СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема соціального захисту населення є однією з основних фундаментальних проблем соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства. Особливо вона загострюється в умовах трансформації виробничо-господарських відносин, коли відбувається зміна типу економічної системи та трансформується політичний клімат держави.

Досвід розвинених країн з ринковою економікою свідчить, що при всіх економічних перевагах ринку, включаючи можливість забезпечення високого рівня життя, він не в змозі вирішити багатьох соціальних проблем. Ринкова система не гарантує всім право на працю, освіту, медичне обслуговування, автоматично не забезпечує збереження купівельної спроможності грошових доходів та заощаджень населення. Тому саме за ринкової системи необхідно захищати населення від негативних проявів ринку.

Розвиток соціально-економічних процесів нашої держави потребує визначення власного шляху в умовах глобалізації світових процесів та вступу України до СОТ. Для цього необхідно розробити науково обґрунтовану концепцію створення в України сприятливого економічного та політичного клімату, який визначав би єдину спрямованість інтересів суб’єктів усіх рівнів господарювання на досягнення цілей розвитку демократичного суспільства.

Економічна і соціальна диференціація, малозабезпеченість та бідність, обмеженість в отриманні достатніх та якісних послуг охорони здоров’я, освіти, культури є на сьогодні тими проблемами, які негативно відображаються на життєдіяльності населення нашої країни та призводять до руйнації людського капіталу. Особливо гостро ці проблеми проявляються в сільській місцевості.

Саме цим обумовлюється подальша необхідність пошуку оптимальних шляхів розв’язання проблем соціальної захищеності сільського населення.

Питанням методології дослідження соціально-економічних процесів, зокрема проблем соціального захисту населення, присвячені роботи таких вчених, як Абакумової Н.Н., Бандура С.І., Грішнової О.А., Гнибіденка І.Ф., Кібанова А. Я., Лібанової Е. М., Лісогор Л.С., Макарової О.В., Новікова В.М., Нєпомнящего А. М., Новікової О. М., Онікієнка В. В., Прокопи С. О ., Палій О. М., Пікалової Г. А., Пасхавера Б. Й., Саблука П. Т., Сергієнка О. С., Черенько Л. М., Черніна І. М., Якуби К. І. та ін.

Разом з тим, дослідження вчених стосуються переважно всього населення, а соціальні проблеми сільських мешканців та шляхи їх вирішення недостатньо повно відображаються в наукових публікаціях.

Необхідність удосконалення соціальної політики держави та соціального захисту сільського населення України і водночас недостатність для цього відповідної методологічної, правової та організаційної бази обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з науковими програмами, планами та темами, які виконувались в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України, зокрема, із темою «Стратегічні пріоритети покращення якості населення» (державний реєстраційний номер 0106U006894), у межах якої дисертантом запропоновано програмні шляхи покращення соціально-економічного захисту сільського населення, та теми «Розробка механізму реалізації інноваційних складових людського розвитку» (державний реєстраційний номер 010U003208), у межах якої розроблено концептуальну модель формування соціально-економічного середовища як основи захисту сільського населення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення основних напрямів та формування підстав для ефективного здійснення державної соціально-економічної політики відносно захисту сільського населення та розробка моделі соціально-економічного захисту сільського населення.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

   дослідити теоретичні аспекти та сутність соціального захисту населення в сучасних умовах;

   запропонувати новий концептуальний підхід до тлумачення сутності категорії «соціального захисту сільського населення»;

   оцінити ступінь соціальної захищеності сільського населення;

   виявити причини соціальної незахищеності сільського населення;

   вивчити досвід регулювання земельних відносин в країнах загального добробуту та визначити механізми, придатні для застосування в реаліях України;

   розробити напрями активізації економічної діяльності сільського населення;

   побудувати модель соціально-економічного захисту сільського населення.

Об’єктом дослідження є трансформаційні процеси в соціально-економічній сфері, що зумовлюють соціальний захист сільського населення України.

Предметом дослідження є проблеми формування соціально-економічного середовища села як основи удосконалення та розвитку соціального захисту сільського населення.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні дослідження вчених у соціально-економічній сфері. В основу наукового дослідження були покладені такі загальнонаукові методи: теоретичного узагальнення та порівняння ( для розкриття змісту та сутності соціального захисту населення, зокрема для формування нового концептуального підходу щодо сутності категорії «соціального захисту сільського населення»); абстрактно-логічний (при здійсненні теоретичних узагальнень та формуванні висновків); економіко-статистичного аналізу (з метою дослідження стану соціальної захисту сільського населення та виявлення особливостей захищеності сільських мешканців); графічного аналізу (для наочного відображення емпіричних даних з метою дослідження та виявлення факторів, що вливають на соціальну захищеність сільського населення) ; системного аналізу (при розробці основних напрямів активізації державної соціальної політики); метод аналогій (при вивченні досвіду країн загального добробуту стосовно практики функціонування ринку землі та регулювання земельних відносин); комплексного аналізу (для формування моделі соціально-економічного середовища як основи соціального захисту сільського населення).

Інформаційний масив дослідження сформований на основі статистичних матеріалів міжнародних організацій, в тому числі ООН, МОП, даних Держкомстату України, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, а також на основі наукових публікацій провідних вчених-економістів.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дисертаційного дослідження є достатньо аргументованими та достовірними.

У роботі опрацьовано великий масив економіко-статистичної інформації, висновки підтверджуються відповідними розрахунками з використанням офіційних статистичних даних, матеріалів соціологічних досліджень та обстежень.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

вперше :

-      сформовано новий концептуальний підхід до тлумачення сутності категорії «соціального захисту сільського населення», який базується на активізації економічної діяльності сільського населення і його самозабезпечувальній поведінці та реалізації можливостей використання права власності на землю;

удосконалено :

-      зміст понятійно-термінологічного апарату соціального захисту, зокрема розширено трактування «соціального захисту», яке, на відміну від існуючих пасивних інтерпретацій, набуває характеру активної стимулюючої соціально-економічної державної політики;

-      наукове обґрунтування напрямів підвищення ролі держави у формуванні системи соціального захисту сільського населення та посиленні рівня його соціальної захищеності;

-      підхід до формування основ соціального захисту сільського населення, який, на відміну від існуючих положень, базується на мотивації до економічної діяльності та можливості реалізації права власності на землю;

набули подальшого розвитку :

-      концептуальні підходи стосовно формування соціального захисту сільського населення, зокрема обґрунтовано завдання та напрями соціальних програм, реалізація яких сприятиме створенню необхідних умов соціального захисту сільського населення;

-  характеристика стану соціальної захищеності сільського населення на основі комплексного аналізу зайнятості, доходів, умов проживання та демографічної ситуації у сільській місцевості.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих наукових розробок полягає у системному підході до вирішення важливого наукового завдання – обґрунтування напрямів соціального захисту сільського населення та розробки пропозицій щодо підвищення ефективності його реалізації з метою вдосконалення соціальної політики держави у цій сфері.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють підґрунтя для подальших теоретико-методологічних та прикладних досліджень проблеми соціального захисту сільського населення.

Пропозиції здобувача щодо покращення соціального захисту сільського населення та механізму його реалізації використовуються у практичній діяльності Головного управління праці та соціального захисту населення при Хмельницькій облдержадміністрації (довідка № 03/02-11665 від 6.11.2007 р.) та Кам’янець-Подільського районного центру зайнятості Хмельницької області (довідка № 748/17 від 9.10.2007 р.).

Авторські розробки також використовуються у навчальному процесі Хмельницького національного університету при викладанні курсів «Соціальна політика», «Ринок праці», «Соціальна економіка», «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» (довідка від 20.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено наукові ідеї автора, авторський підхід до розв’язання важливого науково-прикладного завдання – розробки теоретико-методологічних та прикладних засад покращення соціального захисту сільського населення. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, є результатом власних досліджень та авторських здобутків. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власної роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були представлені на III Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 21-23 березня 2007 р.); IV Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 7-8 червня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Механізм розвитку сучасних соціально-економічних систем в умовах глобалізації» (9-11 квітня, м. Хмельницький 2008 р.)

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,87 д.  а., з них 4 в наукових фахових виданнях та 2 публікації у матеріалах наукових конференцій. З публікацій в наукових фахових виданнях особисто автору належить 1,67 д .  а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладений на 192 сторінках. Робота містить 26 таблиць, 17 рисунків. Список використаних джерел налічує 120 найменувань на 11 сторінках.