ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ САМОЭФФЕКТИВНОСТЬ КАК ФАКТОР КРОСС-КУЛЬТУРНОЙ АДАПТАЦИИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено об’єкт і предмет, сформульовано мету й завдання, розкрито методи дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані про організацію дослідження, апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні основи вивчення самоефективності як фактора крос-культурної адаптації особистості” – здійснено аналіз системи концептуальних уявлень про самосвідомість особистості і самоефективність як її компонента, висвітлено їх взаємозв’язок із процесом крос-культурної адаптації особистості. На основі класичних і модерних психологічних підходів до визначення самосвідомості, запропонованих М. Й. Боришевським, Л. Е. Орбан-Лембрик, В. В. Століним, Н. І. Сарджвеладзе та ін., а також з огляду на концепцію самоефективності А. Бандури і праці його колег, виявлено можливість поєднати когнітивну, емоційну та поведінкову складові самосвідомості в такій характеристиці, як самоефективність. Поняттям „самоефективність” означено  інтегральну характеристику самосвідомості особистості як суб’єкта діяльності, що складається із системи її уявлень про свої здібності щодо організації і здійснення діяльності та життєдіяльності, досягнення її результату.