ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ГАЗОДИМОЗАХИСНИКІВ-РЯТУВАЛЬНИКІВ МНС УКРАЇНИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, поставлено завдання. Висвітлено основні методи,  розкрито наукову новизну й практичну значущість роботи. Наведено відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації за темою дисертації і її структуру.

У першому розділі – «Аналіз поглядів на сутність професійно важливих якостей» – аналізуються теоретичні й методологічні підходи до вивчення сутності професійно важливих якостей, визначено їх особливості та стан дослідженості у пожежників-рятувальників Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та осіб, діяльність яких проходить в особливих умовах.

Встановлено, що під професійно важливими якостями більшість авторів (В.О. Бодров, А.С. Борисик, А.О. Деркач, Е.Ф. Зеєр, Є.О. Клімов, Г.В. Ложкін, А.К. Маркова, В.Л. Марищук, Г. І. Сохадзе, О.О. Сегеда, Л.Е. Орбан-Лембрик, Т.М. Титаренко, В.Д. Шадріков та ін.) розуміє індивідуальні-психологічні якості суб’єкта діяльності, що впливають на ефективність та успішність її виконання.

Виділяється два напрями дослідження професійно важливих якостей. Згідно з першим, зусилля дослідників зосереджені на вивченні лише окремих індивідуально-психологічних особливостей (М.О. Амінов, М.В. Молоканова, Н.І. Пов’якель, Т.І. Федотюк). Серед них виділяються інтелект, самооцінка, комунікабельність, емпатійність, емоційна врівноваженість. Другий напрямок базується на основі всебічного глибокого методологічного та науково-теоретичного аналізу особистості професіонала і полягає у встановленні ієрархії, міжкомпонентних зв’язків та  структури професійно важливих якостей          (Б.Ф. Ломов, А.А. Крилов, Н.І. Шевандрін, П.К. Анохін, Н.В. Чепелєва,          Е.Ф. Зеєр, А.Р. Фонарьов та ін.).

Порівняльний аналіз існуючих розробок показує, що сьогодні, як правило, досліджуються гуманістичний, когнітивний, комунікативно-рольовий, операційний блоки професійно важливих якостей. 

Проблемі діагностики та формування професійно важливих якостей особистості, діяльність якої пов’язана з особливими умовами, приділяється широка увага в роботах сучасників. Останнім часом  вивчаються професійно важливі якості особистості рятувальників МНС України (В.В. Вареник, Г.С. Грибенюк, В.М. Крайнюк, О.М. Собченко, С.М. Миронець); офіцерів (О.О. Сегеда, В.І. Мозговий, А.І. Кітов, В.А. Михайловский, О.Ф. Хміляр, О.А. Матеюк і ін.); миротворців (Д.І. Сохадзе, В.І. Мозговий); працівників правоохоронних органів (Є.Г. Запорожцев, Г.Є. Запорожцева); військовослужбовців (В.А. Бараннік, О.А. Блінов, В.В. Стасюк), лікарів (І.С. Вітенко, А.С. Борисюк), курсантів (І.В. Платонов, А.Л. Злотніков, Ю.Л. Горбенко). Показано, що все розмаїття професійно важливих якостей зазначених категорій можна об’єднати в такі групи: мотиваційні, сенсорно-когнітивні, управлінські та емоційно-вольові.

Майже повністю випали з поля зору дослідників газодимозахисники-рятувальники. Існуючі розробки не дають повного уявлення про їх професійно важливі якості. Сьогодні вивчені лише окремі якості: увага, пам’ять, мислення (М.А. Кришталь), психомоторика (В.В. Вареник, В.І. Дутов).

Загалом, огляд літератури з проблеми формування професійно важливих якостей офіцерів газодимозахисників-рятувальників засвідчив відсутність науково обґрунтованих праць, присвячених визначенню їх структури, рівня та можливостей розвитку психологічними методами. Тому виникає необхідність у розробці заходів формування професійно важливих якостей у курсантів як майбутніх командирів газодимозахисних підрозділів. 

У другому розділі – «Емпіричне дослідження рівня професійно важливих якостей газодимозахисників-рятувальників» викладено загальну програму експериментального дослідження, виділено особливості професійної діяльності газодимозахисників-рятувальників, визначено структуру їх професійно важливих якостей, обґрунтовано вибір методик  дослідження, представлено результати вивчення професійно важливих якостей у офіцерів та курсантів газодимозахисників-рятувальників.

Підґрунтям для вивчення професійно важливих якостей офіцерів і курсантів газодимозахисної служби виступили системний та діяльнісний підходи до вивчення психіки (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.), а також фундаментальні психологічні положення про структуру особистості                (С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, Г.С. Костюк, К.К. Платонов, Л.Ф. Бурлачук, С.Д. Максименко).

Дослідження складалося з трьох етапів. На першому етапі проводився теоретичний аналіз сучасних поглядів на сутність професійно важливих якостей; вивчався стан розробленості обраної проблематики стосовно особистості газодимозахисників-рятувальників МНС України, а також осіб, діяльність яких пов’язана з особливими умовами; розроблялася схема експериментального дослідження. На другому етапі проводилося вивчення особливостей професійної діяльності офіцерів газодимозахисників-рятувальників, проводилося виділення експертами їх професійно важливих якостей, встановлювався рівень їх сформованості у офіцерів та курсантів випускного курсу Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України. На третьому етапі проводилася порівняльна оцінка особливостей розвитку професійно важливих якостей у офіцерів і курсантів, визначалися особистісні якості останніх, що потребують формуючого впливу, здійснювався формуючий експеримент та перевірялася ефективність розробленої тренінгової програми шляхом порівняння показників професійно важливих якостей курсантів, отриманих до та після її проведення.

Для проведення дослідження було залучено 80 офіцерів газодимозахисної служби (які мають стаж служби на посаді 3-4 роки та високі показники професійної діяльності), 120 курсантів 5, випускного, курсу Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України. На другому етапі вони утворили дві групи: до першої увійшли офіцери, а до другої – курсанти; на третьому етапі курсанти були розподілені на дві групи – контрольну, в складі 50 респондентів, і експериментальну, в складі 60 респондентів. В якості експертів залучалися 30 офіцерів газодимозахисної служби у віці від 25  до 32 років, які мають вищу профільну освіту і стаж перебування в посаді 3-5 років, а також 20 офіцерів-психологів, що проходять службу в МНС України.

Достовірність та надійність отриманих результатів визначалася репрезентативністю вибірки контрольних та експериментальної груп, що добиралися у відповідності із загальноприйнятими критеріями статистичної достовірності даних; створенням адекватних умов обстеження. В якості основних процедур і математичних методів аналізу використовувалися параметричні і непараметричні  критерії. Така організація дослідження дала змогу досягнути його мети і вирішити поставлені завдання.

Встановлено, що особливостями діяльності газодимозахисників-рятувальників є: постійне очікування сигналу тривоги; дефіцит часу для прийняття рішення; інформаційна ізольованість, недостатній обсяг інформації про навколишні події; висока температура в зоні діяльності; різкий перепад температур в умовах підвищеної вологості повітря; гасіння пожеж; визначення району забрудненості отруйними речовинами; пошук джерел загоряння та виходу газу; обмежена видимість; висока концентрація продуктів горіння; зміна складу повітря; наявність сильнодіючих отруйних речовин; суттєва задимленість; складність орієнтації в умовах задимленості; присутність нових незвичних подразників; нестандартність ситуацій; несподівані зміни ситуацій на пожежі; нетривалий за часом дії високий  рівень шуму або ж тривалий вплив невисоких рівнів шуму; наявність постраждалих, вплив їх фізичного та психічного стану на психіку рятувальників; значні фізичні навантаження під час рятування людей і матеріальних цінностей.

Аналіз досліджень і підходів до розуміння сутності професійно важливих якостей та врахування особливостей професії газодимозахисника-рятувальника дали можливість визначити, що до професійно важливих якостей офіцера газодимозахисника-рятувальника належать: мисленнєві, управлінські, мотиваційні, емоційно-вольові, мнемічні, атенційні та фізичні. Група мисленнєвих якостей включає: здатність логічно мислити, здатність прогнозувати розвиток ситуації, здатність швидко налаштовуватися на вирішення послідовних завдань, вміння вибирати із великої кількості інформації ту, що необхідна для вирішення завдання; до управлінських якостей належать: здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях, уміння чітко формулювати і стисло викладати власні думки під час доповіді, енергійність, здатність пожвавлювати роботу і спонукати підлеглих, впевненість у власних силах та можливостях; до мотиваційних якостей належать: альтруїзм, здатність досягати поставленої мети, зацікавленість у якісному виконанні поставленого завдання, здатність уникати невдач у роботі; до емоційно-вольових якостей відносяться: низька тривожність, врівноваженість та самовладання в умовах загрози особистій безпеці, уміння розумно ризикувати, працюючи в небезпечних умовах, наполегливість у подоланні труднощів, здатність керувати власною поведінкою під час роботи; мнемічні якості об’єднують: здатність протягом тривалого проміжку часу утримувати в пам’яті велику кількість інформації, здатність протягом короткого часу утримувати в пам’яті колір, форму, розмір, розташування предметів; до атенційних якостей належать: здатність тривалий час зберігати стійку увагу в умовах перешкод, здатність зосередитися на необхідному об’єкті, здатність швидко переключати увагу з одного об’єкту на інший; до фізичних якостей належать: здатність до тривалої роботи в умовах високотемпературного середовища, здатність до тривалої роботи в умовах високої концентрації газів; витривалість, здатність добре переносити несприятливі впливи метеорологічних факторів.

Аналіз професійно важливих якостей показує, що у переважної більшості офіцерів газодимозахисної служби вони були високі та середні. Мисленнєві якості, при їх лабільності, характеризуються і  вищим за середній рівнем розвитку (у 47,5% групи). Комунікативні та організаторські якості, що віднесені до управлінського блоку, мають високий рівень і зафіксовані, відповідно, у 42,5% та 47,5% опитуваних респондентів. Мотиваційному блоку професійно важливих якостей притаманний в основному середній рівень. Він встановлений для альтруїзму, мотивів досягнення успіху, уникнення невдачі та орієнтації на процес і спостерігається, відповідно у 60,0%, 51,25%, 50,0%, 56,25% респондентів групи. В той же час, така якість, як орієнтація на результат має високий рівень, який спостерігається у 65,0% опитуваних. Показники об’єму короткочасної, оперативної та довгочасної пам’яті, які організаційно віднесені до мнемічного блоку, мають середній рівень і виявлені у 67,5%, 55,0%, 76,0% респондентів. У більшості респондентів за характеристиками атенційних якостей встановлений високий рівень. Високі показники переключення уваги мають 67,5% респондентів, високі  показники концентрації уваги притаманні 55,0% респондентів, а висока стійкість уваги зафіксована у 58,75% респондентів. Емоційно-вольові якості мають як високий, так і середній рівень. Високі показники встановлено за наполегливістю, самовладанням та вольовим  самоконтролем (визначені у 52,2%, 49,75% та 61,25% офіцерів відповідно), середні – за готовністю до ризику (виявлені у 76,25% досліджуваних респондентів), та тривожністю, яка є середньою з тенденцією до низької і спостерігалася у 42,5% респондентів. Фізичні якості за показниками статичної витривалості мали вищий за середній рівень і були характерні для 50% групи, а за показниками загальної витривалості оцінювались, як добрі і були характерні  72,5% групи.

Для визначення ступеня сформованості професійно важливих якостей у майбутніх офіцерів газодимозахисної служби було обстежено курсантів-випускників Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України. В результаті встановлено, що група характеризується вищим від середнього рівнем логічного мислення (зафіксований у 41,5% досліджуваних), який супроводжується легкістю переключення процесів мислення на нові способи вирішення завдань, здатністю змінювати розроблену програму дій згідно з вимогами конкретної ситуації. Аналіз складових управлінського блоку показує, що комунікативні та організаторські якості мають середній рівень і спостерігаються майже у 41 % групи. Результати вивчення мотиваційного блоку свідчать, що більшості курсантам притаманний середній рівень альтруїзму (63,3%,) мотивів досягнення успіху (46%) і уникнення невдачі (42%), орієнтації на результат (58,3%) і високий рівень орієнтації на процес (55,8%). Емоційно-вольові якості, за виключенням тривожності, мають середній рівень. Він характерний для наполегливості, самовладання, вольового самоконтролю, готовності до ризику і встановлений відповідно у 43,2%, 42,3%, 49,6%, 42,3% курсантів. Тривожність, в свою чергу, має середній рівень з тенденцією до високого і виявлена у 43,16% досліджуваних групи. В цілому курсанти, незалежно від підвищеної схильності відчувати хвилювання, занепокоєння, напруженість при розв’язанні професійних ситуацій, проявляють активність у досягненні мети та подоланні перешкод, здатні, в основному, контролювати прояви власних емоцій, бути впевненими у собі. Вивчення мнемічних якостей показує, що об’єм короткочасної зорової пам’яті, оперативної слухової пам’яті та довгочасної  пам’яті відповідає середньому рівню. Він був виявлений відповідно, у 76,6%, 65,0%, 63,3% курсантів. Вивчення атенційних якостей показує, що за характеристиками стійкості уваги в умовах перешкод, концентрації  та переключення увага має високий рівень. Зазначені показники встановлені відповідно у 53,3%, 55,0%, 73,3% курсантів. Фізичні якості у курсантів за характеристиками статичної фізичної витривалості були високими (63,75%), а рівень загальної витривалості оцінювався, як відмінний (56,7%).

У третьому розділі – «Особливості формування професійно важливих  якостей майбутніх офіцерів газодимозахисників-рятувальників» – проведено порівняльний аналіз рівня професійно важливих якостей у офіцерів і курсантів; виділено групи професійно важливих якостей курсантів, які потребують формуючого впливу; наведено загальну стратегію формуючого експерименту, розкрито зміст тренінгової програми формування професійно важливих якостей у курсантів-випускників газодимозахисної служби; наведено результати її застосування.

Порівняльний аналіз показує відсутність відмінностей між групами курсантів і офіцерів за професійно важливими якостями, що віднесені до мислиннєвого, мнемічного та атенційного блоків. За більшістю якостей, що віднесені до мотиваційного блоку, значних розходжень між групами також не виявлено. Статистично значущі відмінності спостерігаються за показниками орієнтації на результат та  на процес (р ≤ 0,01, за t – критерієм Стьюдента). В групі офіцерів, порівняно з групою курсантів, більше на 28% респондентів з високою орієнтацією на результат. У свою чергу, серед курсантів спостерігається більше на 38% осіб з високим рівнем орієнтації на процес.

Курсанти, на відміну від офіцерів, характеризуються вищим рівнем фізичних професійно важливих якостей. Серед курсантів на 47,3% більше осіб з високою статичною витривалістю, ніж серед офіцерів   (р ≤ 0,01, за t - критерієм Стьюдента).

Встановлено, що групи відрізняються між собою за показниками управлінських професійно важливих якостей. На відміну від середнього рівня комунікативних якостей курсантів, у офіцерів вони мають високий рівень. Встановлено, що офіцерів із надто високим рівнем комунікативних якостей на 12% більше, а з високим майже на 20% більше, ніж курсантів (р ≤ 0,01, за t-критерієм Стьюдента). Для групи офіцерів притаманний високий рівень організаторських якостей на відміну від середнього рівня у курсантів. Серед курсантів нараховується на 18% менше осіб із надто високими та на 28% менше осіб із високим рівнем організаторських якостей.

Статистично значущі відмінності виявлені і за показниками більшості  емоційно-вольових якостей. В групі курсантів тривожність була середня з тенденцією до високої на відміну від групи офіцерів, де вона середня з тенденцією до низької. Серед курсантів нараховується на 23% більше респондентів, які мають середню, з тенденцією до високої, тривожність. Крім того, група курсантів характеризується і нижчим рівнем самовладання, наполегливості та вольової саморегуляції, які були середніми на відміну від високих у групі офіцерів. Респонденти не відрізнялися між собою лише за готовністю до ризику – в обох групах він був середнім.

Результати порівняльного аналізу підтверджують необхідність цілеспрямованого формування управлінських та емоційно-вольових професійно важливих якостей у курсантів-випускників.

Для проведення формуючого експерименту були залучені 110 з 120 курсантів, які брали участь у констатуючому експериментів. З них було створено дві групи – контрольну і експериментальну. До складу першої групи увійшло 50 респондентів, до другої – 60 респондентів.

У зв’язку з тим, що перед контрольною групою не було поставлено завдання щодо цілеспрямованого формування управлінських і емоційно-вольових якостей, її члени не залучалися до участі в тренінговій програмі. Розвиток у них зазначених якостей здійснювався в межах навчального та виховного процесу. Курсанти експериментальної групи, крім обов’язкових навчальних занять, залучалися протягом семестру до роботи у складі тренінгових груп. Отримані після завершення роботи результати порівнювалися з їх результатами до початку занять, а також зіставлялися із результатами контрольної групи. Такий підхід дозволив із більшою вірогідністю встановити здатність тренінгової програми формувати виділені професійно важливі якості, знижуючи вірогідність впливу навчального процесу.

Тренінгову програму було розроблено з урахуванням визначеної структури професійно важливих якостей та отриманих даних щодо їх розвитку. Змісту мисленнєвих, мнемічних, атенційних, мотиваційних та фізичних професійно важливих якостей не було відведено спеціальних тренінгів, оскільки вони відповідали необхідному рівню розвитку, а також зазнавали певного впливу в процесі формування управлінських та емоційно-вольових професійно важливих якостей.

Тренінгова програма базувалась на положеннях вітчизняної психології: управлінські і емоційно-вольові професійно важливі якості можуть виступати об’єктом цілеспрямованого формування; їх формування здійснюється завдяки відпрацюванню спеціально змодельованих ситуацій, їх когнітивній переоцінці та набуття позитивного досвіду поведінки у стресогенних ситуаціях (для блоку емоційно-вольових якостей) та управлінської взаємодії (для управлінських якостей); можливості відтворювати у процесі проведення тренінгу професійні ситуації діяльності; психологічні новоутворення повинні стимулювати саморозвиток (О.Ф. Бондаренко, І.В. Вачков, Ж.П. Вірна, Л.М. Карамушка, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.Г. Панок, В.А. Семиченко, Л.Г. Терлецька, Н.В. Чепелєва).

Організаційно тренінгова програма складалася з трьох блоків. Перший блок (6 занять) носив теоретичний характер і був спрямований на ознайомлення курсантів із психологічними особливостями професійної діяльності газодимозахисників, сутністю професійно важливих якостей фахівців, їх місцем і роллю у ефективному виконанні завдань офіцерами  газодимозахисної служби; особливостями прояву та психологічними закономірностями формування управлінських і емоційно-вольових якостей.

Другий і третій блоки мали свою специфіку і спрямовувалися на розвиток переважно однієї з двох груп професійно важливих якостей, задіюючи, в той же час, інші якості.

Другий блок (8 занять) спрямований на формування управлінських якостей шляхом розвитку мотивації до управлінської діяльності, розвитку комунікативних та організаторських якостей, формування позитивного  досвіду управління в спеціально розроблених професійних ситуаціях; створення і закріплення позитивного досвіду управління. Блок складається з двох модулів. Перший був націлений переважно на формування комунікативних якостей шляхом створення уявлення про себе, розвиток навичок невербального спілкування, спостережливості, уміння слухати, відмовляти у проханні, вірно передавати інформацію. Другий модуль був орієнтований на формування організаторських якостей шляхом розвитку компетентності в питаннях керівництва, здатності швидко орієнтуватися в ситуації і приймати вірне рішення; формування в ситуаціях, що моделюються, досвіду управлінської взаємодії та закріплення образу управлінця.

Третій блок (16 занять) націлений на формування необхідного рівня емоційно-вольових якостей шляхом оволодіння курсантами навичками психічної саморегуляції; підвищення рівня емоційної стійкості; розвитку навичок наполегливості, самовладання. Блок складається з двох модулів. Перший спрямований на формування емоційної стійкості шляхом оволодіння методикою аутогенного тренування, а другий – на зниження рівня тривожності та розвитку наполегливості, готовності до ризику, самовладання шляхом закріплення уміння контролювати емоційне збудження, оволодіння навичками роботи зі спеціальною технікою, вирішення нестандартних ситуацій, засвоєння ефективних способів поведінки в небезпечних ситуаціях.

У процесі їх проведення використовувалися міні-лекції, семінарські заняття, метод аналізу ситуацій, групова дискусія, рольова гра, питання на розуміння, рефлексування. Запропоновані методи покликані забезпечувати теоретичну, практичну підготовку та особистісний розвиток, реалізуючи, таким чином, системний підхід до підготовки майбутніх офіцерів газодимозахисної служби. Дієвість перерахованих методів забезпечується, насамперед, їх нерозривним взаємозв’язком як на рівні теоретичної розробки й планування, так і на етапі практичного впровадження.

Порівняльний аналіз зрізів до та після проведення занять тренінгової програми показав наявність у рівні розвитку професійно важливих якостей членів контрольної групи деяких змін, але вони не були статистично значущими (р > 0,05, за двобічним статистичним   Т-критерієм Вілкоксона).

Співставлення результатів, отриманих до і після застосування тренінгової програми у експериментальній групі, дозволило виявити зростання управлінських якостей із середнього до високого рівня, які згідно з  двобічним статистичним Т - критерієм Вілкоксона були статистично значущі. Зокрема, в групі чітко простежується тенденція збільшення осіб із високим рівнем комунікативних якостей (з 16,7% – на початку занять до 41,7% після їх закінчення), та збільшення осіб із високим рівнем організаторських якостей (з 26,7% на початку занять до 51,7% після їх завершення).

Спостерігається і зростання рівня більшості емоційно-вольових якостей. Зокрема, встановлено зростання з середнього до високого рівня характеристик наполегливості, самовладання та вольового самоконтролю.  Кількість курсантів із високим рівнем зазначених якостей збільшилася відповідно на 16,7%, 15,0%, 25% і була статистично значущою (р ≤ 0,01). Зазнав змін, щоправда в межах середнього діапазону, рівень готовності до ризику (р ≤ 0,05). Зафіксовано статистично значуще зниження, щоправда, в межах одного діапазону, рівня тривожності. Після занять збільшилася кількість осіб, у яких тривожність стала середньою з тенденцією до низької (з 26,7% на початку занять до 38,3% після їх закінчення).

Порівняння контрольної та експериментальної груп за показниками управлінських і емоційно-вольових якостей, отриманих після проведення занять, дозволяє констатувати ефективність розробленої тренінгової програми. В експериментальній групі було більше на 29% респондентів із високими організаторськими якостями, на 29,7% – респондентів із комунікативними якостями, на 10% –  респондентів із високим рівнем самовладання, на 23% – з високим рівнем вольового самоконтролю, на 4 % більше респондентів із високим рівнем наполегливості, ніж у контрольній групі. Крім того, в експериментальній групі спостерігається на 21% менше респондентів, у яких тривожність середня з тенденцією до високої, а також на 16% менше респондентів з низькою готовністю до ризику. Зазначені відмінності згідно з         U-критерієм Манна-Уїтні були статистично значущими.

Загалом можна зробити висновок, що розроблена тренінгова програма сприяє формуванню, в першу чергу, управлінських та емоційно-вольових професійно важливих якостей, позитивно впливає на мисленнєві, мотиваційні, мнемічні і атенційні якості та створює підґрунтя подальшої професійної діяльності на посадах офіцерів газодимозахисників-рятувальників.