Гарбар Л.А. Оптимізація технології вирощування ярого ріпака в умовах правобережного Лісостепу України

Краткое содержание

ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО РІПАКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

(огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, що висвітлюють сучасний стан та перспективи виробництва ярого ріпака в світі та в Україні. Представлено короткий огляд результатів досліджень з вивчення біологічних особливостей росту й розвитку рослин та впливу деяких технологічних факторів на продуктивність культури. На основі аналізу цих джерел розроблено програму дослідження за темою дисертації.

Умови, ПРОГРАМА та методика досліджень

Дослідження проводилися протягом 2003–2005 років у наукових лабораторіях кафедри рослинництва та кормовиробництва та стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (с. Пшеничне Васильківського району Київської області). Досліди закладалися в стаціонарній польовій зерно-буряковій сівозміні.

Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний, крупнопилувато-середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34–4,68 %, рН – 6,8–7,3, ємність вбирання – 30,7–32,5 мг-екв/100 г ґрунту. Легкогідролізованого азоту міститься 10,6–11,4 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору – 6,2–6,5, обмінного калію  –  8,9–10,6 мг/100 г ґрунту.

Погодні умови за основними показниками (сума активних температур, вологи і їх розподіл протягом періоду вегетації) відрізнялись за роками проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників, що суттєво впливало на ріст, розвиток та продуктивність рослин ярого ріпака.

Трифакторний польовий дослід закладався за схемою:

Фактор А. Сорти ярого ріпака: Марія, Оксамит, Калинівський, Клітинний-8.

Фактор В. Норми удобрення

1.      Без добрив (контроль)

2.      N₆₀

3.      N₃₀P₂₀K₃₅

4.      N₆₀P₄₀K₇₀

5.      N₉₀P₆₀K₁₀₅

6.      N₁₂₀P₈₀K₁₄₀

7.      N₉₀P₆₀K₁₀₅ + N₃₀ (фаза стеблування)

Фактор С. Позакореневе підживлення на фоні основного удобрення  цеовітом

1.      Без добрив (контроль) + цеовіт

2.      N₆₀+цеовіт

3.      N₃₀P₂₀K₃₅+цеовіт

4.      N₆₀P₄₀K₇₀+цеовіт

5.      N₉₀P₆₀K₁₀₅+цеовіт

6.      N₁₂₀P₈₀K₁₄₀+цеовіт

7.      N₉₀P₆₀K₁₀₅ + N₃₀+цеовіт

Цеовіт в своєму складі містить комплекс макро- та мікроелементів: MgO - 83,0 г/л; SO₃ - 12,0 г/л; B - 9,3 г/л; Cu - 1,5 г/л; Fe - 1,5г/л; Mn - 27,5 г/л; Mo  -  0,2 г/л; Zn - 9,0 г/л.

Фосфорні і калійні добрива вносились з осені під основний обробіток ґрунту, азотні – під передпосівний обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту рекомендований для зони вирощування. Система захисту посівів передбачала обробку насіння перед сівбою препаратом Чинук (20 л/т), обробку посівів для захисту від хрестоцвітої блішки і квіткоїда відповідно у фази сходів  і бутонізації препаратом Ф’юрі  (0,1 л/га). Норма висіву насіння – 1,4 млн. штук схожих насінин/га. Попередник – ярий ячмінь. Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням Сампо-500.

Площа облікової ділянки 24 м², розміщення варіантів систематичне, повторність – чотириразова.

Ïîëüîâ³ äîñë³äè çàêëàäàëèñü ³ âèêîíóâàëèñü çã³äíî:

-        ìåòîäèêè ïðîâåäåííÿ ïîëüîâèõ äîñë³äæåíü (Äîñïºõîâ Á.Î.,1985);

-        ôåíîëîã³÷í³ ñïîñòåðåæåííÿ çà ðîñòîì ³ ðîçâèòêîì ðîñëèí, îáë³ê ãóñòîòè ïîñ³âó ïðîâîäèëè çà „Ìåòîäèêî&tho ; äåðæàâíîãî ñîðòîâèïðîáóâàííÿ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð”;

-        íàêîïè÷åííÿ ñóõî¿ ðå÷îâèíè çà îñíîâíèìè åòàïàìè îðãàíîãåíåçó âèçíà÷àëè øëÿõîì â³äáîðó ðîñëèííèõ ïðîá â äâîõ íåñóì³æíèõ ïîâòîðåííÿõ;

-        ïëîùó ëèñòêîâî¿ ïîâåðõí³ âèçíà÷àëè ìåòîäîì „âèñ³÷îê” çà ìåòîäèêî&tho ; À.À.Íè÷èïîðîâè÷à;

-        ôîòîñèíòåòè÷íèé ïîòåíö³àë òà ÷èñòó ïðîäóêòèâí³ñòü ôîòîñèíòåçó âèçíà÷àëè ðîçðàõóíêîâèì øëÿõîì çà ìåòîäèêî&tho ; À.À.Íè÷èïîðîâè÷à;

-        âì³ñò õëîðîô³ëó âèçíà÷àëè á³îõ³ì³÷íèì ìåòîäîì ç âèêîðèñòàííÿì ñïåêòðîôîòîìåòðó;

-        ñòðóêòóðó âðîæà&tho ; âèçíà÷àëè ìåòîäîì â³äáîðó ïðîáíèõ ñíîï³â ç äâîõ íåñóì³æíèõ ïîâòîðåíü;

-        âèçíà÷åííÿ âðîæàéíîñò³ îñíîâíî¿ ïðîäóêö³¿ ïðîâîäèëè ïîä³ëÿíî÷íî ìåòîäîì ñóö³ëüíîãî îáë³êó ïðÿìèì êîìáàéíóâàííÿì;

-        ìàñó 1000 íàñ³íèí âèçíà÷àëè çà ÄÑÒÓ 4138-2002;

-        біохімічну оцінку насіння проводили: “сирий” жир  - за обезводненим залишком шляхом екстрагування ефіром в апараті Сокслета; глюкозинолати – фотокалориметричним методом з ортотолуїдиновим реактивом і перераховували в мкмоль/г (1% глюкозинолатів – 23,9 мкмоль/г); масову частку ерукової кислоти за методом газорідинної хроматографії (Цвіт-500 М);

-        економічну ефективність елементів технології вирощування розраховували за технологічними картами вирощування культур та „Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями” (1999);

-        статистичну обробку результатів досліджень проводили дисперсійним та кореляційно-регресійним методом із використанням комп’ютерних програм.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІТОЦЕНОЗУ ЯРОГО РІПАКА

Тривалість проходження міжфазних періодів сортів ярого ріпака.

Застосування мінеральних добрив сприяло подовженню тривалості як окремих міжфазних періодів росту досліджуваних сортів, так і періоду вегетації в цілому. Зі збільшенням норм добрив тривалість міжфазних періодів, збільшувалась на 1–5 днів (рис. 1). Залежно від норм удобрення тривалість періоду вегетації змінювалася: у сорту Марія в діапазоні 101–111 днів, Оксамит – 100–108 днів, Калинівський 96–104 дні, Клітинний-8 – 96–103 дні. Найдовшим виявився вегетаційний період у всіх досліджуваних сортів у варіанті за внесення N₁₂₀P₈₀K₁₄₀, найкоротшим – у контрольному варіанті.

Застосування цеовіту сприяло подовженню періоду вегетації в середньому на 1–2 дні. Дана закономірність простежувалась у всіх досліджуваних сортів (рис.2).

Фотосинтетична діяльність посівів. Вивчення взаємозв’язку формування асиміляційного апарату, його продуктивності з умовами мінерального живлення, показали тісний кореляційний зв’язок цих показників – 0,99. Важливою особливістю посівів ярого ріпака є їх здатність формувати під впливом біотичних та абіотичних факторів значну листкову поверхню. Максимальна площа листкової поверхні посівів досліджуваних сортів ярого ріпака формувалася у фазі цвітіння, вона змінювалась від 56,2 тис.м²/га (контрольний варіант, сорт Клітинний-8) до 111,4 тис.м²/га (N₉₀P₆₀K₁₀₅+N₃₀, сорт Марія). У фазу двох справжніх листків площа листкової поверхні була найменшою. В цей період не було виявлено суттєвого впливу удобрення на даний показник, який змінювався від 5,64 до 6,89 тис.м²/га. Фаза стеблування характеризувалася збільшенням асиміляційної поверхні до 18,3–36,8 тис.м²/га. Застосування мінеральних добрив сприяло збільшенню даного показника на 1,7–16,4 тис.м²/га. У фазі бутонізації даний показник змінювався від 34,6 до 32,3 тис.м²/га; у фазі цвітіння під впливом удобрення площа листової поверхні збільшилась на 9,4–45,4 тис.м²/га. Початок дозрівання характеризувався різким зниженням площі листкової поверхні до 9,3–27,0 тис.м²/га.