ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСІБ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ В ЗОНІ ПОСИЛЕНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об‘єкт, предмет, мету, завдання дослідження, його методологічну основу та методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та структуру дисертації.

У першому розділі – „Вплив екологічно несприятливих умов на психічну діяльність людини (онтогенетичний аспект)” – здійснено аналіз наукових досліджень з проблеми функціонування психічної діяльності людини в умовах впливу різноманітних несприятливих факторів. В цих дослідженнях показано, що людина реагує на порушення збалансованості природного середовища (забрудненість повітря та продуктів харчування, радіаційне опромінення) порушеннями психічної діяльності, втратою відчуття емоційного благополуччя та появою соматичних захворювань. Погіршення соматичного стану людини призводить до відхилень у функціонуванні центральної нервової системи. Особливо небезпечною така ситуація є для підростаючого організму, зокрема це стосується впливу малих доз радіаційного опромінення після катастрофи на ЧАЕС (Л.А. Пергаменщик, О.П. Ромаданов, О.В. Рудоміно-Дусятська, В.О. Скребець, С.І.Яковенко).

Діти, які постраждали від впливу радіаційного забруднення, характеризуються підвищеною чутливістю до впливу зовнішнього середовища та схильністю до психічних порушень різного ступеня. Спостерігається послаблення регуляційних механізмів та механізмів енергетичного забезпечення інтелектуальних функцій, що виявляється у зниженні інтелектуального статусу; нижчих, ніж в контролі, результатах виконання вербальних інтелектуальних (особливо енергозатратних) та невербальних завдань; з’являються тенденції до нижчання показників оперативної пам’яті, уваги, стабільності та рухливості нервових процесів (О.К. Бондар, В.П. Вишневська, Н.А. Грищенко).

Дослідники зазначають, що мешканцям зони радіоекологічного контролю (РЕК) притаманні деформації мотивів діяльності та поведінки, межові психічні розлади, дезадаптаційні порушення, агресивність, схильність до конфліктів (С.О. Ігумнов, Н.Ю. Максимова, О.М. Морозов, Г.П. Мосієнко, А.І. Нягу, Л.А.Пергаменщик, А.П. Чуприков).

Відомо, що ефективність пізнавальної діяльності пов’язана з емоційними станами людини. Емоції включаються в кожний інтелектуальний процес, тому негативні подразники тривалої дії мають значну патогенну дію на психіку в цілому, є джерелом психічного напруження, що призводить до формування травматичного життєвого досвіду (Ю.О. Олександровський, Ф.П. Ведяев). Рівень психічної та фізичної працездатності, стійкість до ряду захворювань залежать від стану центральної нервової системи та від емоційного фону життєдіяльності людини.

Результати психологічних досліджень свідчать про тісний функціональний зв’язок емоцій та пізнавальних процесів. Доведено, що позитивний емоційний стан обстежуваного сприяє покращанню сприймання та запам’ятовування вербального матеріалу, урізноманітненню асоціативних зв’язків (A. Айзен, Л. Постмен, Дж. Брунер), тоді як негативний емоційний стан призводить до того, що сприймання невербальних стимулів зміщується в негативну сторону (Г. Мюррей).

Доведений тісний функціональний зв’язок емоцій і пам’яті, який проявляється особливо наочно в тих сферах діяльності людини, які пов’язані з високою емоційністю. Вплив емоцій на психічну діяльність залежить від насиченості емоційних станів, від їх якісної характеристики та міри складності діяльності. Дослідження показують, що позитивні емоції (впевненість, хороший настрій тощо) активізують діяльність, обстежувані проявляють більшу старанність та вирішують більшу кількість задач, тоді як поганий настрій здійснює астенічний вплив та призводить до зниження відтворення приємної інформації (І.А. Васильєв, В.К. Вілюнас, А.П. Кепалайте, М.С. Жамкочьян, С.Л. Рубінштейн, В.О. Скребець).

З’ясування впливу негативних емоційних станів на функціонування пізнавальної сфери у віддалений від вибуху на ЧАЕС період є особливо важливим, оскільки дослідження особливостей психічної діяльності осіб, здійснені відразу після аварії, виявили в них небезпечні симптоми. Досліджуваним були притаманні підвищена тривожність, емоції страху, погане самопочуття, переважання сумного настрою. Діти менше вірили у свої можливості, швидко втомлювалися, прогнозували зменшення тривалості як власного життя, так і життя близьких, були невпевнені у своєму майбутньому (А.М. Карпухіна, М.-Л.А. Чепа). Це робило суб’єктивно недоцільним набуття освіти, створення сім’ї, народження дітей (А.М. Льовочкіна, С.І. Яковенко). Тому необхідно з’ясувати, як почуваються діти, які постійно мешкають в зоні РЕК в період, віддалений від аварії на ЧАЕС, а також те, як відображається емоційне напруження на функціонуванні пізнавальної сфери.

Виявлені в ході аналізу літератури дані вказують на необхідність порівняльного вивчення функціонування пізнавальної та емоційної сфер, розробки показників динаміки виниклих змін з метою моніторингу психічного розвитку та своєчасного виявлення його можливих порушень.

Психологічну допомогу постраждалим від аварії на ЧАЕС рекомендують здійснювати шляхом застосування методик, спрямованих на формування розумових дій та навичок, збільшувати навчальні навантаження (Н.А. Циркун, С. Лейкок, Б. Менро). На нашу думку, такі заходи не забезпечать високого рівня результативності, оскільки наявність у дітей негативних емоційних переживань гальмує їх здатність до засвоєння навчального матеріалу. Співвіднесення даних про розвиток пізнавальної сфери та врахування емоційного стану дозволить розробити методи, з допомогою яких можна більш ефективно здійснювати диференційно-діагностичну та реабілітаційну роботу.

У другому розділі – „Емпіричне дослідження психічних процесів і станів у школярів, на яких впливає радіаційно забруднене довкілля” – викладено процедуру та методи дослідження, визначено експериментальну вибірку та розглянуто результати психодіагностичного обстеження. Емпіричне дослідження проводилось в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття, в с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, населення якого віднесене до 4-ї категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (постанова кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 р.). У с. Стецева забруднення навколишнього середовища за цезієм ₁₃₇ становить 4,60 Кюрі/км.

Робота організаційно проводилася у три етапи. На першому етапі (1996-2000 рр.) було здійснено емпіричне дослідження особливостей функціонування пізнавальної та емоційної сфери школярів в умовах проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. На другому етапі (1996-2000 рр.) отримані результати порівнювали з результатами контрольної групи. На третьому етапі (2001-2002 рр.) було проведено апробацію системи психологічної допомоги на контингенті учнів молодшого шкільного віку. Всього в дослідженні взяло участь 474 учні: 154 – учні 1-8 класів с. Стецева (експериментальна група), 148 – учні 1-8 класів с. Кутище (контрольна група) та 172 учні молодших класів с. Стецева, які взяли участь в апробації системи психологічної допомоги.

Методичний інструментарій: функціонування емоційної сфери вивчали за методиками “САН”, “Дім-дерево-людина” та тесту М. Люшера; рівень невротизації досліджували за допомогою опитувальника “Рівень невротизації та психопатизації”, рівень самооцінки вивчали за методикою “Сходинки самооцінок”. Функціонування пізнавальної сфери досліджували за допомогою тесту Д. Векслера, дослідження рівня уваги здійснювали за допомогою методики “Коректурна проба”, пам’яті – за методикою О.Р. Лурії “Заучування десяти слів”.

Результати дослідження емоційної сфери дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території, свідчать про підвищену втомлюваність, дратівливість, схильність до дистимічних змін настрою, плаксивості, капризності. Якщо у дітей контрольної групи всі показники “самопочуття”, “активності” та “настрою” були збалансовані, то у дітей зони РЕК високі показники “активності” (16%) переважали над “настроєм” (6%) і “самопочуттям”(8%), що свідчить про незбалансованість та дисгармонійність цих станів. Для них характерними були відчуття незахищеності і тривожності (80%), при цьому незахищеність пов’язана з відчуттям меншовартості (r = 0,27, при р≤0,01) та недовірою до себе (r=-0,25, при р≤0,01).