Вдосконалення методики оцінки рівня людського розвитку як основи обґрунтування бюджетної та соціальної політики

Краткое содержание

За роки незалежності Україна пройшла період активної трансформації, що віддзеркалювалось у тенденціях соціально-економічного розвитку та методах державного управління та. Завершення зазначеного етапу, ознаменоване набуттям статусу країни з ринковою економікою, зміною зовнішніх (геополітичних) та внутрішніх умов, потребує концептуального переосмислення цілей і завдань державної політики та створення дієвих механізмів їх досягнення. При цьому необхідно врахувати, що сучасні принципи формування соціально-економічної політики демократичних держав ґрунтуються на пріоритетності людського розвитку, тобто на забезпеченні розвитку людини в інтересах людини і власними силами людини. Досягнення цієї мети передбачає створення сприятливого середовища – економічного, політичного, екологічного.

Водночас все ще залишаються нерозв’язаними актуальні проблеми методологічного та методичного характеру щодо уникнення регіональних диспропорцій людського розвитку, створення можливостей для гармонізації діяльності усіх гілок та рівнів влади з метою досягнення встановлених загальнодержавних пріоритетів у соціальній сфері в кожному регіоні.

Вирішення будь-якого питання державної політики має базуватися на об’єктивній та обґрунтованій оцінці сучасного стану та можливості моделювання наслідків регуляторного впливу. Оскільки у контексті людського розвитку підвалинами для такої оцінки та моделювання слугує регіональний індекс людського розвитку (РІЛР), то наукове переосмислення методології визначення цього індексу стає актуальним завданням. Водночас для виконання своїх регулюючих функцій держава як суб’єкт громадянського суспільства використовує фінансові та матеріальні ресурси, в основному шляхом здійснення перерозподілу ВВП через бюджет. З огляду на соціальну спрямованість державного та місцевих бюджетів України стає очевидним, що бюджет грає визначальну роль у державному регулюванні галузей, пов’язаних з основними аспектами людського розвитку. Отже, необхідність встановлення методологічних засад єдиної системи координат соціальної та бюджетної політики зумовила появу ідеї щодо удосконалення фінансового аспекту РІЛР, а саме побудові регіонального індексу фінансування людського розвитку ( РІФЛР).

Міжнародна методика розрахунку індексу людського розвитку (ІЛР) передбачає використання даних про стан здоров’я населення, рівень освіти і добробут, причому  значною мірою вибір складових та параметрів цієї методики обумовлений наявністю бази даних щодо широкого кола країн. Водночас незначна кількість складових  ІЛР та особливості кожної країни унеможливлюють застосування цього підходу для визначення регіональних індексів людського розвитку (РІЛР) [192].

Головна ідея розроблення регіональних індексів полягає в тому, що базовий індекс показує усереднене значення розвитку людського потенціалу в країні [7; 11; 14]. Однак при цьому всередині країни спостерігається суттєва диференціація: за статтю, віком, національністю, регіоном мешкання.