ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В СТРУКТУРІ РОЛЬОВОГО Конфлікту жінки-керівника

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, методологічну основу і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наводяться дані про апробацію результатів, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі роботи “Теоретико- методологічні засади вивчення рольових конфліктів”- висвітлюються основні підходи до проблеми дослідження у зарубіжній та вітчизняній психологічній літературі. Розкривається психологічний зміст таких понять як стереотипи, гендерні стереотипи, внутрішньо особистісний конфлікт, соціальна роль. Визначаються та обґрунтовуються теоретичні засади дослідження внутрішньоособистісного рольового конфлікту, значення гендерних стереотипів у виникненні та розгортанні внутрішньоособистісного рольового конфлікту; окреслюються шляхи подальшої розробки проблеми та конкретизуються завдання емпіричного дослідження.

Загальнотеоретичне вивчення феномену внутрішньособистісного рольового конфлікту в соціальній психології не набуло широкого розвитку, і, в основному, представлено нечисленними роботами, написаними ще в 50-60-і роки, що ґрунтуються, як правило, на здоровому глузді. Описані в літературі дослідження внутрішньо особистісної конфліктності носять фрагментарний характер (Р.Лінтон, Х.Маузер, Дж.Г.Мід, Р.Мер тон, Дж.Морено, Н.Камерон, Р.Парк, Т.Сарбін). З іншого боку, існує велика кількість прикладних досліджень певних випадків міжрольового конфлікту особистості (У.Гуд, Н.Гросс, А.Макічерна, У.Мейсон Т.Ньюком  ).

Невиконання норм і вимог соціальної ролі, внутрішня суперечливість “індивідуальної рольової концепції”, складність одночасного виконання багатьох ролей може спричинити виникнення рольового внутрішньоособистісного конфлікту. Згідно цього рольовий конфлікт визначають як ситуацію, у якій індивід, що займає певний статус, зіштовхується з несумісними рольовими очікуваннями і не в змозі виконувати вимоги ролей (Ф.Ю.Василюк, М.Л.Гомелаурі, E.Гофман, О.О.Донченко, І.С.Кон, Т.М.Титаренко, Ю.М.Юрлов).

Рольовий конфлікт виникає коли дві або більш потреби, тенденції, ролі є несумісними. Конфлікт виникає у випадку, коли ролі, що виконуються особистістю і прийняті нею, сприймаються як значущі і стосовно них діють взаємовиключні соціальні очікування (В.П.Галицький, Е.Ф.Зеєр, Г.В.Ложкін, Т.Ю.Шевченко, С.Б.Кузікова, Н.І.Пов’якель, Н.В.Чепелєва, О.Ф.Феденко).

Виконання великої кількості різних ролей автоматично не призводить до виникнення рольового конфлікту. Вимоги ролей професійної і сімейної сфери досить суперечливі, але це також не є безумовною причиною виникнення рольового конфлікту  працюючої заміжньої жінки. Важливою є не кількість ролей, які виконує жінка, а її ставлення до цих ролей, вміння розставити пріоритети. Рольовий конфлікт не є неминучим, якщо жінка знайде свою стратегію комбінування ролей.

В науковій літературі виділяють три типи конфліктів між роботою і родиною: конфлікт пов’язаний з браком часу; “конфлікт напруженості”, що виникає через перенесення напруги з робочої сфери в сімейну або навпаки; “поведінковий конфлікт”, що спричинений відмінністю моделей поведінки на роботі і вдома (С.Агассі, С.Агассі, В.Берга, Л.А.Васюніна, З.А.Хоткіна ).

Ступінь гостроти і глибини рольових конфліктів залежить від строгості рольових вимог. Чим більш жорстко визначені вимоги ролей і чим більш регламентованим є їх дотримання, тим важче ухилятися від виконання цих вимог, і тим імовірніше те, що ці ролі можуть викликати рольовий конфлікт (Ю.Е.Альошиної, С.І.Голод, О.Б.Груздевої, О.Дудченко, І.Ф.Дементьєвої, О.В.Лекторської, А.Г.Харчева, Л.Ясної).

Аналіз досліджень професійної ролі у вітчизняній і зарубіжній соціальній психології показав що чіткого визначення професійної ролі не існує. Більшість авторів відзначають детермінацію професійної ролі суспільно необхідною діяльністю й об'єктивними виробничими відносинами. Ступінь однозначності виконання ролі залежить від змісту професійної діяльності. Виконання одних професійних ролей обумовлено чітким дотриманням прийнятих правил, інструкцій, стандартів. Інші професії не вимагають від працівника настільки однозначного алгоритму поведінки. У цьому випадку рольові очікування і рольова поведінка мають велику ступінь невизначеності.

Для успішності професійної діяльності індивіда важливе значення мають умови, що впливають на сприйняття і виконання індивідом професійної ролі. До таких умов відносять: знання ролі, тобто уявлення про права й обов'язки, пов'язані з роллю; вміння її виконувати та її інтеріоризація. Відсутність хоча б однієї з цих умов при формуванні рольової поведінки може спричинити рольовий конфлікт (В.Г.Афанасьєв, Е.С.Кузьмін, Б.Д.Паригін, О.Л.Свенцицький, Р.Х.Шакуров).

Поняття сімейної ролі розглядається в рамках родини як соціального інституту і співвідноситься з поняттями функцій і структури родини. Поняття сімейної ролі розкривається через опис набору діяльностей по виконанню сімейних функцій.

Аналіз соціально-психологічної літератури свідчить, що детермінантами внутрішньоособистісного рольового конфлікту більшість дослідників вважають зовнішні фактори, натомість, розглядаючи внутрішні чинники, автори схильні визначати їх через ефективність подолання або попередження конфлікту. В той же час, поза увагою дослідників залишаються характер, зміст та ступінь інтеріоризації гендерних стереотипів, як факторів внутрішньої конфліктності особистості.

У другому розділі - “Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження” - аналізуються методичні аспекти вивчення внутрішньоособистісних конфліктів та гендерних стереотипів, розглядаються конкретні психодіагностичні методики, обґрунтовується схема емпіричного дослідження за темою роботи, описується процедура дослідження і вибірка.

Ми розглядаємо внутрішньоособистісний рольовий конфлікт як складне багатокомпонентне утворення. Запропонований підхід вимагає емпіричного дослідження, з одного боку, суб’єктивної оцінки жінкою себе і своєї життєвої ситуації, а з іншого - об’єктивного аналізу конфліктогенної ситуації та спричинених нею особистісних дисгармоній. Відповідно до завдань дослідження, нами була розроблена комплексна програма дослідження, позбавлена елементів еклектизму і адекватна поставленій меті.

Конкретне соціально-психологічне дослідження особистісних і соціально-психологічних детермінант сполучення професіональних і сімейних ролей жінками керівниками, проведено автором на підприємствах малого бізнесу і державних підприємствах міст Києва і Луганська.

Дослідження проводилося у 2001 - 2004 роках і складалося з чотирьох етапів.

На першому етапі були сформульовані тема, мета, завдання і гіпотеза дослідження, розроблена його програма, намічені основні етапи, обрані методи отримання інформації й обробки результатів, здійснено аналіз теоретичних основ проблеми професійних, сімейних ролей і їх поєднання. Також перший етап був присвячений теоретичному вивченню проблеми рольового конфлікту, вивченню підходів, типів, стратегій вирішення рольового конфлікту; виявленню труднощів і протиріч ефективного поєднання жінкою сімейних та професійних ролей, вивченню сучасних гендерних стереотипів та їх місця в структурі рольового конфлікту жінки; розробці моделі зниження ступеня рольового конфлікту шляхом корекції гендерних стереотипів.

На другому етапі (емпіричне дослідження), за допомогою обраних методик, були визначені: структурні та змістовні особливості прототипних образів-типажів заміжніх жінок-керівників; визначені структурні компоненти рольового конфлікту: когнітивний компонент, як сукупність уявлень про сімейні та професійні ролі; афективний компонент, як переважання емоцій стосовно власного життя та особистості; суб’єктивний компонент, як поєднання когнітивного та афективного компонентів.

Третій етап був присвячений аналізу отриманих результатів і пошуку інтерпретаційних схем ролі гендерних стереотипів у структурі внутрішньоособистісного рольового конфлікту заміжньої жінки-керівника, яка має дітей.

На четвертому етапі була розроблена та апробована програма подолання внутрішньоособистісного рольового конфлікту шляхом корекції гендерних стереотипів. Змістом програми подолання рольового конфлікту стала робота, спрямована: на усвідомлення особливостей генезису та функціонування гендерних стереотипів; на усвідомлення власної “Я”-концепції шляхом засвоєння рефлексивних прийомів та засвоєння навичок цілепокладання та цілеспрямованого планування проміжних та стратегічних життєвих цілей, на формування вміння свідомо обирати адекватні методи та засоби досягнення поставлених цілей. Методом психокорекційної роботи був обраний соціально-психологічний тренінг (СПТ). По закінченні психокорекційної роботи був зроблений контрольний діагностичний зріз результатів.

Характеристика вибірки: У дослідженні взяли участь 110 заміжніх жінок-керівників середньої ланки управління державних і недержавних підприємств та установ: Дніпровська районна у м.Києві Державна адміністрація, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва, Відкрите акціонерне товариство і Акціонерна компанія “Київводоканал”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма Проксен”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Парк-Сервіс”.

Середній вік респонденток - 36 років (діапазон - від 26 до 48 років). Середній стаж подружнього життя – 11 років (від 2,6 до 19,1 років). Середня кількість дітей

– 1,4 (від 1 до 3 дітей).Середній стаж керівної роботи – 8,2 роки (від 2,3 до 5 років). Такі обмеження були запропоновані нами свідомо. Ми припускали, що протягом такого терміну роботи на керівній посаді людина спроможна опанувати всю сукупність посадових обов’язків і в той же час, мати сформований внутрішньоособистісний рольовий конфлікт.

Програма емпіричного дослідження передбачала вивчення змістовних компонентів внутрішньоособистісного рольового конфлікту, з одного боку, а, з іншого боку, вивчення гендерних стереотипів. Добираючи методики дослідження, ми керувалися передусім концептуальною обумовленістю методу, а також критеріями високої валідності та надійності, які забезпечувались добором методик, спрямованих на одержання якісних та кількісних характеристик внутрішньоособистісного рольового конфлікту.

Теоретичний аналіз та загальна методологічна база соціальної психології дозволили обрати в якості адекватних емпіричних референтів внутрішньоособистісного рольового конфлікту типи міжособистісної взаємодії, модальності самоставлень, рівень тривоги, конгруентність власного “Я”.

Додатковим елементом четвертого етапу дослідження стало проведення психокорекційної роботи з подальшою діагностикою та порівнянням результатів отриманих до і після корекції. Основною процедурою психокорекції був обраний соціально-психологічний тренінг, спрямований на корекцію гендерних стереотипів та інтеграцію “Я”-образів у єдину несуперечливу систему.

У третьому розділі - “Зміст та результати емпіричного дослідження гендерних стереотипів у структурі внутрішньоособистісного рольового конфлікту жінки-керівника”- здійснюється кількісний та якісний аналіз здобутих даних: інтерпретуються результати емпіричного дослідження гендерних стереотипів; розроблено методологічні засади і процедуру психокорекційної роботи подолання внутрішньоособистісного рольового конфлікту жінок керівників; подано та проаналізовано результати роботи спрямованої на подолання внутрішньоособистісного рольового конфлікту жінок-керівників.

Результатом емпіричного етапу дослідження стали нові уявлення про особливості структури внутрішньоособистісного рольового конфлікту заміжньої жінки-керівника, відокремлення його основних компонентів з визначенням місця кожного з них у його структурі. Також важливою частиною в дослідженні було визначення місця гендерних стереотипів у структурі внутрішньоособистісного рольового конфлікту жінки-керівника. Були знайдені змістовні характеристики гендерних стереотипів жінок керівників та визначені осі стереотипізації. В результаті здійснених узагальнень була розроблена комплексна програма діагностики і подолання внутрішньоособистісного конфлікту жінки-керівника.

Оцінка когнітивного компоненту проводилася за допомогою опитувальника О.О.Гавриліці - “Рольова ієрархія”, методики діагностики міжособистісних стосунків (ДМС). Афективний компонент досліджувався за допомогою методу кольорових виборів (МКВ) – визначався ступінь тривоги, показником якої є кількість основних кольорів, які займають 6-е, 7-е, 8-е місця та додаткових, які займають 1-е, 2-е, 3-е місця. Структура методики Пантелєєва дозволяє визначити різні аспекти внутрішньоособистісного рольового конфлікту.

Для визначення інтегративних показників внутрішньоособистісного рольового конфлікту отримані, по кожній з методик, результати були зведені в єдину матрицю. Кожній жінці було надано порядковий номер. За результатами факторного аналізу виокремились фактори, інтерпретація яких дозволяє визначитись із сутнісним наповненням внутрішньоособистісного рольового конфлікту заміжньої жінки-керівника. В результаті факторного аналізу було виділено два фактори, які описали 76,3 відсотка загальної дисперсії (47 і 29,3 % вкладів відповідно). Проаналізувавши зміст значущих дескрипторів факторів, ми назвали їх “Чинники внутрішньоособистісного рольового конфлікту” (1-й фактор) та “Інтегративний показник внутрішньоособистісного рольового конфлікту” (2-й фактор). Виокремленні фактори, які описують визначальні компоненти внутрішньоособистісного рольового конфлікту та його структуру, дають уявлення про місце кожного з компонентів у загальній структурі конфлікту.

До першого фактору увійшли дескриптори, які описують типи міжособистісних стосунків, причому, найбільш навантаженими виявилися залежний-слухняний та співпрацюючий-конвенційний. В той же час, незалежно-домінуючий тип хоча й має високий показник, але навантажує фактор негативним змістом. Обрані для дослідження модальності самоставлення “віддзеркалене самоставлення”, “самоприйняття” та “самозвинувачення” також мають високі показники, але спрямовані вони протилежно.