Василенко О.П. Оцінка комплексу факторів при формуванні високопродуктивного молочного стада

Краткое содержание

Залежність надою корів від “кровності”. Встановлено, що в цілому надій збільшується з підвищенням “кровності” за поліпшуючими породами (рис. 2).

При цьому коефіцієнт детермінації був рівний R²=0,045 (P>0,999) при стандартній помилці передбачення SE=989,6 кг. Найбільш чітка тенденція позитивного зв’язку між “кровністю” і надоєм має місце на відрізку до 40% “кровності”, яка з подальшим насиченням спадковістю поліпшуючих порід втрачається. На наш погляд, це пов’язано із стримуючою дією умов середовища, які спроможні забезпечити надій близько 4000 кг.

            Залежність надою корів від найвищого надою їх матерів. Розроблено модель оцінки надою корів, виходячи з найвищого надою матерів.

Даною моделлю було зумовлено 8,8% мінливості надою (P>0,999). При цьому стандартна помилка передбачення становила SE=964 кг.

Встановлено, що при продуктивності матерів від 1000 до 3000 кг молока за найвищу лактацію, має місце майже однозначна пряма залежність: чим вище надій матері – тим вище надій дочки, що найбільш вірогідно зумовлено генетичними факторами. Так, від матерів з надоєм до 2000 кг не одержано жодної дочки з надоєм вище 5000 кг, хоча від решти матерів одержували дочок з 6-7-тисячними і більш високими надоями.

Найвищий надій за першу лактацію мали тварини, матері яких характеризувалися найвищою молочною продуктивністю в межах 3400 кг – 5200 кг молока. Отже, якщо при формуванні молочного стада, орієнтованого на надій близько 4000 кг від первістки за лактацію виходити лише з найвищого надою матерів, то можна рекомендувати придбання тварин з найвищою продуктивністю матері не нижче 2500 кг за лактацію, а бажано 3000 кг і вище.

Залежність надою корів від найвищого надою матері батька. Одним із найпоширеніших у практиці методів оцінки бугаїв-плідників є оцінка за найвищим надоєм їх матерів. Причому майже загальноприйнятою є думка, що чим вище продуктивність матері бугая, ти вищою буде продуктивність його дочок незалежно від умов. Наші дослідження спростовують такий спрощений підхід до селекції.

Так, між надоями онучок і найвищими надоями їх матерів батьків встановлено зворотній зв’язок, який характеризувався рівнянням

y=5125-0,116x .

Однак, продуктивність бабусь за батьком в наших дослідженнях коливалася в межах 6500-13500 кг, знаходячись у переважній більшості випадків на рівні 8000-12000 кг, тобто продуктивність матерів батьків була в масі дуже високою. Отже, встановлена залежність характерна саме для вказаних параметрів стада і продуктивності матерів батьків.

Зумовленість надоїв найвищими надоями матерів батьків дуже низька (R²=0,026; P>0,999), що ставить даний показник в ряд малоефективних з селекційної точки зору. Таким чином, орієнтація селекційного процесу на оцінку лише за надоєм матері батька є помилковою.

Залежність надою корів від живої маси на вирощуванні. Встановлено, що при врахуванні нелінійності залежностей зумовленість надою живою масою на вирощуванні (рис. 3) суттєво зростає. Так, надій за першу лактацію може бути описаний на базі живої маси в 6 місяців- на 4,4%, у 12 місяців- на 11,6%, у 18 місяців – на 12,9% (P>0,999).

Таким чином, за інших рівних умов, при формуванні молочного стада перевагу слід надавати тваринам, які мали більш високу живу масу в усі періоди вирощування, а особливо у більш старшому віці.

Залежність надою корів від господарства, звідки вони були закуплені. Встановлено, що залежність надою корів від середнього надою в господарстві, звідки вони були закуплені, найбільш прийнятно описувала лінійна функція у=2377+0,4079х. З її допомогою можна описати 8,4% мінливості надоїв (Р>0,999). Однак за величиною надої наближаються до середнього надою в КСП  “Харківплемсервіс” (табл. 1).

Комплекс умов, специфічних для кожного з підконтрольних господарств, найточніше відображає фактор “господарство”. Встановлено, що ступінь впливу господарства на надій первісток складає 14,6% (P>0,999).

Тварини, закуплені з різних господарств, суттєво різняться за середньою молочною продуктивністю і її мінливістю в середині груп (табл. 2). За інших рівних умов бажано зупиняти вибір на тих господарствах, де продуктивність більш висока, а мінливість її мінімальна.

Залежність надою корів від сезону отелення. За допомогою фактора “сезон отелення” можливо описати 6,9% мінливості надою за першу лактацію (P>0,999). Той факт, що відмінності між градаціями сезону за надоями досить суттєві наочно видно з таблиці 3. Найвищим середнім надоєм характеризувалися первістки осінньо-зимового періоду отелення, найнижчим – ті, які отелилися в березні-червні.