Рогова Н.В. Оцінка господарсько-корисних і біологічних ознак тварин червоної степової породи та помісей різних генотипів

Краткое содержание

Дослідження за темою дисертації проведені протягом 2000-2004 років у господарствах Донецької області: „Агроцех № 17 ММК ім. Ілліча" Старобешівського району, ТОВ „Росія" Волновахського району і на кафедрі біології тварин Луганського національного аграрного університету. Експериментальні дослідження виконано згідно зі схемою (рис. 1).

Тварини утримувались у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарствах і при огляді ветеринарним лікарем були клінічно здорові. Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, балансувались згідно з деталізованими нормами (Калашников А.П. та ін., 1985), які забезпечили їх продуктивність згідно з запланованими параметрами щодо надою і вмісту жиру в молоці. Лактуючим коровам за рік згодовані корми, в яких містилося 40,9-44,0 ц. кормових одиниць.

Контроль за ростом теличок проводили за живою масою, яку визначали за результатами зважувань у наступні вікові періоди: при народженні, кожен місяць молочного періоду і у 18 місяців. На підставі цих даних розраховували добові прирости живої маси, а також індекси інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту (Свєчин Ю.К.,1985). Відносну швидкість росту визначали за формулою Броді. Живу масу піддослідних корів визначали шляхом контрольних зважувань на 2-3 місяцях лактації.

Екстер'єрно-конституціональні особливості піддослідних тварин вивчались шляхом взяття основних промірів з подальшим розрахунком індексів будови тіла за загальноприйнятими методиками, які використовуються у зоотехнічній практиці (Костенко В.І., 1996).

Рівень молочної продуктивності визначали раз на декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним перерахуванням його за 305 днів лактації або скорочену (не менше 240 днів). Морфофункціональні властивості вимені корів визначали на 60-90 добу лактації, користуючись методичними рекомендаціями: „Оцінка вимені і молоковіддачі корів молочних і молочно-м'ясних порід" (1988).

Відтворювальну якість оцінювали за віком першого осіменіння і отелення, тривалістю сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів на підставі первинного зоотехнічного обліку. На підставі визначення тривалості міжотельного періоду розраховували коефіцієнт відтворної здатності.

Кров, шкіру і волосся піддослідних тварин досліджували при народженні, у віці 6 місяців і на 2-3 місяцях лактації.

Імунітет оцінювали за наступними показниками: фагоцитарне число - ФЧ, од; метаболічна активність нейтрофілів - НСТ, %; відносна кількість Т-лімфоцитів - Т-заг., %; Т-хелперів - Т-х, %; Т-супресорів - Т-с, %; Т-активних - Т-а, %; Т-термостабільних - Т-т, %; коефіцієнт співвідношення Тх/Тс; відносна кількість В-лімфоцитів - В-заг., %; концентрація циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові - ЩК, од. (Бажора Ю.І., 1981; Чередєєв А.І., 1976; Пастер Є.У., 1989; Новиков Д.К., 1976).

Шкіру досліджували за методикою Каци Г.Д. (1987), зразки волосся за методикою лабораторної оцінки числового співвідношення волокон різних фракцій (Козлов І.Д., Спешнєва З.В., 1968).

Економічну ефективність виробництва молока від тварин різних генотипів визначали за загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ, 1980).

Результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики з використанням кореляційного і дисперсійного аналізів (Плохінський М.О., 1970; Лакін Г.Ф., 1990).

Математична обробка проведена з використанням програмного забезпечення компанії „Microsoft". Результати середніх значень вважали статистичне вірогідними при * - Р<0,05;   ** - Р< 0,01;   *** - Р< 0,001.