Ляшенко В.В. Закономірності і прогноз мінливості життєздатності популяції шовковичного шовкопряда

Краткое содержание

Робота виконана на базі Інституту шовківництва Української академії аграрних наук (лабораторія селекції шовковичного шовкопряда).

Для вирішення поставленої задачі були створені достатньо довгі часові ряди динаміки показника життєздатності гусениць (ЖГ) популяції шовковичного шовкопряда, значення яких брали з річних звітів Інституту шовківництва УААН. Рівень життєздатності оцінювали за єдиною методикою – у відсотках, як співвідношення загальної кількості здорових лялечок до початкової кількості гусениць, взятих на вигодівлю (Шовківництво, 1998). У роботі було проведено аналіз показників життєздатності гусениць 383 ліній та порід шовкопряда, що знаходились в колекції Інституту шовківництва з 1945 по 2000 роки.

Увесь генетичний матеріал щорічно зберігали та відтворювали в оптимальних умовах гігротермічного режиму та вигодівлі (Рекомендації…, 1984).

Враховуючи, що у східній частині України в травні-червні найчастіше спостерігається антициклонічна діяльність, а отже надходить найбільша кількість сонячної радіації у порівнянні з іншими місяцями року (Бучинский И.Е., 1963), нами були використані показники життєздатності гусениць саме весняного вигодівельного сезону для виявлення відповідної закономірності.

За показник, який характеризує зміни сонячної активності (СА), ми використали середньорічні значення чисел Вольфа (W) (National ..., 2000).

Для аналізу динаміки урожаю листя та його біохімічного складу використані значення, які подані в річних звітах лабораторії селекції шовковиці Інституту шовківництва з 1964 по 1992 роки. З метою дослідження біохімічного складу листя, його збір проводили з кормової плантації в період, який відповідав середині третього віку гусениць весняного вигодівельного сезону. Листя брали з середньої частини пагона з різних боків рослини. Біохімічний аналіз здійснювали за прийнятими методиками (Методы..., 1972). Враховуючи різносортність кормової плантації, ми аналізували зведені дані біохімічного складу та урожаю листя шовковиці за розглянутий проміжок часу.

Динаміку показників ЖГ, урожаю та біохімічного складу листя упродовж середнього сонячного циклу досліджували з застосуванням методу накладання епох (Чижевский Л.А., 1976).

Для кількісної оцінки адаптивних властивостей шовковичного шовкопряда на міжгруповому рівні, загальну популяцію (N) за рівнем життєздатності було розділено на 5 груп. Перші три об’єднували породи за подібною реакцією відгуку на екологічні фактори, яка визначалась за рівнем коефіцієнту варіації (CV₁, CV₂ і CV₃ – низький, середній і високий, відповідно; Доспехов Б.А., 1979).