ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, дані про апробацію та структуру роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження проблеми розвитку музичних здібностей у старших дошкільників” презентуються наукові підходи з вивчення поняття музичні здібності та їх структури у вітчизняній і зарубіжній психології; розкрито концепцію розвитку музичних здібностей, обґрунтовано взаємозв’язок перцептивно-репродуктивної основи музичного слуху як компонента музичних здібностей, теоретично проаналізовано психологічні умови їх розвитку, проведено аналіз вокалізації як основного виду музичної діяльності дошкільників, доведено необхідність використання національної музичної спадщини в їх музичному розвитку, утверджується сензитивність дошкільного віку в розвитку музичних здібностей.

Здійснений аналіз наукових підходів до визначення поняття „музичні здібності“ показав, що вчені розглядають музичні здібності як психічне утворення, пов’язане з розрізненням висоти, інтенсивності й тривалості звуків (М.Мейєр, К.Сішор, А.Файст, К.Штумпф), з емоційним переживанням сенсорних характеристик музики (Н.О.Ветлугіна, С.І.Науменко, М.А.Римський-Корсаков, К.В.Тарасова, Б.М.Теплов). На основі положень Б.Г.Ананьєва, С.Б.Головіна, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теплова визначено музичні здібності як індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують можливість успішного виконання музичної діяльності. Крім того виявлено, що компонентами музичних здібностей є емоційний відгук на музику та музичний слух. Останній у свою чергу, як складне утворення, має такі складові : ладовий слух, тобто відчуття цілісності, закінченості музичного твору, ритмічний слух − уміння сприймати і відтворювати його метроритмічну організацію, звуковисотний слух, що визначає звуковисотну характеристику музики, гармонічний слух, який відображає вміння відчувати місце звуку в тональній конструкції твору, динамічний слух − пов’язаний з відчуттям гучності музичного звуку, тембровий слух− відчуттям окраски.

Емоційність реакції на музику визначено основою музичності, а активізацію емоційного відгуку на музику − психологічною умовою розвитку музичних здібностей. На це вказують дослідження Б.Г.Ананьєва, А.Валлона, Н.А.Ветлугіної, Л.С.Виготського, А.Л.Готсдінера, Б.Любан-Плоцца, С.В.Назайкінського, П.П.Сокальського, К.В.Тарасової, Б.М.Теплова та ін. про виникнення музичних відчуттів внаслідок емоційного переживання співвідношень між звуками. Активізація емоційного відгуку сприяє підвищенню чутливості до музичних впливів і здійснює позитивний вплив на розвиток музичних здібностей.

У роботі аргументовано необхідність відображення в підструктурі музичного слуху зв’язків між перцептивним і репродуктивним його компонентами, що продиктовано аналізом наукових положень Е.І.Бальчитис, С.Н.Гладкої, І.Л. Дзержинської, Ц.Колева, Н.Г.Ростовської, В.Ф.Судакова, К.Хоффмана. Вони базуються на принципах Б.М.Теплова про двокомпонентну теорію музичного слуху і О.М.Леонтьєва про природу музичних слухових відчуттів. Взаємозв’язок перцепції та репродукції забезпечується музично-інтелектуальними психічними процесами − музичною пам’яттю, музичним мисленням та музичною уявою. Водночас акцентується увага на актуалізації перцептивно-репродуктивної основи музичного слуху як компонента музичних здібностей та внутрішньої психологічної умови їх розвитку.

Наступною психологічною умовою розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку, за результатами аналізу досліджень П.Я.Гальперіна, О.В.Запорожця, Р.Керта, О.М.Леонтьєва, Г.О.Люблінської, Н.Г.Морозової, Г.І.Щукіної, визначено підвищення пізнавального інтересу до музичних занять. Пізнавальний інтерес проявляється у яскравому емоційному переживанні музики і бажанні дізнатись, почути, відчути невідоме, у зацікавленості в музичній діяльності. Він сприяє розвитку музично-інтелектуальних психічних процесів, які забезпечують зв’язок між перцептивним і репродуктивним компонентами музичного слуху.

Організацію ефективної взаємодії дошкільника з дорослими як психологічну умову розвитку музичних здібностей дошкільників, виділено з огляду на положення І.М.Білої, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка про те, що розвиток дитини відбувається лише у процесі співробітництва з дорослим шляхом наслідування останнього. Діяльність музичного керівника для дошкільника є еталоном (спів, гра), джерелом інформації, мотивом (заохочення, схвалення, зауваження) активізації дій.