Сторчоус І.М. Кореневі гнилі озимої пшениці та мікрофлора грунту при застосуванні гербіцидів в умовах північного Лісостепу України

Краткое содержание

На основі узагальнення даних літератури висвітлена історія вивчення, розповсюдження і шкодочинність кореневих гнилей озимої пшениці в різних еколого-географічних районах вирощування культури. Приведені дані про вплив гербіцидів, що належать до різних хімічних груп, на хвороби зернових культур та мікрофлору грунту.

2.  МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалась протягом 1995-1997 рр. на дослідних полях ІЗР УААН у Баришівському районі Київської обл., у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників ІЗР УААН, кафедрі мікробіології і вірусології НАУ, Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного.

Район проведення досліджень за агрокліматичним районуванням знаходиться в північному Лісостепу України, який характеризується помірно континентальним кліматом. Грунти на дослідних полях переважно сірі опідзолені, за механічним складом піщано-легкосуглинкові. Вміст гумусу-2,3%, рН сольової витяжки-6,8.

При проведенні лабораторно-польових дослідів використані загальноприйняті методики проведення досліджень (Дудка И.А., Вассер С.П., Элланская И.А. и др., 1982; Доспехов Б.А., 1985).

Облік ураження озимої пшениці кореневими гнилями здійснювали в фазі колосіння та воскової стиглості за змішаною шкалою ВІЗР (Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан В.С. та ін., 1986). Проби рослин відбирали на двох суміжних рядках завдовжки 0,5м в чотириразовій повторності. Видовий склад збудників кореневих гнилей озимої пшениці вивчали за морфологічними особливостями кожного з видів, виділених з уражених органів, за допомогою мікроскопів МБД-6 та “Nicon” (Билай В.И., 1977).

Відбір зразків грунту для мікологічного аналізу проводили на 5-ту, 30-ту та 70-ту добу після застосування гербіцидів згідно загальноприйнятої методики (Методические рекомендации…, 1982). Аналіз мікрофлори грунту проводили методом грунтових розведень, що включає посів грунтової суспензії на поживні середовища. Для культивування актиноміцетів використовували крохмально-аміачний агар, грибів - картопляно-глюкозний агар та середовище Чапека, для бактерій - м’ясо-пептонний агар.

Оцінку фунгіцидної активності гербіцидів на окремі види грибів в умовах in vitro проводили за методикою Голишина Н.М (1970).

Ступінь забур’яненості дослідних ділянок визначали 4-5 основними видами бур’янів (Костюковський М.Г., Гончаренко М.П., Ушакова Л.Т., 1992). Обліки проводили на площадках 0,25м² (50х50см), повторність чотириразова. Ефективність застосування гербіцидів визначали по відношенню до контрольного варіанту (Велецкий И.М., 1989).

Оцінку впливу гербіцидів на технологічні та посівні якості зерна озимої пшениці проводили за методикою Жемела Г.П., Кучумова Л.П., Аниканова З.Ф., (1988).

Урожай визначали за допомогою пробних снопів з площі 0,25м² , повторність чотириразова (Методические указания…, 1987).

Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1985) з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.  РОЗВИТОК КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГЕРБІЦИДІВ В УМОВАХ

ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

3.1.  Поширення, типи кореневих гнилей і особливості

їх прояву на фоні застосування гербіцидів

Проведеними обстеженнями і аналізом відібраних зразків встановлено, що в умовах північного Лісостепу України кореневі гнилі озимої пшениці - широко розповсюджене захворювання. Візуальними обліками уражених рослин і наступним виділенням збудників кореневих гнилей у чисті культури виявлено, що посіви озимої пшениці уражують 4 типи кореневих гнилей: офіобольозна, церкоспорельозна, ризоктоніозна і фузаріозна. Дослідження показали, що застосування гербіцидів не призводить до змін в симптомах ураження озимої пшениці. Зовнішні симптоми даних типів кореневих гнилей не відрізнялись від ідентичних типів хвороби виявлених рядом авторів в різних грунтово-кліматичних зонах України. Загнивання кореневої системи та прикореневої частини стебла в умовах північного Лісостепу України відбувалося по типу сухої гнилі.