Кісліцина Н.В. Ефективність дії фунгіцидів та їх композицій проти коренеїда сходів цукрових буряків у Центральному Лісостепу України

Краткое содержание

1. Огляд літератури

На основі узагальнення даних літературних джерел висвітлено історію захисту сходів цукрових буряків від коренеїда при обробці насіння фунгіцидами. Показано шкодочинність цієї хвороби, описано склад і біологічні особливості збудників коренеїда, а також ефективність дії хімічних препаратів проти патогенів. Аналіз досліджуваних питань засвідчує, що коренеїд цукрових буряків зумовлюється комплексом шкідливих мікроорганізмів, а існуючі препарати не достатньо пригнічують розвиток всього спектру патогенних видів. Тому для підвищення ефективності протруйників у захисті сходів цукрових буряків від коренеїда було намічено вивчити доцільність використання композицій фунгіцидів з метою розширення діапазону їх захисної дії.

2. Методика та умови проведення досліджень

Дослідження проводили на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції (УЛДСС) і в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН протягом 1999-2002 рр. Визначення видового складу збудників коренеїда цукрових буряків проводили за методикою Д.Л. Тверського (1955). Насіннєву мікофлору визначали згідно методики Г.С. Слишко (1971). Енергію проростання та лабораторну схожість насіння визначали шляхом пророщування на фільтрувальному папері згідно з ДСТУ 2292-93 (ГОСТ 22617.2–94). Дослідження впливу фунгіцидів та їх композицій на розвиток коренеїда сходів і продуктивність цукрових буряків проводили за загальноприйнятою методикою для цукрових буряків (Київ, ВНИС, 1986; Трибель С.О. та ін., 2001). При обліках ураженості сходів коренеїдом користувались методикою В.М. Шевченка (1959). Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали шляхом однофакторного та двофакторного дисперсійного аналізу даних польового досліду (Доспехов Б.А., 1979; Літтл Т., Хиллз Ф., 1981).

У дослідженнях використовували фунгіциди апрон XL 350 FS, т. к. с., превікур 607 СЛ, 70% в. р., сульфокарбатіон К, 90-95% п. і тачигарен, 70% з. п. Насіння цукрових буряків гібрида Український ЧС 70 обробляли фунгіцидами та їх композиціями на фоні інсектициду фурадан, 35% т.п. – 55 мл/п.о.

3. Ураженість цукрових буряків збудниками коренеїда

Кліматичні умови зони достатнього зволоження Центрального Лісостепу України є сприятливими для значного розвитку коренеїда. Так, поширеність хвороби на посівах цукрових буряків у 1999-2001 рр. становила 40,5-65,0% при ступеню розвитку – 16,5-47,8%.

Видовий склад збудників коренеїда визначали багато авторів (Тверський Д.Л., 1955; Пшеничук Р.Ф., 1972; Пожар З.А., 1975; Земляний О.І., 1983; Ковбасюк Є.В., 1984; Запольська Н.М., 2000 та ін.). Однак з метою обмеження захворювання і встановлення специфічності фунгістатичної дії сучасних протруйників проти окремих збудників коренеїда виникла необхідність в уточненні видового складу грибів, що домінують у патогенезі хвороби.

Нами підтверджено, що сходи цукрових буряків у зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України уражуються переважно видами Fusarium spp. Link, Aphanomyces cochlioides Drechs, Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh., Pythium ultimum Trow. та Phoma betae Fr. При цьому, домінуюче положення займають види роду Fusarium Link та Aphanomyces cochlioides Drechs.

З уражених коренеїдом рослин цукрових буряків протягом 1999-2001 рр. було виділено 7 видів роду Fusarium: F. oxysporum (Schlecht.) Shyd. et Hans., F. culmorum (W. G. Sm.) Sacc., F. solani (Mart.) App. Et Wr., F. sambucinum Fuck., F. gibbosum App. et Wr. emend Bilai, F. sporotrichiella nom. Nov. Bilai та F. javanicum Koord.

4. Ефективність фунгіцидів та їх композицій при знезаражуванні насіння цукрових буряків

Відомо, що у розвитку коренеїда сходів беруть участь мікроорганізми, які знаходяться у ґрунті та на насінні цукрових буряків. Тому для зменшення ураження рослин цією хворобою необхідно забезпечити ефективне знезаражування посівного матеріалу.

Результати досліджень свідчать, що при використанні фунгіцидів для протруювання насіння цукрових буряків істотно знижується його зараженість мікроорганізмами. Так, через 3 доби після закладки посівного матеріалу на середовище Чапека кількість насінин, навколо яких спостерігався розвиток грибів, у варіантах з фунгіцидами була на 25,5-38,8% меншою порівняно з контролем (табл. 1). Більший ефект отримано при застосуванні тачигарену, де уражених грибами насінин було на 10% менше, ніж у варіанті з сульфокарбатіоном К, та відповідно на 13,3% і 10,1% - з превікуром та апроном XL.

При сумісному застосуванні препаратів відмічено підвищення їх ефективності. Так, при обробці насіння цукрових буряків композицією тачигарену з апроном XL у половинних нормах витрати ураженість його грибами знижувалася відповідно на 11,8% та 1,7% порівняно з використанням апрону XL та тачигарену окремо. При застосуванні тачигарену з превікуром у половинних нормах витрати з насіння було виділено на 14,5% і 1,2% менше грибів, ніж у варіанті з превікуром і тачигареном окремо.