Івашура А.А. Генетичний поліморфізм лімфоцитарних антигенів і можливість їх використання в селекції на резистентність до хронічного лімфолейкозу великої рогатої худоби

Краткое содержание

Представлена робота є частиною комплексних досліджень корів голштинської чорно-рябої та червоно-рябої породи у господарствах Харківської та Сумської  області, а також симентальської, української червоно-рябої, української чорно-рябої та швіцької худоби з п'яти господарств різних областей України, що проводились протягом 1993-2001 рр. у лабораторії  генетики ІЖ УААН. Дані про захворюваність великої рогатої худоби на ХЛЛ отримано від співробітників районної ветеринарної станції та обласної ветеринарної бактеріологічної лабораторії на підставі планових та спеціальних обстежень ВРХ. Матеріалом для дослідження BoLA-системи були лімфоцити, що виділялися з  периферійної крові ВРХ. Ідентифікація антигенів гістосумісності проводилася за стандартним двоступінчастим мікроцитотоксичним тестом, модифікованим для великої рогатої худоби (Cardwell та ін., 1977; Слепченко А.Р., Іткін Б.З., 1979). Для BoLA-типування використовували 11 стандартних моноспецифічних сироваток, що пройшли міжнародний іспит, а також отриманих у лабораторії генетики Інституту тваринництва УААН. Результати типування антигенів гістосумісності були відображені в спеціальному протоколі, який складається з паспортної частини і таблиці, у якій зафіксовано послідовність внесення специфічних сироваток у лунки мікрокамери. Отриманий матеріал переносився в базу даних, що містить додаткову інформацію про тварину (кличка, номер, діагноз і т.п.). Цифровий матеріал оброблявся статистично за допомогою програми “BoLA-тест”. Методами біометрії визначали критерій відповідності (?І), ступінь відносного ризику захворюваності (RR), етіологічної фракції (EF),  атрибутивного ризику (?). Імуногенетичний аналіз результатів проводився на основі біометричних показників. Для одержання сироваток проводились імунізації великої рогатої худоби методом внутрішньошкірного введення суспензії лейкоцитів, (Spooner R.L., Leveziel H., Groslaude F. 1978; Caldwell J., Cumberland P.A. 1978.), а також серії масових та випробних абсорбцій з кластерним аналізом (Kobori J.A., Strauss K., Hood L. 1986). Для ідентифікації антигенів BoLA W1-W11 використовувались моноспецифічні сироватки.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Поширення захворюваності на лімфолейкоз у великої рогатої худоби

Аналіз захворюваності на ХЛЛ у великої рогатої худоби проводився у господарствах Харківської області. Результати обстеження тварин,  проведені у 27 районах Харківської області, свідчать про підвищення захворюваності на хронічний лімфолейкоз. У всіх районах Харківської області виявлено осередки цього захворювання. Найбільш  важке становище у Балакліївському, Близнюківському, Дергачівському, Лозівському, Печенізькому, Борівському, Вовчанському, Красноградському, Куп'янському,  Первомайському районах: рівень господарств, у яких виявлено хронний лімфолейкоз, становить 80 – 100%. Захворюваність на ХЛЛ у Кегичівському, Коломацькому, Зачепилівському та Двурічанському районах було визначено у 40-60%

Аналіз результатів ветеринарного обстеження у Харківському районі показує, що кількість тварин з РИД(+)- аналізом та хворих на ХЛЛ підвищилась з 12,7% у. 1996р.. до 25,6% у 2000р. У приватному секторі також спостерігається зростання кількості РИД(+)- тварин (на 222 голови  за 4 роки). Серед фермерських господарств Харківського району, вільних від вірусу лейкозу ВРХ, у 1998р. нараховувалось 7 господарств, які мали 9 ферм загальною кількістю 3530 голів. У 2000р.. залишилося 5 таких господарств, що включають 7 ферм із загальною кількістю 2180 голів. З трьох різновидів лейкозу найбільш поширеним є хронічний лімфолейкоз.

Поширення захворюваності на ХЛЛ у господарствах Харківської області обумовлює важливе значення та актуальність розробки селекційних заходів, спрямованих на використання природної резистентності великої рогатої худоби до ХЛЛ за допомогою маркерних BoLA-антигенів.

Виготовлення набору сироваток для типування великої рогатої худоби

У лабораторії генетики ІЖ УААН отримання колекції сироваток для проведення BoLА-типування проводилось у три основних етапи:

1.На основі готових моноспецифічних стандартів, перевірених та затверджених на міжнародній панелі сироваток-реагентів, виходячи з перевірочного типування контингенту, визначаємо тест-донорів: корів з відомим набором трансплантаційних антигенів (25-40 голів).

2.Клітини тест-донорів слугують еталоном для підтвердження отриманих імунних сироваток, у результаті чого відбираються найбільш активні зразки з первинно визначеною найбільш сильною специфічністю.

3.Ці отримані зразки проходять вторинну ідентифікацію на розширеній панелі тест-клітин з подальшим обчисленням коефіцієнтів кореляції між отриманими сироватками та моноспецифічними контрольними зразками (кластерний аналіз).

Джерелом імунних сироваток до антигенів системи ГКГС були родинні тварини (напівбрати-напівсестри, матері-нащадки), їх використовували з метою одержання найбільш тісної імунної відповіді.

Проведення абсорбцій “сирих” поліспецифічних антилейкоцитарних сироваток містить кілька етапів: підготовку стандартної панелі тварин для проведення всіх серологічних досліджень реагентів; виділення лейкоцитів з периферичної крові корів; послідовні аналізуючи абсорбції кожної сироватки лейкоцитами, що виділені з крові не менш, чим п'яти тварин; перевірку кожної сироватки на раніш заготовленій стандартній панелі з урахуванням, по можливості, як негативного контролю лейкоцитів донора (конфронтація). Перевірку сироваток на наявність-відсутність імунних антитіл проводили з використанням лімфоцитотоксичного тесту. Всього за три роки роботи методом класичних імунізацій у лабораторії було отримано 31 антилейкоцитарних поліспецифічних сироваток з титром антитіл у межах 1:4 та 1:64. З них одинадцять сироваток-реагентів є моноспецифічними, котрі брали участь у наукових дослідженнях протягом 1997-2000рр.