Чернишов І.В. Підвищення відтворювальних і відгодівельних якостей свиней різного напрямку продуктивності шляхом оцінки і відбору за вирівняністю гнізд

Краткое содержание

Дослідження за темою дисертаційної роботи були проведені в період 2005….2007 років у ВАТ „Племзавод Степной” Кам’янко-Дніпровського району Запорізької області.

На першому етапі досліду для вивчення показників репродуктивних якостей було сформовано 4 групи свиноматок, де використовувався розподіл гнізд на 2 рівні вирівняності за ознакою великоплідності – нижче середнього (мінус варіант М^-) ), і вище середнього (плюс варіант М⁺), та відповідно за напрямом продуктивності – універсальний (велика біла порода) і м’ясний (дюрок).

На другому етапі досліду з метою вивчення росту і розвитку молодняку, що походив з різних за вирівняністю гнізд було сформовано 8 груп свиней методом планування експерименту 2⁴, де використовувались 2 рівні вирівнянності за живою масою – нижче середнього (мінус варіант М^-) ), і вище середнього (плюс варіант М⁺), розподіл за напрямом продуктивності – універсальний (велика біла) чи м’ясний (дюрок), розподіл за статтю – кнурці та свинки та розподіл за проявом компенсаторного росту. Схему експериментальних досліджень наведено на рисунку 1.

У процесі досліду проводили годівлю тварин згідно зоотехнічних норм ВІТу з урахуванням віку та живої маси. Тип годівлі концентратний з використанням кормів власного виробництва. Параметри мікроклімату встановлювались згідно санітарно-гігієнічних норм.

Вирівняність гнізд визначали за методикою М.Д. Березовського і Д.В. Ломако (2000).

Показники відтворювальних якостей свиноматок визначали за загальноприйнятими методиками, для інтегральної оцінки використовували оціночний індекс репродуктивних якостей, розроблений Лашем та Мольном у модифікації М.Д. Березовського та Д.В.Ломако (2000).

3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней у ранньому онтогенезі визначали показники інтенсивності формування за методикою Ю.К. Свєчина (1985) і показники напруги росту (Іn) та індексу рівномірності (Ір) за методикою В.П.Коваленко та ін. (1998).

На контрольне вирощування відбирали тварин-аналогів кожної дослідної групи, відгодівельні та м’ясо-сальні якості оцінювали за загальноприйнятими методиками (1972; 1976; 1987). Для вивчення м’ясо-сальних якостей проводили контрольний забій тварин, які досягли живої маси 100 кг у забійно-переробному цеху ВАТ „Племзавод Степной”. Вивчення якості м’яса та обвалування туші проводились на охолодженій правій півтуші після 24 годинної витримки.

Для фізико-хімічних досліджень м’язової тканини відбирали проби з найдовшого м'язу спини, а жирової тканини між 9....12 грудними хребцями. Аналіз проводили за загальноприйнятими методиками.

З метою дослідження інтер’єрних особливостей свиней визначали активність ферментів протеїнового, ліпідного і вуглеводного обмінів (аспартат (АСТ) і аланін (АЛТ) – трансфераз – за методом Рейтмана і Френкеля (1983), холестерину – за методиками, наведеними в довіднику В.В. Меншикова (1987). Сіалові кислоти визначали за методикою, розробленою інститутом педіатрії РАМН (1983).

Економічну ефективність вирощування свиней різних класів розподілу за рівнем вирівняності гнізд обчислювали відповідно „Методики визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (1985).

Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики за Н.А.Плохинским (1969) з використанням персональних комп’ютерів та пакетів прикладного програмного забезпечення MS OFFICE 2003 та STATISTICA v.5.5.