Вороненко А.В. Використання імуногенетичних маркерів в селекції червоної молочної худоби

Краткое содержание

Дослідження проведені в племзаводі “Малинівка” Володарського району Донецької області в 1998-2000 роках за представленою схемою (рис. 1).

            Антигени груп крові визначали у лабораторії імуногенетики Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія–Нова” гемолітичними тестами за загальноприйнятою методикою (Матоушек И., 1964; Сороковой П.Ф., 1974; Мещеряков В.Я.,1977) із використанням 53 моноспецифічних реагентів 9 генетичних систем, перевірених у міжнародних порівняльних випробуваннях. Сімейно-генетичним аналізом результатів тестів визначали алелі та генотипи В-системи. Одночасно з цим перевіряли дійсність походження нащадків.

            Частоти антигенних факторів, алелів та індекс антигенної схожості (Ra) визначали за методикою Животовського Л.А, Машурова О.М. (1974); число теоретично очікуваних генотипів та кількість ефективних алелів (Na) – за Машуровим О.М. (1980); коефіцієнт гомозиготності (Са) – за формулою Robertson A. (1956), а ступінь генетичної схожості за алелями В-системи (r1) – Maijala K., Lindstrцm G. (1966).

            Ступінь схожості показників оцінки рівня диференціації порід і типів різними методами визначали за коефіцієнтом парної рангової кореляції Спірмана (Плохинский Н.А., 1964).

Достовірність різниці частот антигенів і алелів груп крові в порівнюваних групах тварин – методом кута “фі” Фішера (Плохинский Н.А., 1970).