СПІВВІДНОШЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСОБИСТОСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, зв’язок з науковими програмами, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет дослідження, висвітлено наукову новизну роботи, її теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження та публікацій за темою дисертації.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості” висвітлено аналіз поняття агресії, розглядаються теоретичні підходи щодо сутності агресії в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, окреслено психологічний зміст даного феномену, розглянуто особливості співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості.

Аналіз літературних джерел показав, що проблема агресії стає об’єктом пильної уваги різних галузей наукового знання. Вітчизняні та зарубіжні дослідники розглядають агресію як поведінковий прояв, як психічний стан, як властивість особистості та як об’єкт потреби. Агресія може виконувати  позитивну, негативну та амбівалентну функції. Про позитивну агресію йдеться в роботах М.Д.Левітова, В.В.Лебединського, О.С.Нікольської, К.Лоренца, П.Девідсона, про негативні прояви агресивної поведінки - в роботах Р.Берона, Д.Річардсона, С.С.Занюка та інших, амбівалентна функція агресії розглянута в роботах А.А.Бандури, Р.Берона, А.О.Реана, Л.М.Семенюк, Л.Н.Юр’євої. 

Агресія характеризується активним рухом психобіологічної енергії, спрямованої на той чи інший вид діяльності. Агресія не повинна розумітися як суто негативний, деструктивний в опозиції до гармонії феномен. Навпаки, роль агресії в розвитку життя настільки велика, що її просто тяжко переоцінити. Агресія дає індивідові, групі, суспільству змогу виживати, тобто слугує життєвим інтересам та цілям. Агресія виступає засобом подолання перешкод, які виникають на шляху до поставленої мети, способом адаптації до навколишнього середовища (А.Адлер, Г.Паренс, Е.Фромм,  М.Д.Левітов, В.В.Лебединський, О.С.Нікольська, А.Басс та багато  інших). Агресія може проявлятися в різних формах, проте всі ці форми об’єднуються однією загальною рисою – вони є спробою індивідів контролювати, впливати на себе та на оточення (Г.Паренс).

Схильність до агресії виникає при перешкоді до здобуття чи утримання важливих ціннісних орієнтацій (Дж.Доллард, Н.Міллер, А.Бандура). Цінність – це соціально-значима характеристика, а ціннісні орієнтації – це відносно стійка спрямованість потреби особистості на певну групу цінностей. Не слід ховатися за тезу, що ціннісні орієнтації є регулятором поведінки особистості, як переконують нас багато дослідників (Т.В.Бутківська, В.В.Водзінська, І.Ю.Істошин, В.М.Мясищєв). Цінності існують незалежно від того, чи є загальноприйнята оцінка явища позитивною або негативною. Ціннісні орієнтації слід розглядати як регулятор самоактивності особистості (М.Й.Боришевський, Н.В.Фролова). Регуляція поведінки є однією з функцій цінностей (С.Л.Рубінштейн). Чим вищий рівень прагнення отримати певні блага, тим вищий рівень агресії буде проявляти індивід для захисту власної суб’єктивної реальності та для досягнення певних життєвих цілей. Важливим завданням є з’ясування питання про те, задля яких цінностей індивід готовий проявляти агресію. Тобто, суспільство повинне бути готове до того, що будь-яка спроба досягти певних цінностей може супроводжуватися агресивними проявами деструктивного характеру.

Таким чином, встановлено, що під агресивною поведінкою розуміється поведінка особистості, яка може проявлятися у вигляді: реакції індивіда на загрозу його вітальним інтересам; захисту суб’єктивної реальності особистості; проявлення індивідом власних негативних почуттів у відповідь на різноманітні несприятливі, у фізичному і психічному відношенні, життєві ситуації; цілеспрямована дія, спрямована на задоволення значимих цінностей та сфер людського існування.

Одна й та ж поведінкова реакція різними індивідами може сприйматися і як неприпустимо агресивна, і як нормальна – усе залежить від міри значимості цінностей для кожного індивіда. Чим важливішими є ціннісні орієнтації, тим вищий рівень агресії буде проявляти особистість, захищаючи власні цінності для досягнення поставленої мети.

Окрім ціннісних орієнтацій, агресивна поведінка пов’язана з цілою низкою властивостей особистості, серед яких слід виділити ті, що мають важливе значення для соціальної адаптації та регуляції поведінки, тобто адаптивні властивості особистості, такі як невротичність, депресивність, роздратованість, спонтанна та реактивна агресивність, сором’язливість, товариськість, врівноваженість, емоційна лабільність, інтернальність-екстернальність. Окрім цього, різноманітні прояви агресивної поведінки можуть відслідковуватися і у сфері міжособистісного спілкування, тому можна виділити комунікативні властивості особистості, що пов’язані з нею, а саме: негативна комунікативна установка, знижена комунікативна толерантність, різноманітні способи психологічного захисту в спілкуванні, такі як миролюбство, уникання, агресія.  

Розгляд основних підходів до вивчення агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій, певного спектру властивостей особистості, які гіпотетично пов’язані з агресивною поведінкою та їхнього співвідношення дозволив припустити, що агресивна поведінка співвідноситься з ціннісними орієнтаціями та деякими властивостями особистості.

У другому розділі „Процедура дослідження показників агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості” визначено програму емпіричного дослідження, висвітлено основні етапи дослідження та послідовність його реалізації; визначено репрезентативну вибірку, обґрунтовано вибір кожної психодіагностичної методики.

Для проведення дослідження нами було сформовано дві репрезентативні вибірки. Першу вибірку склали студенти (у кількості 200 чоловік) Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, другу – хлопці-вихованці Самбірської виховної колонії (у кількості 70 чоловік).

Емпіричне дослідження включало ряд послідовних та взаємопов’язаних етапів (підготовчий, діагностичний, етап математико-статистичної обробки даних, інтерпретаційний). Змістом підготовчого етапу було створення комплексу психодіагностичних методик відповідно до предмету дослідження. У цей комплекс увійшли методики, що діагностують форми і показники агресивної поведінки, ціннісні орієнтації особистості та широкий спектр індивідуально-типологічних властивостей особистості, що гіпотетично пов’язані з проявом агресивної поведінки. Психодіагностичний інструментарій склали: методика діагностики показників та форм агресії А.Басса та А.Дарки; методика „Ціннісні орієнтації” М.Рокіча; методика „ОТеЦ” І.Г.Сєніна; особистісний опитувальний FPI; методика  EPQ Г.Айзенка; методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера; методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В.Бойко; методика діагностики комунікативної установки В.Бойко. Підбір інструментарію здійснювався на підставі таких критеріїв – концептуальна обумовленість методу, валідність, надійність та можливість порівняння отриманих результатів з результатами інших авторів.

Задачами власне емпіричного етапу дослідження були діагностика показників та форм агресії, ціннісних орієнтацій особистості та діагностика адаптивних та комунікативних властивостей особистості, що гіпотетично пов’язані з проявами агресії.

На наступному етапі підібрано методи математико-статистичної обробки даних. Кількісний аналіз, спрямований на пошук взаємозв’язків між досліджуваними показниками (кореляційний, факторний аналіз), здійснювався за допомогою комп’ютерного пакету SPSS 13.00. У рамках якісного аналізу був застосований  метод „асів” і „профілів”; на етапі обробки даних було використано t-критерій Стьюдента.

У третьому розділі „Результати емпіричного дослідження співвідношення агресивної поведінки і ціннісних орієнтацій особистості” представлено результати емпіричного дослідження показників агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та їх співвідношення та показників агресивної поведінки в просторі широкого спектру властивостей особистості, що супроводжують її прояви.

Результати кореляційного аналізу вказують на наявність багатозначних зв’язків показників агресивної поведінки з показниками термінальних цінностей, сфер життєдіяльності людини та з показниками адаптивних і комунікативних властивостей особистості. На рис. 1 представлена кореляційна плеяда, яка демонструє нам взаємозв’язки між показниками агресії та ціннісних орієнтацій і сфер життєдіяльності людини у групі студентів.