ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНО-СТИЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об`єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, публікації, апробації.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні підходи до вивчення когнітивних стилів діяльності людини” розглядаються існуючі історико-теоретичні підходи до вивчення когнітивних стилів та визначення місця когнітивного стиля (КС) серед пізнавальних стилів.

Аналізуючи різні підходи до вивчення когнітивного стилю, ми дійшли висновків, що КС розглядали представники різних психологічних напрямків. Внутрішня організація процесів переробки інформації та їх вплив на спосіб діяльності суб'єкта, побудова людського пізнання — це ті питання, які цікавлять психологів століття та які ще недостатньо розроблені сучасною наукою, що і зумовило вибір напряму дослідження.

Когнітивний стиль розглядається як взаємодія пізнавальної (когнітивної) та особистісної складових. При цьому, зазначена взаємодія впливає на прийняття рішень та розв'язання особистістю ситуації невизначеності, та формує індивідуально стійкі способи пізнання та діяльності.

Аналіз людини як суб`єкта пізнавальної діяльності передбачає врахування більш широкого контексту її стильової поведінки. Сьогодні, різні автори, використовуючи поняття “когнітивний стиль”, іноді мають на увазі інше поняття, наприклад, “стиль навчання”. Більш того, виникає враження, що деякі автори говорять про одне й те явище, використовуючи для його опису в кожному випадку різні терміни. Визначення місця когнітивного стилю в системі інших стильових характеристик пізнавальної діяльності людини суттєво поглиблює знання про організацію пізнавальної діяльності особистості.

Аналізуючи різні дослідження, ми дійшли висновку, що на діяльність людини впливає не один параметр КС, а певний комплекс, який утворює типові форми когнітивного реагування, визначаючи пізнавальну діяльність особистості, зокрема, навчальну діяльність студентів.

Спираючись на теоретичний аналіз підходів вітчизняних та зарубіжних психологів щодо визначення когнітивного стилю, автором запропоновано розглядати КС як індивідуально стійкі способи пізнання та діяльності, наскрізну характеристику, яка пронизує всі рівні структури особистості та включає в себе взаємодію пізнавальної та особистісної складових.

У другому розділі “Методологічні засади та методичне забезпечення емпіричного дослідження” представлені вихідні теоретичні положення та модель дослідження, а також його методичне забезпечення.

На основі концептуальної моделі і вихідних теоретичних положень, які базуються на аналізі робіт К.О.Абульханової-Славської, В.М.Аллахвердова, Б.Г.Ананьєва, О.Г.Асмолова, Л.Ф.Бурлачука, М.Вікат, Л.С.Виготського, Г.Гарднера, І.М.Заярної, В.П.Казміренка, В.О.Колги, Г.С.Костюка, О.В.Киричука, Дж.Келлі, О.Н.Леонтьєва, С.Д.Максименка, Е.І.Маствіліскер, Ю.І.Машбиця, Є.Л.Носенко, Д.Ройса, В.А.Роменця, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, Ю.Л.Трофімова, Г.Уіткіна, М.О.Холодної, Н.В.Чепелєвої, M.Bertini, I.Neulipp, W.Powers та інших, була побудована модель емпіричного дослідження, яка включає блок когнітивно-стильових характеристик та блок індивідуально-психологічних характеристик, які, в свою чергу, пов`язані з успішністю навчальної діяльності студентів.

  Досліджуючи індивідуально-психологічні особливості когнітивно-стильових характеристик у навчальній діяльності студентів слід враховувати, що переробка інформації здійснюється на різних рівнях.

На першому рівні переробки інформації — перцептивному (L1) здійснюється аналіз первинних неструктурованих даних.

На другому — рівні систем інформаційної переробки (L2) створюються і структуруються концептуальні уявлення в символічній та семантичній формах.

На третьому — рівні створення власних моделей навколишньої дійсності (L3) формується, актуалізується особистий досвід.

На четвертому — рівні цілеспрямованої діяльності (L4) формуються особисті програми та стратегії прийняття рішення.

Аналізуючи різні характеристики КС можна засвідчити, що вони пов`язані з різними рівнями переробки інформації. Зокрема, така характеристика КС як полезалежність-поленезалежність (ПЗ-ПНЗ) діє на рівні аналізу первинних неструктурованих даних (L1), а гнучкість-ригідність відноситься до четвертого рівня систем інформаційної переробки, рівня, на якому формується особиста програма і стратегія ухвалення рішення (L4). Це зумовило вибір параметрів КС, які досліджувалися у нашій роботі.

Блок обраних когнітивно-стильових характеристик досліджувався за допомогою наступних методик: тесту “Фігури Готтшальдта” за допомогою якого було встановлено міру диференційованості (ПЗ-ПНЗ); тесту Дж.Струпа для визначення гнучкості-ригідності.

Для дослідження індивідуально-психологічних характеристик особистості застосовувалися: тест Г.Айзенка для визначення рівня інтроверсії, нейротизму; опитувальник ОСТ В.Русалова для визначення рівня потреби в освоєнні предметного світу та рівня потреби в соціальних контактах, ступеня залученості в предметну та соціальну діяльність; методика Ч.Спілбергера-Ю.Ханіна для визначення рівня реактивної та особистісної тривожності, методика ЗЖО Д.Леонтьєва для визначення змістожиттєвих орієнтацій, методика ОТеЦ І.Сєніна для визначення ціннісних орієнтацій студентів, методика Q-сортування для визначення соціальної позиції, методика РСК для визначення суб`єктивного локусу контролю. Успішність навчальної діяльності студентів представлена середнім арифметичним академічних оцінок.

В досліджені брали участь 304 студента природничих факультетів (віком 20 ±1 років) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У третьому розділі “Індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик студентів у навчальній діяльності” викладені результати та аналіз емпіричного дослідження.

У дисертаційній роботі визначено психологічні структури представників груп з різним когнітивним стилем: поленезалежних, полезалежних, гнучких, ригідних, “вербалістів” та “невербалістів”.

Завдяки факторному аналізу ми з`ясували, що існує спільне та відмінне у психологічних структурах характеристик зазначених типів.

Визначено, що успішність навчальної діяльності студентів залежить від особливостей зв`язку когнітивно-стильових та індивідуально-психологічних характеристик особистості.

Результати та їх аналіз представлені у чотирьох підрозділах.

У першому підрозділі розглядаються індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик поленезалежних та полезалежних студентів у навчальній діяльності.

         Поленезалежність характеризується орієнтацією на наявний власний досвід при ухваленні рішення. У групі поленезалежних досліджуваних успішність навчальної діяльності знаходиться у прямому зв`язку з гнучкістю (r=0,863; p<0,001), високим рівнем домінування вербального способу пізнавального реагування (r=0,798; p<0,001), предметним темпом (r=0,748; p<0,001) та предметною пластичністю (r=0,709; p<0,001).

Успішність навчальної діяльності “поленезалежних” забезпечують здатність людини розділяти інформацію незалежно від першопочаткової заданості взаємозв`язку її елементів, можливість вільно використовувати різні прийоми її переробки та оцінювання, здатність здійснювати предметно-логічний, смисловий контроль рішень, високий темп виконання предметної діяльності та швидке переключення від одного способу мислення на інший. Характеристики “поленезалежності” також виступають внутрішніми умовами успішності навчання (r=0,646; p<0,001). А саме, можливість диференціювати ситуацію, розчленяти її, зберігати зоровий образ та відрізняти його від інших, ефективно здійснювати об`єктне пізнання, активно перетворювати проблемну ситуацію, обирати різні способи рішення проблеми.

Проведене дослідження вказує на те, що “поленезалежні” (ПНЗ) орієнтовані на предметну та когнітивну сфери, де важливим чинником успішності є здатність використовувати внутрішні референти та мобільність пізнавальних процесів. На відміну, “полезалежні” спрямовані на соціальну сферу.

Поленезалежні та полезалежні студенти прагнуть до самовдосконалення, поширення кругозору, більш повної реалізації свого потенціалу, збереження своєї індивідуальності. Серед ціннісних орієнтацій для них є досить актуальними: досягнення, збільшення рівня освіти, професійна діяльність, захоплення.

Але у досліджуваних з різним рівнем полезалежності існують розбіжності у комплексі ціннісних орієнтацій. “Полезалежні”, на відміну від “поленезалежних”, надають перевагу високому матеріальному забезпеченню, духовним цінностям, суспільним відносинам та сімейному життю. Вони прагнуть зберегти добробут своєї сім`ї. Слід зазначити, що “поленезалежні” хоча і не вважають сімейне життя за найголовнішу з ціннісних орієнтацій, але при цьому беруть на себе відповідальність за все, що відбувається в родині. Вони вважають, що більшість важливих сімейних подій є наслідком їхніх власних дій та вчинків.

         Ми з`ясували, що існують відмінності серед полезалежних та поленезалежних студентів у визначенні їхнього місця у групі. “Поленезалежні” прагнуть зберегти свою точку зору, орієнтуючись на власний досвід. Вони намагаються досягти більш високого статусу, групі пропонують власні норми, а в конфліктних ситуаціях займають активну позицію.

Полезалежні досліджувані виконують роль “клею” під час групових розладів. Вони схильні до компромісу, прагнуть подобатися оточуючим і для цього приймають ті морально-етичні цінності, які пропонує група, але завдяки таким властивостям, як “товариськість”, “прагнення спілкування” та “емоційна стійкість” можуть, навіть, досягати лідерства у групі. Крім того, “полезалежні” схильні до уникання боротьби, прагнуть зберігати нейтралітет в групових суперечках та конфліктах.

         За допомогою порівняльного аналізу психологічних структур представників різних груп (ПЗ-ПНЗ) були визначені особливості ставлення до цілій життя, задоволеності самореалізацією. Так, “полезалежні” спрямовані на цілі, процес та результат. Вони заздалегідь планують майбутнє, задоволені своїм життям у минулому та теперішньому часі.

У групі “поленезалежних” визначився прямолінійний зв`язок між змінною “цілі” зі змінною “результат” та зворотній зв`язок зі змінною “процес”. Тобто, поленезалежні досліджувані витрачають силу та енергію на досягнення своєї мети і відчувають задоволення у разі продуктивності своїх дій. Вони задоволені самореалізацією тоді, коли спрямованість на перспективу відбивається у реальних результатах їх діяльності. Незадоволеність своїм життям у  “поленезалежних” виступає рушійною силою для здійснення своїх майбутніх планів.

У другому підрозділі розглядаються індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик гнучких та ригідних студентів.

         Проведений математико-статистичний аналіз показав, що для гнучких та ригідних досліджуваних властиве домінування внутрішнього локусу контролю та спрямованість на предметну та соціальну діяльність.

А серед всього комплексу показників ціннісних орієнтацій переважають орієнтації на навчання та досягнення, що свідчить про прагнення студентів отримати певний рівень освіти для набуття бажаного соціального статусу, який буде сприяти втіленню своїх планів у життя.

Але існують і відмінності між гнучкими та ригідними студентами.

“Гнучкі” організують та здійснюють навчальну діяльність за рахунок здатності аналізувати ситуацію з різних точок зору, при цьому швидко змінюючи існуючі способи мислення, що дозволяє їм диференціювати складові проблемної ситуації та формувати різні оперативні образи. Ось чому успішність навчальної діяльності у групі гнучких студентів пов`язана з поленезалежністю (r=0,751;p<0,001). Крім того, гнучкі досліджувані прагнуть досягти значного соціального статусу у групі, в системі міжособистісних відносин, але, при цьому, намагаються залишити свою точку зору на події, які відбуваються у групі.

Ригідні особистості володіють протилежними властивостями. Вони дотримуються тільки кількох, гарно засвоєних, способів аналізу та переробки інформації. Вони залежні від “поля” і приймають його певну недоторканість, слідуючи його “законам”, при цьому більш спрямовані на суспільне та сімейне життя. Для них велике значення мають соціальні контакти (r =0,861; p<0,001), духовні цінності (r=0,767; p<0,001), сімейне життя (r=0,764; p<0,001) та обрана професія (r=0,685; p<0,001). Вони компанійські, товариські, поділяють та приймають групові цінності, підкоряються груповим цілям, потребують стабільності в оточуючому середовищі.

У третьому підрозділі розглядаються індивідуально-психологічні особливості прояву когнітивно-стильових характеристик студентів з різним рівнем інтеграції основних способів переробки інформації у навчальній діяльності, тобто у групі досліджуваних з домінуванням вербального способу переробки інформації та у групі з домінуванням невербального (образного) способу переробки інформації.

Порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження свідчить, що існують певні особливості у структурах психологічних характеристик особистостей з різним когнітивним контролем (вербалістів та невербалістів).

         У групі особистостей з домінуванням вербального способу переробки інформації, які відрізняються швидкістю обробки вербальної та невербальної інформації, успішність навчальної діяльності (r= 0,767; p<0,001) має прямий зв`язок з гнучкістю (r=0,683; p<0,001), поленезалежністю (r=0,694; p<0,001), інтернальністю (r=0,658; p<0,001) та незалежністю у групі (r=0,775; p<0,001).

Завдяки порівняльному аналізу визначено, що для “вербалістів” має значення когнітивна та предметна сфери. Для “невербалістів” — предметна та соціальна.

Залучення “вербалістів” у трудову діяльність (ергічність предметна) (r=0,624; p<0,001), знаходиться у зв`язку із пластичністю, та не лише предметною (r=0,777; p<0,001), а й соціальною (r=0,605; p<0,001). Високий ступень легкості переключення з одного предмета діяльності на іншій, швидкий перехід з одних способів мислення на інші в процесі взаємодії з предметним середовищем та прагнення до розмаїтості форм соціальної діяльності розглядаються як внутрішні умови досягнення більш високого статусу та мети в майбутньому.

         Залучення “невербалістів” у трудову (предметна ергічність (r=0,763; p<0,001) та соціальну діяльність (r= 0,861; p<0,001) наповнює їх життя змістом та емоційно його насичує.

“Вербалісти” спрямовані на сімейне життя, професію, матеріальне положення, захоплення, досягнення, духовні цінності. Вони прагнуть досягнення більш високого статусу в системі міжособистісних стосунків. Даний комплекс забезпечує активізацію навчальної діяльності.

У четвертому підрозділі розглядаються когнітивно-типові профілі студентів у їх навчальній діяльності.

КС проявляється як індивідуальна особливість, на яку можна спиратися і яку потрібно враховувати під час організації діяльності людини, зокрема, навчальної діяльності студентів.

Аналіз даних свідчить, що у досліджуваних з різним когнітивним стилем може бути  однаковий середній бал академічних оцінок. Це позначає, що досліджувані мають власні компенсаторні психологічні механізми, завдяки яким досягають успішності у навчальній діяльності.

У дисертаційній роботі визначено ці психологічні механізми. Когнітивно-типові профілі містять в собі взаємодію двох комплексів: когнітивно-типологічного та ціннісно-орієнтаційного. Когнітивно-типологічний комплекс включає психодинамічні властивості та когнітивно-стильові характеристики особистості. Ціннісно-орієнтаційний комплекс включає змістожиттєві орієнтації, ціннісно-смислове регулювання та соціальну позицію.

Факторний аналіз свідчить, що існують відмінності у структурі зазначених комплексів різних когнітивно-стильових груп студентів.