ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ ПОШУКОВОЇ АКТИВНОСТІ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ПРОЦЕССУАЛЬНОЙ ДИНАМИКИ ПОИСКОВОЙ АКТИВНОСТИ В УСЛОВИЯХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ УЧЕБЫ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні та методологічні основи дослідження пошукової активності особистості” подано аналіз психологічних особливостей пошукової активності як реалізації специфічної потреби людини, розглянуто її роль у розвитку пізнавальних, продуктивно-творчих здібностей.

У розділі розглянуто різні підходи до вирішення проблеми пошукової активності, які досліджуються психологією мислення, наукової і технічної творчості, логікою та методологією пізнання, фізіологією і медициною.

У психології пошукова активність визначається як поведінка, спрямована на зміну ситуації (або відношення до неї) при відсутності певного прогнозу її результатів, але при постійному врахуванні міри її ефективності. А. Л. Венгер розглядає пошукову активність як діяльність, яка здійснюється в умовах невизначеності, коли неможливо заздалегідь передбачити кінцевий результат своїх дій, хоча при цьому відбувається постійний аналіз ситуації та досягнутих результатів на кожному етапі діяльності. Альтернативами пошукової активності виділяються стандартно-стереотипна поведінка (спроба діяти у зміненій ситуації у відповідності з попередніми стереотипами), хаотична поведінка (безсистемні спроби, що не супроводжуються аналізом ситуації) і пасивне уникнення пошуку.

Порівняльний аналіз визначень і підходів до вивчення пошукової активності дозволив вивести її характерні  особливості, визначити внутрішні і зовнішні джерела та умови прояву.

У концепції В. С. Ротенберга і В. В. Аршавського при визначенні природи пошукової активності автори висувають положення про існування самостійної потреби в пошуковій активності, котра у людини є джерелом, основою продуктивно-творчої діяльності. Показником наявності такої потреби є досліджена В. А. Петровським так звана „надситуативна активність” людини. Варіантом відмови від пошуку є виявлена Дж. Овермайєром і М. Селігманом  “набута безпорадність”, яка розвивається в залежності від характеру сформованих у минулому досвіді очікувань, від самооцінки людини (М. Селігман, Л. Абрамсон, Х. Хекхаузен та інші).

О. Л. Венгер підкреслює необхідність врахування особливостей пошукової активності в ході організації навчальної діяльності. Експериментальне дослідження Г. А. Цукерман і О. Л. Венгера присвячене вивченню зв’язку типу навчання з типом реагування на невизначену життєву ситуацію.

Я. О. Пономарьов, О. М. Матюшкін, В. М. Дружинін та інші розглядають пошукову пізнавальну активність суб’єкта як базис продуктивних, творчих процесів. Пошуково-дослідницька активність, яка проявляється у низьких порогах реагування на нове, є найбільш універсальним показником творчого потенціалу особистості.

У цілому аналіз літератури дозволяє зробити висновок, що формування та реалізація потреби в пошуковій активності опосередковується процесом виховання та соціальними умовами її життєдіяльності. Формування пошукової діяльності повинно розглядатися як засіб розвитку пізнавальних, продуктивно-творчих здібностей.

У другому розділі „Експериментальне дослідження особливостей розвитку пошукової активності особистості в умовах професійного навчання” на основі теоретичного аналізу та експериментального дослідження з’ясовані психологічні особливості стимулювання і реалізації пошукової активності у процесі розв’язування творчих задач, визначені основні психологічні умови розвитку пошукової активності особистості у професійному навчанні та здійснено експериментальну перевірку і апробацію психологічної моделі формувального впливу на ефективність продуктивно-пошукової діяльності.

Експериментальне дослідження включало три етапи:

1 – підготовчий етап, який забезпечив апробацію комплексної методики дослідження;

2 – констатувальний етап, спрямований на виявлення характеру впливу пошукової активності на пізнавальний процес і, зокрема, встановлення залежності ефективності продуктивного мислення від стимуляції пошукової активності;

3 – формувальний етап, який мав завдання виявити внутрішні та зовнішні чинники формування пошукової активності в умовах пізнавальної діяльності та психолого-педагогічні умови, що визначають ефективність впливу пошукової активності на навчання і розвиток творчих здібностей студентів.

У дослідженні взяли участь декілька груп досліджуваних: студенти філософського факультету КДУ (група психологів), фізико-математичного факультету та загальнотехнічних дисциплін Тернопільського держпедуніверситету. Загальне число учасників – 172 особи.

Використана апробована на підготовчому етапі методика дослідження особливостей орієнтувально-пошукової діяльності абстрактно-модельованого характеру. Це модифікація таблиці системно-впорядкованих крапок Й. Т. Романюка, яка за своєю сутністю є абстрактною моделлю орієнтувально-пошукової проблемної ситуації та незалежна від прямого впливу попереднього досвіду.

Основна ідея констатувального експерименту зводилася до наступного: дві експериментальні групи студентів виконували однакові завдання  (в тому числі і творчого характеру), однак на початку дослідження в одній групі досліджуваних здійснювалось стимулювання пошукової активності; подальший процес виконання ідентичних завдань, а також його результати повинні були показати, якою мірою позначилася стимуляція (активізація).

Досліджувані були включені в орієнтувально-пошукову діяльність абстрактно-модельованого характеру та навчальну діяльність з розв’язування пошукових задач на програмування. Необхідно було встановити рівень продуктивно-пошукової діяльності, на якому проходило розв’язування проблемно-пошукових задач на програмування: 1) репродуктивний рівень (вирішення задач за готовими зразками і алгоритмами у стандартній ситуації); 2) пізнавально-практичний (вирішення задачі в зміненій ситуації); 3) репродуктивно-пошуковий (вирішення задачі в новій ситуації на основі часткової перебудови і вибору способів з раніше відомих); 4) пошуково-творчий рівень (творче застосування і розробка оригінальних способів вирішення у всіляких ситуаціях).

Аналіз одержаних експериментальних даних показав, що введення до структури професійного навчання активного пошуку суттєво впливає на характер і якість результату пізнавального процесу, а також тривалість і зусилля, необхідні для його досягнення. Процес навчання, що включає самостійний пошук, виявився більш напруженим і важким у порівнянні з навчанням на основі пояснення і повідомлення готових знань. Він сполучений з більшими витратами часу (868 сек. і 484 сек.; p < 0,001), але приводить до значно кращих якісних результатів: використання продуктивних стратегій пошуку рішення (64% і 40%; p < 0,05), знаходження оптимальних варіантів рішень задач (64% і 40%; p < 0,05), реалізації продуктивно-творчих рівнів діяльності (68% і 32%; p < 0,01). Стимулювання пошукової активності здійснює позитивний вплив на ефективність оволодіння знаннями, а також актуалізацію і розвиток продуктивного мислення.

На основі даних констатувального дослідження виділені та обґрунтовані основні психологічні умови формування пошукової активності особистості в професійному навчанні: включення суб’єкта у вирішення проблемних ситуацій, наявність засобів контролю за кожною спробою рішення пошукових задач, активізація творчого самовираження, організація навчального процесу за типом співробітництва, реалізація діалогічного принципу в навчанні.

Здійснена експериментальна перевірка і апробація психологічної моделі формувального впливу на ефективність продуктивно-пошукової діяльності.

Реалізація в навчальному процесі умов прояву пошукової активності дозволила досягти істотного переходу студентів на рівні більш високого розвитку пошуково-творчої діяльності (табл. 1). Загальний аналіз експериментальних даних – коли окремі рівні репродуктивної (I і П) і, відповідно, продуктивної (Ш і 1У) діяльності об'єднані – дозволив виявити зменшення кількісного складу підгруп з репродуктивною діяльністю з 64,6% до 33,3% і збільшення підгруп із продуктивним рівнем розвитку діяльності з 35,4% до 66,7% (p < 0,01).