Глєбова Ю.А. Адаптаційна реакція яєчних курей різних генотипів та прогнозування їх природної резистентності в ранньому онтогенезі : Глебова Ю.А. Адаптационная реакция яичных кур разных генотипов и прогнозирования их естественной резистентности в раннем онтогенезе

Краткое содержание

Роботу виконано впродовж 1999 – 2003 років на кафедрі розведення та генетики тварин ім. М.А. Кравченка Національного аграрного університету, у племінному птахівницькому заводі ВАТ “Рудня” Броварського району Київської області, у Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини, у лабораторії імунології Інституту екогігієни і  токсикології ім. Л.І. Медведя.

Матеріалом для досліджень були яєчні кури кросів “Білорусь-9” і “Ломанн браун” стада племзаводу ВАТ “Рудня”. У кросі  “Білорусь-9” досліджували молодняк і дорослих курей вихідних ліній Б-9(4), Б-9(5), Б-9(6) за гніздової селекції та гібридних форм Б-9(56) і  Б-9(456), а в кросі “Ломанн браун” – ліній  А, В, С, Д і гібридів СД та АВСД. Трилінійний крос курей “Білорусь-9” завезено до племзаводу ВАТ “Рудня” у 1985 р. з   Білоруської  ЗДСП, а чотирилінійний крос “Ломанн браун” –  у 1995 р. з німецької фірми “Lohmann Tierzucht”.

Різнобічні дослідження проведено за схемою, показаною на рис. 1. Серед них дослідження адаптаційних умов, в яких знаходились кури різних генотипів, проведено за методами порівняння та аналізу. Зокрема, умови годівлі курей вивчали порівнянням норм годівлі і раціонів, рекомендованих фірмами-постачальниками   кросів   та  тих, які прийняті в нашій країні, з  фактичними  раціонами курей у ВАТ “Рудня”. Режим утримання молодняку і дорослих курей порівнювали з вимогами ВНДТІП – 4.94 і рекомендаціями фірм-оригінаторів.

Адаптаційну реакцію курей різних генотипів оцінювали визначенням їх відносної мінливості за селекційно-господарськими показниками, компонентами несучості, якістю яєць, відтворною здатністю, природною резистентністю

Селекційно-господарські показники та компоненти несучості курей визначали за даними первинного зоотехнічного обліку у відповідних документах (журналах). Курей вихідних ліній оцінювали (індивідуально) із поголів’я, виведеного  в  другій  половині вересня 2000 р. у  такій  кількості  гнізд:  у  лініях Б-9(4), Б-9(5), Б-9(6) – 37, 33, 34, а в лініях А, В, С, Д – відповідно 23, 30, 26, 47. Кури гібридів Б-9(56) і СД (батьківське стадо) та Б-9(456) і АВСД (промислове стадо) були їм ровесницями. Курей оцінювали за такими показниками: несучість на початкову несучку за 40 і 72 тижні життя, маса яєць у 30- і 52-тижневому віці, жива маса в 17 і 72 тижні, збереженість поголів’я до 17- і 72-тижневого віку, витрати корму на виробництво 10 яєць, скороспілість, вік досягнення 50% та  піку несучості, пік продуктивності.

Інкубаційні якості яєць оцінювали у курей 34-тижневого віку. Для цього за методом випадкової вибірки від кожного генотипу одновікових курей відбирали по 40 яєць, з них 30 – для визначення фізико-морфологічних параметрів, 10 – для оцінки їх хімічного складу.

Фізико-морфологічні параметри яєць визначали згідно з прийнятими методиками (Боголюбський С.І., 1991; Сергєєва О.М., 1984; Царенко П.П., 1997): масу яєць та масу їх шкаралупи, жовтка і білка – індивідуальним зважуванням; індекс форми – індексометром ИМ–1; щільність – за допомогою сольових розчинів із концентрацією   1,050 – 1,100 г/см3;   пружну   деформацію  шкаралупи – приладом ПУД–1;  товщину шкаралупи (середнє за трьома ділянками шкаралупи – на полюсах і збоку) – індикаторним мікрометром; індекси жовтка і білка – за допомогою мікрометра на вилитому на скло яйці; одиниці ХАУ – на підставі даних висоти білка та маси яєць.

Хімічний склад яєць вивчали окремо в білку і жовтку методами зоотехнічного аналізу (Петухова К.О. і ін., 1981) за такими показниками: первинна і гігроскопічна волога, протеїни, ліпіди, сира зола, вуглеводи. Користуючись результатами хімічного аналізу білка і жовтка яєць, у загальному вмістимому яєць (білок+жовток) вираховували вміст сухої речовини, протеїнів, ліпідів, вуглеводів, сирої золи та валової енергії. За енергетичну цінність органічних речовин яєць при розрахунках взято дані за О.П. Дмитроченком, П.Д. Пшеничним, 1975.

Крім того, в яйцях визначали: кількість лізоциму в білку, вміст рибофлавіну в білку та жовтку (окремо), вміст  каротиноїдів і вітаміну А в жовтку (Сергєєва О.М., 1984; Царенко  П.П., 1997; Методичні вказівки щодо використання методів біохі-мічних досліджень біологічного матеріалу в державних лабораторіях ветеринарної медицини при діагностиці  захворювань неінфекційної патології, 2000).

Під час інкубації оцінювали розвиток ембріонів, відходи інкубації, якість виведених курчат (Буртов Ю.З. і ін., 1990; Бреславець В.О і ін., 2001).

Відтворну здатність курей вивчали за результатами інкубації яєць та оцінки продуктивності несучок. Досліджено інкубацію 137550 яєць дев’яти закладок, які проведено згідно з планом у племзаводі в період із 10 червня до 10 липня 2000 року.

Біологічний контроль інкубації здійснювали методом міражу яєць, обліковуючи незапліднені яйця, кров’яне кільце, завмерлих, задохликів, калік та враховуючи якість виведених курчат. За результатами інкубації обчислено відходи інкубації (%), заплідненість і виводимість яєць (%), вивід курчат (%). Вихід добового молодняку на одну курку-несучку (голів) обчислювали множенням показників несучості курей на показники виходу інкубаційних яєць (%) і виводу курчат (%) та наступним діленням одержаних результатів на 100% х 100%.