Корма Комплекс нематод деревини сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) Полісся України та методи їх моніторингу

Краткое содержание

Огляд літератури

Вперше хвороба в’янення сосни, яку спричиняє соснова деревинна нематода Bursaphelenchus xylophilus, була виявлена в 20-х роках двадцятого століття в Нагасакі (Японія). Протягом тридцятих років вона поширилась у 12 префектурах, а в 40-х роках в’янення сосни вже охопило 34 префектури країни. Щорічні втрати дерев сосни в Японії протягом тридцятих-сорокових років зросли від 300 тис. м³ до 1,2 млн. м³. Втрати будівельного лісу в 1979 році склали 2,4 млн. м³, а хвороба до того часу поширилась в 45 із 47 префектур країни.

Вважається, що B.xylophilus завезено в Японію разом з лісоматеріалами з США. Підставою для такого припущення є те, що стійкими проти нематоди є тільки американські види хвойних, а для європейських та азіатських видів соснова нематода є небезпечним карантинним організмом.

Перенесення соснової деревинної нематоди з дерева на дерево відбувається переважно жуками-вусачами роду Monochamus з родини Cerambicidae, ряду Coleoptera, класу Insecta. Виявляли нематоду B.xylophilus також на комахах інших родин: златок (Buprestidae) та довгоносиків (Curculionidae ), однак їхня роль у поширенні нематоди менш вагома. Нематоди-ксилобіонти, до яких належить і соснова деревинна нематода, мають вузьку спеціалізацію відносно комахи-переносника, що пов’язано з паразитичною, напівпаразитичною або форетичною формою взаємовідносин. Випадки перенесення конкретної нематоди іншим жуком-переносником трапляються дуже рідко.

Місце, умови та методика проведення досліджень

Польові досліди проводили протягом 2002–2007 рр. у лісових масивах та на нижніх лісоскладах держлісгоспів Київської та Чернігівської областей. Лабораторні дослідження виконували в лабораторії нематології Інституту захисту рослин УААН і в лабораторії Облдержінспекції з карантину рослин Чернігівської області.

Для отримання інформації щодо пошкодження деревини хвойних порід жуками-переносниками соснових деревинних нематод та з метою виявлення вогнищ хвороби в 2003 році були використані протипожежні авіаобстеження лісових ділянок на території Київської та Чернігівської областей.

Відбір проб деревини та збір жуків-переносників проводили на ділянках, помічених з повітря та на нижніх лісоскладах держлісгоспів. Всього протягом 2002–2007 років було відібрано та проаналізовано 61 зразок деревини з 23 лісогосподарських підприємств Чернігівської та Київської областей. За цей період було також зібрано та проаналізовано: 162 жуки чорного соснового вусача, 6 жуків вусача рагія-інквізитора, 4 жуки сірого довговусого вусача, 15 жуків синьої соснової златки, 8 жуків великої соснової златки, 5 жуків восьмикрапкової соснової златки, 20 жуків великого соснового смолюка, 20 жуків короїда-стенографа.

У ході досліджень порівнювали методи відбору зразків деревини та виділення з них нематод, запропонованих „Порядком виявлення та діагностики соснової стовбурової нематоди (Bursaphelenchus xylophilus)”, затвердженого наказом Укрголовдержкарантину №28 від 22 лютого 2005 р., з методами, запропонованими нами.

Виділення нематод із зразків деревини проводили в лабораторних умовах за допомогою методу Бермана.

Окрім методу Бермана, нами в ході досліджень були використані для порівняння та аналізу візуальний та інкубаційний методи виділення нематод із зразків деревини. З метою запобігання розбіжностей у кількості виділеного матеріалу (особин нематод), при випробуванні всіх досліджуваних методів було використано зразок деревини з однієї колоди.

Для виділення нематод із зібраних жуків, крім методу Бермана, ми для порівняння застосовували метод повного гельмінтологічного розтину Лазаревської (1962), який дозволяє не просто виявити наявність нематод у комасі, а й встановити в якій частині тіла чи органі вони знаходяться.

Виготовлення мікропрепаратів з виділених нематод проводили за загальноприйнятою методикою (Кирьянова, Кралль, 1971; Парамонов, 1963).

Для визначення нематод у препаратах використовували доступні нам визначники W. Ruhm, C. Massey, A. Ryss et al., С. Блинової та ін.

Виявлені види нематод відповідно до даних щодо їх біології розподіляли за такими екотрофічними групами: фітонематоди, ентомогельмінти, мікоксилобіонти та сапроксилобіонти.

Удосконалення методів нематологічного моніторингу щодо виявлення та ідентифікації Bursaphelenchus xylophilus (Steiner et Buhrer) Nickle

Аеровізуальні обстеження. Лісові масиви в Україні мають досить великі розміри і для з’ясування стану деревостою, який може погіршуватися від поширення таких патогенів як соснова деревинна нематода, необхідно використовувати аеровізуальні обстеження.

З метою своєчасного виявлення вогнищ ураження дерев сосновою деревинною нематодою, було апробовано кілька протоколів авіаобстежень. Встановлено, що видимість при польоті на висоті 150 м дає змогу чітко відрізнити усихаючі та засохлі дерева від здорових у радіусі близько 0,5 км без застосування приладів спостереження (наприклад бінокля). При польотах на висоті 150 м були отримані знімки ділянок ураженого лісу в масштабі 1:2000 з розрізняльною здатністю зображення 2 м. Кольорове зображення на знімках дозволяє відрізнити хвойні дерева від листяних, зафіксувати об’їдання крони хвоє- та листогризучими шкідливими комахами в разі їхньої наявності, а також усихаючі дерева різної стадії усихання. Такі умови польоту цілком придатні для виявлення ознак хвороби в’янення сосни.

Ділянки з усихаючими соснами, помічені при авіаобстеженнях, було сфотографовано і відмічено на картах лісгоспів для подальшого наземного обстеження.

Наземні обстеження, метод пробних площ. Особливості біології соснової деревинної нематоди такі, що обстеження для її виявлення слід проводити за різних умов (у разі проведення лісопатологічних обстежень у період вегетації рослин, обстеження лісопродукції на нижніх складах, в місцях безпосередньої заготівлі деревини – на лісосіках), а тому і характер пробних площ для відбору зразків має відрізнятися залежно від обговорених умов.