Микитас Р.Є. Підвищення молочної продуктивності худоби при використанні кращого світового генофонду

Краткое содержание

Дослідження виконані в період 1987-1997 рр. в КСП “Україна” Білозерського району, Херсонської області, на кафедрі генетики і розведення Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом для досліджень були взяті чистопородні тварини червоної степової породи та помісі різної кровності з плідниками кращих світових порід – англерської, червоної датської, голштинської.

Етапи досліджень і обсяг досліджуваного матеріалу наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Етапи і обсяг досліджень

Етап	Найменування  досліджень	Кількість тварин
1	Вивчення закономірностей росту та розвитку чистопородних та помісних тварин	40
2	Вивчення молочної продуктивності чистопородних і помісних корів різної кровності за три лактації	119
3	Оцінка параметрів лактаційної кривої корів різного походження	357
4	Визначення еколого-генетичних параметрів тварин різних генотипів за молочною продуктивністю (пластичність, стабільність)	119
5	Удосконалення методів оцінки плідників в молочному скотарстві	344
6	Вивчення придатності корів до машинного доїння	15
7	Дослідження інтер’єрних особливостей тварин та встановлення їх зв’язку з молочною продуктивністю	35
8	Відтворювальні якості тварин різних генотипів	119

Ріст і розвиток тварин вивчали за живою масою при народженні і щомісяця до 6-ти місячного віку і далі в 12 та 18 місяців.

Індекси статури визначали в віці 3,6,9,12,18 місяців і у первісток за загальноприйнятими методиками.

Порівняльну оцінку корів різних генотипів за молочною продуктивністю проводили за 1,2,3 лактації. Визначення вмісту жиру в молоці , % та його вихід, кг – за загальноприйнятими методиками.

Параметри   лактаційної   кривої  вивчали  за  коефіцієнтами:  Х.Тернера,

А.Калантара, Е.Брууна, В.Веселовського і обчислювали за моделлю Т.Бріджеса

(модифікація В.П.Коваленка, С.Я.Плоткіна і С.Ю.Болілої, 1997) за формулою:

W _t = Wg · 1e^a · (t_j + t)^k , де           (1)

W_t – надій за період часу t (міс.), кг

Wg – асимптота (максимальний надій за лактацію)

а – кінетична швидкість наростання надою

к – експоненційна швидкість наростання надою.

Максимально очікуваний надій за лактацію (W_g) розраховували за формулою:

            А^*

W_g = -------  × t,     де                      (2)

             t^*

                  А^* - сума щомісячних надоїв з початку лактації, враховуючи  максимальний місячний надій в віці t^*;

          t – тривалість лактації, міс.

Показники придатності корів до машиного доїння (форма, виміри вимені та дійок, швидкість молоковіддачі), а також фізіологічні показники крові тварин (загальний білок і його фракції, концентрація гемоглобіну, еритроцитів, резервну лужність) вивчали за загально прийнятими методиками.

Для оцінки закономірностей росту тварин різних генотипів визначали показник інтенсивності формування  Dt , запропонований Ю.К.Свєчиним (1989) за формулою:

          W₆ – W₃                     W₉ – W₆

Dt = --------------   -    --------------     (3)

       0,5 (W₆+W₃)      0,5 (W₉ + W₆)

W₃,W₆,W₉  - жива маса тварин в 3,6 і 9 місяців відповідно.

Показники напруги росту (Ін) та індексу рівномірності росту (Ір) визначали за методикою В.П.Коваленка (1998).

               1

Ін=    --------  × СП                            (4)

          1 + D t

           D t

Ір=  -------  × СП                                (5)

          ВП

Ін – індекс напруги росту;

D t – інтенсивність формування;

Iр   - індекс рівномірності росту;

СП - середньодобовий приріст, кг;   ВП - відносний приріст, %.

Еколого-генетичні параметри тварин різної кровності вивчали за показниками пластичності (визначали величиною регресії місячних надоїв на відповідні середні усіх генотипів) та стабільності (визначали величиною дисперсії відхилення  теоретично  очікуваних  і  фактичних  надоїв  за місяцями

лактації).

Тип  спадковості  ознак  молочної продуктивності (визначення адитивного,

материнського та гетерозисного ефектів) вивчали за методикою Д.Мінкема (1974).

Оцінка плідників (типи препотентності) була проведена в подібних та контрасних паруваннях за методикою В.П.Коваленка (1996).

Відтворну здатність корів (міжотельний період, сервіс-період, індекс осіменіння та коефіцієнт відтворної здатності) вивчали за загальноприйнятими методиками.

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили за алгоритмами Н.А.Плохінського (1969) і Е.К.Меркур’євої (1970), а також за допомогою відповідних програм для мікрокалькулятора МК-61.