Сакському районах АРК. В той же час наявність снігового покриву, а також дещо вища середньодобова температура в Совєтському, східній частині Джанкойського районів сприяло збереженню безвисадкових насінників на 80 – 100 %.