Cтановлення відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, викладено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження, про публікації і структуру дисертації.

У першому розділі  «Теоретичні аспекти проблеми дослідження відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника» представлено аналіз основних теоретичних підходів до досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі; розкрито сутність та структуру поняття «відповідальність», специфіку поняття «відповідальність майбутнього соціального працівника»;  висвітлено основні психологічні теорії щодо становлення відповідальності та ролі окремих чинників, що визначають особливості цього процесу; визначено місце відповідальності в структурі професійної моделі соціального працівника. 

Проведений теоретичний аналіз дає можливість констатувати наявність різних підходів до вивчення проблеми відповідальності та  неоднозначного трактування різними вченими  її сутності, структури і особливостей становлення.   

Психологічна характеристика поняття відповідальності майбутнього соціального працівника висвітлюється в контексті теоретичних узагальнень Б.Г.Ананьєва, М.Й.Боришевського, М.В.Савчина, К.К.Муздибаєва про сутність відповідальності; вітчизняних концептуальних положень щодо розвитку та формування особистості, де відповідальність розглядається як важ­лива  складова її характеру (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, Б.С.Братусь, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн), досліджень формування особистості соціального працівника (В.П.Андрущенко, О.В.Безпалько, Р.Х.Войнола, М.А.Гуліна, А.Й.Капська, О.Г.Карпенко).

У роботі здійснюється аналіз висвітлення  феномена відповідальності  в основних зарубіжних напрямах психологічної науки (в аналітичній психології К.Юнга, постюнгіанській класичній школі Е.Ноймана, логотерапевтичній теорії В.Франкла, гуманістичній теорії К.Роджерса та А.Маслоу, в гештальттерапії          Ф.Перлза та ін.). Узагальнення цих досліджень дозволяє стверджувати, що відповідальність є властивістю розвинутої особистості, яка безпосередньо пов'язана із свободою вибору у поведінці людини та є вирішальною у її самореалізації й самоактуалізації.

Основний акцент було зроблено на аналіз цілісного підхіду до відповідальності, який передбачає розгляд цієї якості як відносно завершеної і цілісно розвиненої структури, що представлена у взаємозв'язку таких структурних компонентів: когнітивного, мотиваційно-афективного та діяльнісно-поведінкового (С.В.Баранова, Л.І.Дементій, К.К.Муздибаєв, М.В.Савчин, Л.П.Татомир).    

Теоретичний аналіз досліджень проблеми становлення відповідальності особистості засвідчив, що цей процес тісно пов'язаний з її свободою, мотивами, ставленням, самосвідомістю, локусом контролю (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, К.К.Муздибаєв, С.Л.Рубінштейн, М.В.Савчин). Ці зв'язки є неоднозначними як на різних етапах онтогенетичного розвитку особистості, так і в індивідуальному плані (І.С.Булах, М.В.Савчин). Вони залежать від інтелектуальних можливостей особистості, її свідомості та самосвідомості і проходять ряд стадій, від зовнішньо-орієнтованих форм прояву відповідальності до внутрішніх, які характеризуються зростанням усвідомлюваності, критичності, мотивованості та опосередкованості (Л.І.Дементій, Н.О.Мінкіна, Л.П.Татомир).

Аналіз вивчення специфіки соціальної відповідальності (В.П.Бех, С.І.Дмитриєва, В.М.Оржеховська, О.Ф.Плахотний), професійної  (М.М.Бахтин, Б.С.Волков), політичної і правової  (М.С.Солодка), екологічної і економічної  (А.М.Омаров),  етичної і моральної  (С.Ф. Анісімов, В.І.Ігнатовський, В.О.Татенко, І.Г.Тимощук) дає підставу зробити висновок, що водночас із історичним і соціально-економічним розвитком суспільства модифікувалося і поняття відповідальності, яке виступає як складне та багатомірне соціальне явище, що проявляється у різних типах, серед яких  професійна відповідальність є найбільш значущим структурним компонентом будь-якої професійної діяльності.

У структурі професійної моделі соціального працівника (рис.1) відповідальність виступає однією з  найбільш значущих базових якостей, яка проявляється в його практичній діяльності в різноманітті її аспектів, таких як: особистісний – що включає: відповідальне ставлення до клієнтів,   до професійної справи та до себе; функціональний, що знаходить свій прояв в різних напрямках діяльності соціального працівника та предметно-орієнтувальний, що виступає підґрунтям для  особистісно-професійного зростання соціального працівника і є показником його готовності до професійної діяльності.