Ціннісно-мотиваційна регуляція розвитку спортивних здібностей у юнацькому віці

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету та завдання, розкрито методологічні та теоретичні основи, описано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію роботи та відомості про структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади вивчення ціннісно-мотиваційної регуляції розвитку спортивних здібностей у юнацькому віці» розглянуто проблему регуляції розвитку здібностей, проаналізовано психологічні особливості розвитку спортивних здібностей, розроблено теоретичну модель ціннісно-мотиваційної регуляції розвитку спортивних здібностей у юнацькому віці.

Аналіз наукових джерел дає змогу стверджувати, що розвиток особистості та розвиток здібностей є взаємозалежними та взаємозумовленими процесами, які визначаються дією соціальних, діяльнісних та особистісних чинників (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов).

У роботах Д.Б. Богоявленської, Л.В. Засєкіної, О.О. Конопкіна, В.І. Моросанової проблема здібностей розглядається у тісному взаємозв’язку з проблемою саморегуляції, яка особливо інтенсивно розвивається в юнацькому віці. За І.С. Коном, Н.С. Лейтесом, здатність до саморегуляції є не лише результатом, а й умовою особистісного розвитку юнаків.

У низці досліджень відзначається провідна роль цінностей і мотивації у розвитку особистості спортсмена та їх соціально-особистісна природа (М.О. Батурін, В.Й. Степанський). Взаємозв’язок і, одночасно, суперечності у взаємодії особистісних і соціальних цінностей розглядаються як рушійна сила розвитку спортивної майстерності (А.В. Родіонов, П.А. Рудик).

Встановлено, що спортсмени вирізняються високим рівнем мотивації досягнення (В. Гошек, М. Ванек, Б. Свобода). Поряд із дослідженнями, в яких мотивація досягнення розглядається як передумова успішного оволодіння спортивною діяльністю, аналі­зуються й можливості її деструктивного впливу на розвиток особистості (В.І. Моросанова, Р. Найдіффер, В.Й. Степанський). На підставі теоретичного аналізу, зокрема досліджень Х. Хекхаузена, можна стверджувати, що на розвиток спортивних здібностей впливає не стільки висока мотивація досягнення, скільки особливості поєднання її структурних компонентів (потреби в досягненні успіху або в уникненні невдачі, пов’язаних з ними напрямків інструментальної активності, очікування успіху або невдачі, підтримки або перешкод з боку інших людей, переважаючого емоційного стану, реального позитивного або негативного результату, з яким зв’язана самооцінка) з іншими особистісними властивостями, які сприяють або заважають досягненню високих спортивних результатів.

Детальний аналіз наукових джерел дозволив побудувати теоретичну модель ціннісно-мотиваційної регуляції розвитку спортивних здібностей у юнацькому віці (рис.1).

У представленому дослідженні спортивні здібності розглядаються як індивідуально-своєрідні поєднання властивостей особистості, які, актуалізуючись і розвиваючись в умовах спортивної діяльності, зумовлюють успішність оволодіння нею. В основі такого підходу лежить розуміння К.К. Платоновим будь-яких властивостей особистості як «+» або «-» здібностей до тієї чи іншої діяльності.

У роботах Ж.П. Вірної, М.Ш. Магомед-Емінова, А.А. Файзуллаєва йдеться про мотиваційні механізми регуляції, а Д.О. Леонтьєв та О.Л. Музика описують особливості ціннісної регуляції розвитку особистості. Ці дослідження дають підстави для означення ціннісно-мотиваційної регуляції розвитку здібностей як свідомого процесу саморозвитку властивостей особистості у ході планування, виконання та самоконтролю спортивної діяльності, що базується на особистісних цінностях і пов’язаних з ними мотивах.