Васильєва Т.А. Генотипові та паратипові фактори формування відтворної здатності конематок чистокровної і української верхових порід

Краткое содержание

Матеріалом досліджень були конематки української та чистокровної верхових порід Деркульського, Дніпропетровського, Лозівського і Олександрійського кінних заводів загальним обсягом 253 голови (152 українських та 101 чистокровна). Вивчено і оцінено походження, екстер’єр, дані бонітування кобил та результати їх плодової діяльності у  період  з 1979  по  1997 роки.

            Аналізом селекційно-племінної  роботи  з  породами встановлено рівень репродуктивних якостей  конематок  з  урахуванням  їх заводської належності,  генотипу і віку. Розраховано показники запліднюваності кобил, виходу  ділового  приплоду, а також показники порушення відтворної діяльності: аборти,  прохолости,  мертвонародження,  слабонародження.

            Динаміку терміну жеребності та сервіс-періоду  вивчено  за  даними  тривалості  плодоношення  і  часу  між вижеребкою та заплідненням  у днях  для  кожної конематки.

            Для уточнення умов заводської  діяльності кобил популяції  оцінено фертильність жеребців-плідників шляхом визначення терміну використання,  кількості спарованих  з  ними  кобил,  кількость та відсотку  успішних  парувань  (запліднених  кобил), а також кількості та відсотку благополучних  вижереблень   (з  урахуванням  породної  та  лінійної  належності  жеребців).

            При вивченні еколого-генетичних параметрів плодючості кобил визначали відтворну здатність конематок за 10 суміжних років відтворення поголів’я (1986...1995 рр). За методикою В.З.Пакудіна і Л.М.Лопатіної (1984) виявлено параметри пластичності і стабільності ознаки виходу ділового приплоду (у відсотках до кількості спарованих кобил) як реакцію організму конематок різних генотипів на зміну умов середовища (роки відтворення).

            На наступному етапі досліджень методом одно- і двофакторного дисперсійного  аналізу   (В.П.Коваленко,  В.І.Борьба,  В.А.Лісний,   В.Г.Пелих, 1994) визначено генотипові і паратипові компоненти дисперсії ознак відтворення.

            Зв’язок мірних ознак, індексів будови тіла та бальної оцінки екстер’єру  з відтворною здатністю кобил української верхової породи виявляли  методом кореляційного аналізу за Є.К.Меркур’євою  та ін. (1991).

Дискретність існуючого генофонду верхових коней за репродук-тивними якостями проводили, щоб об’єктивно встановити, наскільки дослідні групи тварин різняться на фоні вихідної популяції. Визначення дискретності зазначених груп і ліній коней проводилося шляхом розрахунку n-мірної трансгресії за методикою Ф.Ф.Ейснера, О.Ф.Маркової та С.І.Святченко (1982), згідно якої різниця між групами тварин за конкретною ознакою є тим більшою, чим ближчою до нуля виявилась відповідна величина трансгресії (Т).

З метою обґрунтування варіантів підбору,  спрямованих  на  покращення  відтворних якостей  коней чистокровної та  української верхових порід,  визначено  загальну  та  специфічну  комбінаційну  здатність  ліній.