Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою
Альтернативное Название: Структурно-семантические особенности современных словообразовательных гнезд с вершинами сажать, сажать и sadziж в русском, украинском и польском языках в сопоставлении с английским языком
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, з’ясовано її актуальність, окреслено джерельну базу роботи, сформульовано мету і низку конкретних дослідницьких завдань, визначено методологічне підґрунтя й основні методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації.


У першому розділі“Словотвірне гніздо як одиниця зіставного вивчення мов” – з’ясовується теоретична база дослідження: 1) розглянуто становлення поняття “словотвірне гніздо” у слов’янській дериватології, подано критичний огляд основних етапів і напрямків у вивченні СГ; 2) визначено особливості зіставно-типологічного вивчення СГ як напрямку контрастивної дериватології.


Враховуючи ознаки СГ як найскладнішої комплексної одиниці словотвору і спираючись на формулювання О.М. Тихонова і М.І. Голянич, можна прийняти як робоче таке визначення СГ: СГ це структурно-семантична сукупність спільнокореневих слів (у тому числі і складних, що мають той самий корінь), упорядкованих відношеннями синхронної похідності. Особливості СГ зумовлені насамперед проміжним характером словотвірного рівня загалом, унаслідок чого СГ знаходиться ніби на перехресті лексичного і граматичного.


Зіставне вивчення мов як систем СГ, тобто з’ясування характеру міжмовної еквівалентності комплексних одиниць, на практиці реалізується шляхом взаємного накладання СГ за такими параметрами: 1) семантична структура, частотність, стилістичне забарвлення та інші характеристики базового слова (слів); 2) обсяг СГ; 3) потужність СГ; 4) лексико-семантична структура СГ; 5) глибина і ширина СГ; 6) словотворча активність певних лексико-семантичних варіантів (далі – ЛСВ) вершини; 7) частиномовний розподіл похідних за ступенями похідності; 8) різноманітні показники словотвірних ланцюжків (далі – СЛ) і словотвірних парадигм (далі – СП), які входять до складу СГ; 9) морфонологічна структура СГ; 10) словотвірні значення похідних у складі СГ, способи і засоби їх реалізації.


У другому розділі“Проблема ідентифікації словотвірного гнізда в зіставно-типологічному аспекті (на матеріалі гнізд дієслів сажать, садити і sadziж та їх англійських еквівалентів)” – розглядається проблема гніздування спільнокореневих слів, що є центральною при вивченні СГ у будь-якому аспекті й охоплює широке коло питань. Під час ідентифікації СГ (термін І.Б. Штерн) можна виділити такі головні аспекти: 1) проблема вершини СГ; 2) окреслення синхронних меж СГ; 3) визначення складу СГ. З’ясування ідентифікації СГ в зіставно-типологічному плані передбачає зіставне вивчення СГ за виділеними видовими проблемами.


Передусім проведено комплексний зіставний аналіз вершин сучасних слов’янських СГ за такими параметрами, як етимологія, семантична структура, стилістичне значення, частиномовна належність, місце серед ЛСГ, частотність, які визначають структурно-семантичну організацію СГ загалом. У роботі терміни вершина СГ і вихідне (базове) слово СГ вживаються як синоніми.


Дієслова сажать, садити і sadziж у двох своїх стрижневих значеннях ‘запрошувати, примушувати або допомагати сісти’ і ‘закопувати коріннями до землі чи сіяти для вирощування’ за походженням є праслов’янськими. Історично рос. сажать є похідним від садить як ітеративна форма. Вторинний характер відносно укр. садити і пол. sadziж мають укр. саджати, садовити, сажати і пол. sadzaж, sadowiж відповідно. В етимологів існує припущення, що дієслово ходитъ є ітеративною формою від кореня *sed-. У певних випадках дієслова садить, садити і sadziж, а також похідні дієслова у складі СГ виявляють деякі риси, притаманні ЛСГ дієслів руху. Базові слова СГ і похідні від них дієслова в переважній більшості значень позначають вплив на об’єкт з метою його перемі­щення. У лексико-семантичних структурах аналізованих СГ сема ‘переміщення у просторі’ є більш значущою, порівняно із семою ‘рух’. Проте визначальним елементом у семантиці базових дієслів СГ є сема ‘каузація положення у просторі’, певне просторове розташування об’єкта. Отже, дієслова сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж) розглядаємо насамперед як каузативні дієслова і як транзитивні дієслова, тобто це дієслова, що позначають вплив на об’єкт з метою його переміщення.


Розглянуто питання про сучасні синхронні відношення між словами сесть (садиться), сидеть і сажать (садить), яке в мовознавчій літературі вирішується неоднозначно. З одного боку, дієслово сажать характеризується як похідне з різними варіантами твірного щодо сидеть і сесть (“Русская грамматика”-80, О.В. Падучева), а з іншого, – як непохідне (О.М. Тихонов, І.О. Ширшов, А.В. Семенов, П.А. Соболєва). Певною мірою проміжний характер щодо цих двох протилежних підходів має позиція авторів монографії за редакцією Л.М. Засоріної, у якій подано дериваційне гніздо, експонентом якого є дієслово сидеть, при цьому серед відношень членів дериваційного гнізда головною визнається опозиція каузативних і некаузативних дієслів. З’ясовано, що можливість розглядати дієслово сажать як похідне (або як полімотивоване) частково підтримується його семантикою: певні значення дієслова сажать корелюють з відповідними ЛСВ дієслів сесть і сидеть. Це стосується також співвідношення укр. садитисісти/сідатисидіти та пол. sadzaжsi№њж/siadaжsiedzieж. У цьому випадку переконливою є позиція І.В. Альтмана та О.М. Тихонова, які вважають, що в сучасній російській мові дієслова сажать (каузатив), сидеть (позиційний предикат) і сесть (інхоатив) не є словотвірними корелятами і очолюють самостійні СГ. Наведене семантичне співвідношення дієслів зазначених груп, що супроводжується фонемними перетвореннями кореня, простежується також на матеріалі української, польської та англійської мов. Наявність значення каузативності дає вагомі підстави для того, щоб відокремити СГ сажать, садити і sadziж зі складу відповідного лексичного гнізда, у межах якого зазначені СГ являють собою відносно автономні утворення.


Визначено співвідношення між дієсловами сажать і садить як базовими дієсловами двовершинного СГ (термін І.О. Ширшова). Відмінність аналізованого СГ від інших двовершинних СГ полягає в тому, що у випадку з дієсловами сажать і садить розбіжність двох вершин зумовлена в сучасній літературній мові стилістичним чинником, а не етимологічним чи суто семантичним: дієслово садить фіксується зі стилістичними примітками просторічне, розмовне, розмовно-знижене, народно-розмовне. Виходячи з положення про те, що на ґрунті стилістично забарвленого слова не може утворитися міжстильове, нейтральне, послідовнішим видається такий підхід, коли у складі рос. СГ в літературній мові більшість дериватів І ступеня розглядаються як похідні від сажать (“Русская грамматике”-80, Ю.Л. Гінзбург, “Комплексный словарь русского языка” за ред. О.М. Тихонова), а не від садить, як це репрезентовано у словотвірних словниках О.М. Тихонова (1985), І.О. Ширшова та А.В. Семенова. Отже, спираючись на семантико-стилістичний критерій і враховуючи показники частотності дієслів сажать (25) і садить (8), дієслово сажать визначаємо як основну, а дієслово садить – як додаткову вершину аналізованого двовершинного СГ, при цьому домінуючим тут є стилістичний чинник. Проте питання про розподіл похідних між двома вихідними словами-вершинами двовершинного гнізда ускладнюється, коли ми розглядаємо СГ як макрогніздо, оскільки ні діалект, ні жаргон не знають того стилістичного розмежування слів сажать і садить, яке притаманне літературній мові. З огляду на це приймаємо низку умовних погоджень для того, щоб штучно не ускладнювати структуру СГ.


Аналіз співвідношення дієслів садити, саджати, садовити, сажати (укр. мова), а також sadziж, sadzaж, sadowiж (пол. мова) засвідчує, що основними вершинами з-поміж них виступають дієслова садити (чотиривершинне укр. СГ) і sadziж (тривершинне пол. СГ): 1) садити: а) найбільший обсяг семантичної структури, б) більш нейтральний характер, порівняно з саджати і садовити, в) критерій частотності, що певною мірою засвідчує його більшу нейтральність і міжстильовий характер: садити (19), саджати (3), садовити (11), г) на відміну від саджати і садовити, для садити ядерними є обидва стрижневі значення (‘здійснювати посадку рослин’ і ‘допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти’); 2) sadziж: а) найбільший обсяг семантичної структури, б) зафіксована більшістю джерел здатність замінювати дієслово sadzaж у значенні ‘пропонувати, допомагати кому-небудь чи примушувати когось сісти’. Для кожного СГ визначено співвідношення семантичних структур основних і додаткових вершин.


Спираючись на визначення двовершинного СГ (І.О. Ширшов) і враховуючи особливості аналізованого матеріалу, можна дати таке робоче визначення багатовершинного СГ. Багатовершинне словотвірне гніздо (далі – БСГ) – це різновид СГ, вершина якого репрезентована двома і більше вихідними словами, між якими зберігаються семантичні зв’язки, а дериваційні відношення втрачені. Одна з цих вершин – основна, а інша (інші) – додаткова (додаткові), що співвідноситься (співвідносяться) з основною вершиною за семантико-стилістичним критерієм.


На наступному етапі дослідження було виявлено лексичні й словотвірні еквіваленти англійської мови для компонентів СГ з вершинами сажать, садити і sadziж. Оскільки в аналізованих слов’янських СГ додаткові вершини корелюють із відповідною основною вершиною, то зроблено акцент на дієсловах сажать, садити і sadziж, що як дієслова каузативні більш-менш чітко відмежовуються від відповідних інхоативних дієслів і дієслів стану. У той час як у семантичних структурах англ. дієслів to set і to sit каузативна семантика поєднується із некаузативною. Отже, рос. сажать, укр. садити і пол. sadziж щодо адекватності як на рівні плану змісту, так і на рівні плану вираження передусім відповідають англ. дієслова to seat, to set і to sit, які співвідносяться із слов’янськими дієсловами насамперед за семою ‘каузація’. Враховуючи незначний обсяг реалізації каузативної семантики, порівняно з дієсловами to seat і to set, а особливо той факт, що ця семантика не бере участі у формуванні похідних лексем, розглядаємо дієслово to sit як периферійне.


Якщо для дієслів сажать, садити і  sadziж семантичні обсяги як якісно, так і кількісно більшою мірою характеризуються наявністю спільного, ніж специфічного, то англ. дієслова to seat і to set на їх тлі виділяються передусім своїми відмінними ознаками: 1) поєднання каузативної та некаузативної семантики; 2) відіменникове походження дієслова to seat; 3) належність дієслова to set до широкозначних лексем; 4) відсутність у семантичній структурі дієслова to seat одного із стрижневих значень аналізованих слов’янських дієслів: ‘закопувати корінням в землю і сіяти для вирощування’ і периферійний характер цього значення для дієслова to set. Це зумовлено тим, що в англійській мові значенню ‘здійснювати посадку рослин’ відповідає дієслово to plant. Визначено, які значення у семантичних структурах дієслів to seat, to set і to plant співвідносяться із значеннями дієслів сажать, садити і sadziж.


Словотвірними еквівалентами для СГ дієслів сажать, садити і sadziж в англійській мові виступають СГ дієслів to set, to plant та іменників a seat, a garden. В англійській мові лакуна (відносно СГ з вершинами to set і a seat), що за семантикою відповідає тим похідним у складі рос., укр. і пол. СГ, які пов’язані із значенням ‘здійснювати посадку рослин’, заповнюється за рахунок дериватів дієслова to plant, частково – іменника a garden. З метою виявлення того, за допомогою яких засобів в англійській мові вербалізуються ті фрагменти дійсності, що позначаються компонентами (похідними словами) у складі слов’янських СГ, до 344 слів-значень СГ дієслів сажать, садити і sadziж було дібрано 753 слова і словосполучення англійської мови. Наведено найпотужніші ЛСГ англій­ських еквівалентів: 23 ЛСГ дієслів, 22 ЛСГ іменників, 10 ЛСГ прикметників. Спроба зіставити СГ дієслів сажать, садити і sadziж шляхом виявлення еквівалентів англійської мови для всього лексичного обсягу зазначених СГ слов’янських мов переводить дослідження на рівень ЛСГ, для якої, на відміну від СГ, формальна близькість компонентів є факультативною.


 


Для англійської мови у межах транзитивних дієслів, на відміну від зіставлюваних слов’янських мов, як свідчить наш матеріал, характерною є більш жорстка спеціалізація щодо таких семантичних сфер: 1) людина - to seat, to set, рідше to put; 2) рослина - to plant; 3) предмет матеріального світу, річ - to put, to set; 4) тварина - to chain up, to put, to set; 5) птах - to cage.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины