Бурлака В.С. Філостиктоз яблуні та удосконалення заходів захисту в центральному Лісостепу України

Краткое содержание

СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ФІЛОСТИКТОЗУ ЯБЛУНІ ТА РОЗРОБКИ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Огляд літератури

        У розділі наведено аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних вчених з питань вивчення біологічних особливостей збудників філостиктозу яблуні. Приділено увагу поширенню,  морфологічним і біологічним особливостям збудників, симптоматиці хвороби й джерелам інфекції, шкідливості та основним заходам захисту яблуневих насаджень. Наведено результати досліджень стійкості різних сортів яблуні проти філостиктозу.

УМОВИ, МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛIДЖЕННЯ

        Дослідження  з  вивчення  філостиктозу яблуні проводили протягом 2003 – 2007 рр. в Інституті помології ім. Л.П.Симиренка УААН, що знаходиться у східній частині Правобережного Лісостепу України.

       З  метою  вивчення  поширення, шкідливості філостиктозу яблуні           та удосконалення  і  наукового  обґрунтування  системи  захисту  промислових насаджень було проведено дослідження в Інституті                    помології ім. Л.П. Симиренка УААН, центральному відділенні державного підприємства Дослідне господарство Інституту помології ім. Л.П.Симиренка УААН та різних господарствах  Черкаської області: агрофірмі «Дружба», с. Пішки Корсунь-Шевченківського р-ну; СТОВ «Іскра», с. Байбузи Черкаського р-ну; товаристві СВА «Порадівка», с. Боярка Лисянського р-ну; ТОВ „Золотоніські сади”, с. Гладківщина Золотоніського р-ну. За основний матеріал для виконання біологічних досліджень слугувало зібране в різних колекційних  і сортовипробувальних насадженнях Інституту помології               ім. Л.П. Симиренка УААН  листя яблуні, уражене збудником плямистості Ph.mali Prill. et Del. Лабораторні дослідження по уточненню біологічних особливостей конідіальної стадії гриба Phyllosticta mali Pril. et Del. – збудника бурої плямистості яблуні проводили в умовах лабораторії масових аналізів та відділу захисту рослин Інституту помології. Ідентифіковано  збудника в лабораторії кафедри фітопатології НУБіП України м. Київ.

         Для визначення впливу відносної  вологості повітря на проростання пікноспор користувалися методом Яніша по І.В. Кожанчикову (1935). З цією метою при температурі 15, 20, 25, 30ºС визначили проростання конідій за вологості 43-44%; 54-55%; 75%; 90-92%; 100%. Фунгіцидну активність препаратів встановлювали залежно від проростання конідій Phyllosticta mali Pril. et Del. на предметних скельцях. Фізіологічно-біохімічні дослідження проводили в умовах лабораторії масових аналізів Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН в періоди: до появи хвороби, максимального розвитку та в кінці вегетації рослин на різних за стійкістю сортах яблуні.

        Інтенсивність транспірації вивчали ваговим методом по Л.А.Іванову (1988). Вміст води в листі та співвідношення між водою і сухими речовинами визначали у відсотках від сухої маси листя, вміст хлорофілу – за допомогою спектрофотометра  –  4.  Вміст сухих речовин вивчали методом висушування в сушильній шафі при температурі 105⁰С. Інтенсивність дихання визначали за допомогою респіраторного апарата  І.М.Толмачова (1990).

        Динаміку розвитку хвороби вивчали в умовах центрального відділення Інституту помології ім. Л.П.Симиренка УААН протягом 2004-2007 років стаціонарним методом на трьох різних за стійкістю сортах яблуні: група підвищеної стійкості – Росавка, середньостійкий – Слава Переможцям, високосприйнятливий – Ровесник Гагаріна.

     Симптоми прояву філостиктозу вивчали в умовах природної інфекції і на фоні штучного зараження. При цьому досліджували особливості прояву хвороби на листі, пагонах, плодах, характер спороношення гриба, будову, колір, розміри та форму плодових утворень і пікноспор (І. І. Мінкевич, 1971). Шкідливість   хвороби  вивчали  на  дослідних  ділянках  центрального відділення Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН.  Вивчення стійкості яблуні проти філостиктозу проводили  за  методиками                          В.І. Кравченко (1972), А.М. Соколова, Р.А. Соколової  (1974).

        Дослідження дії фунгіцидів проти філостиктозу  та фітотоксичність препаратів здійснено на  сприйнятливих до хвороби сортах: Слава Переможцям, Ровесник Гагаріна, Папіровка (С.О. Трибель та ін., 2001).

        Розрахунок економічної ефективності систем захисту яблуні від філостиктозу проводили за методикою О.М. Шестопаля (2002).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

МОНІТОРИНГ ФІЛОСТИКТОЗУ ЯБЛУНІ В АГРОБІОЦЕНОЗІ

ЯБЛУНЕВОГО САДУ

Маршрутні обстеження, проведені в 2003-2007 рр. у господарствах Черкаської області, а також проаналізовані дані держсортодільниць Черкаської, Київської і Кіровоградської областей дозволили зробити висновок, що бура плямистість яблуні досить поширена в зоні центрального Лісостепу України. Дослідження  багаторічних  насаджень яблуні сортів Кальвіль сніговий та Джонатан у приватних і промислових садах здійснено у Городищенському, Шполянському, Звенигородському, Смілянському, Уманському, Катеринопільському, Черкаському, Маньківському, Драбівському та Канівському районах Черкаської області в періоди максимального розвитку хвороби (серпень – вересень). Інтенсивність ураження та розвиток хвороби в досліджуваних районах неоднакові, що показано у таблиці 1. Вони  залежать,  насамперед, від типу й віку насаджень, а також агротехнічних прийомів.