Дискретна метрика життєвого шляху творчої особистості

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність та рівень дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання роботи, методи дослідження, обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, розкрито наукову новизну дослідження, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію результатів та структуру роботи.

У першому розділі “Проблема життєвого шляху особистості в психології” було проведено критичний огляд літературних джерел та виділені першорядні задачі власного дослідження.

Проблема життєвого шляху в психології була розглянута П. Жане, Ш.Бюлер, Р.Ассаджіолі, Е.Еріксоном, А.Маслоу, К.Хорні. Цією проблемою ґрунтовно займався Б.Г. Ананьєв, методологічно обмірковували проблеми життєвого шляху особистості С.Л. Рубінштейн, К.О. Абульханова-Славська, О.М.Леонтьєв, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, В.Ф.Моргун, В.В.Рибалка та інші вчені.

Огляд досліджень показує, що проблема ще далека від свого завершеного розв’язання. Особливої уваги потребує розгляд питання про реальне підгрунтя особистісного життєвого шляху, а саме, метрики часу життя. У життєвому шляху особистості майже не розглядався той самоочевидний факт, що життєвий шлях розгортається перш за все у довготривалості часу життя індивіда, як представника біологічного виду “Homo sapiens”. Дослідники (П.Жане, Ш.Бюлер) більше надавали переваги цільовим структурам свідомого індивіда (особистості), її самовизначенню, ігноруючи функціональний розвиток свідомого індивіда в часі життя, та співвідношення його життєвого шляху з реальними біологічними циклами. Тому фактори розвитку в реальному часі життя залишилися відособленими.

Багато дослідників визначали, що саме в часі життя на життєвому шляху особистості існують певні точки найбільшої напруги, коли можливі конструктивні зрушення (К.Хорні), критичні етапи з душевними розладами (Р.Ассаджиолі), “час загострення” (К.-Г.Юнг), “вузлові точки” (Н.Перна), або “поворотні пункти” (С.Л.Рубінштейн), в яких особистість різко, непередбачено, незрозуміло, як конструктивно, так і деструктивно може кардинально змінитися в процесі руху у напрямку самореалізації. Ці, багаторазово перевірені емпіричні факти не мають достатньо коректного пояснення.

Не менш відкритим залишається питання про природу та походження “вузлових” точок у часі життя суб’єкта. Саме в них особистість може різко та непередбачено змінити вектор свого власного життєвого шляху.

В часі життя на життєвому шляху творчої (продуктивної) особистості дослідники виділяють піки наукової творчості, хронологічно локалізовані точки творчих “стартів”, емпірично встановлені довготривалості творчих періодів та періодів творчого затишшя, чи занепаду з певною бездіяльністю особистості. Ці емпіричні дані також ще не одержали свого пояснення.

В онтологічному розумінні сутності буття життєвий шлях особистості, і особливо, творчої наповнений продуктивним змістом. Цей шлях розгортається в реальному часі довготривалості життя індивіда, а останній має відповідні природні обмеження – початок і кінець. У цій реальній довготривалості часу життя, як, перш за все, відзначають всі дослідники, в психологічному розумінні, має місце низка проміжних початків і кінців, що власне і дало підстави для різних періодизацій, для поділу самого життя на цикли і фази, для вияву вікових точок стартів, творчих кульмінацій, криз, різких змін поведінки, спрямованості, станів та соціальних статусів особистості. Незаперечним став в психології факт, що біографічний метод дослідження життєвого шляху особистості базується перш за все на більш-менш точній хронологічній фіксації особистісного прояву в творчості (продукти, шедеври), або в діях та вчинках у особистому житті. Тому життєвий шлях особистості – це перш за все відрізок часу довготривалості існування окремо взятого індивіда між початком і кінцем життя. Всі накопичені в науці факти в тій чи іншій мірі, прямо, чи опосередковано відображають життєвий шлях особистості у вигляді певної дискретно-метричної структури часу життя. Але сама ця дискретна метрика часу життя залишалася поза межами дослідницького аналізу.

Людство прийшло до найбільш узагальненого поділу життєвого шляху на такі вікові фази, як дитинство, отроцтво, юність, зрілість, старість та старезність. Їх хронологічно визначені вікові межі у багатьох науково-обгрунтованих періодизаціях співпадають, не враховуючи певних варіацій. Можна впевнено стверджувати, що періодизація, як така, виявилася зумовленою наявністю в часі життя відповідної дискретної метрики, яка в свою чергу, зумовлена законом відліку часу життя індивіда його власним (індивідуальним) годинником. В дослідженнях Б.Й.Цуканова було доведено, що всі вікові фази життєвого шляху індивіда пояснюються циклоїдною моделлю Великого біологічного циклу життєдіяльності організму індивіда. Найважливішим чинником у розумінні колізій життєвого шляху особистості може виявитися саме дискретно-метрична структура часу життя, сутність якої полягає у наявності низки вузлових точок з послідовною зміною початково-кінцевих моментів, які, в свою чергу, поділяють весь час життя на відповідну низку періодів і фаз різної тривалості. Не виключено, що саме в зміні початково-кінцевих моментів можуть мати місце найрізноманітніші прояви самоактуалізації і самоздійснення особистості, вибір життєвих цілей, кризові стани, психосоматичні злами, визначні події і вчинки, якими так багатий життєвий шлях особистості, і, особливо творчої.

В підсумку до розділу зроблено висновки про необхідність в першу чергу ретельно дослідити саме дискретну структуру та метрику часу життя творчої особистості і визначити наскільки вона узгоджена з проявом її творчості та особистого життя. Це і склало основні завдання дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Дискретно-вузлова структура життєвого шляху творчої особистості за біографічними даними” наводяться результати досліджень особистісних проявів відомих поетів, художників, драматургів, математиків в межах довготривалості їх життя у хронологічній послідовності. За біографічними даними були проаналізовані життєві шляхи творчих особистостей різної спрямованості. В аналізі біографічних даних використані наступні прийоми:

1) Довготривалість життя (або цілісний життєвий цикл за Ананьєвим), вираховувалася у роках від дати народження до дати смерті з точністю до другого знаку після коми.

2) За біографічними даними життєвий шлях особистості був поділений на дві умовні вікові площини: а) площина вікових точок прояву творчості, б) площина вікових точок прояву у особистому житті.

До площини вікових точок прояву творчості відносився вік особистості у роках від дати народження у якому за біографічними даними зафіксована точка першого прояву, точка створення продукту, що приніс відомість, точка в якій з’явився творчий продукт, що визнаний шедевром, точка найбільшого творчого напруження, точка різкого повороту в творчості чи зміни в її напрямку.

До площини вікових точок особистого життя відносився вік особистості у роках від дати народження, у якому за біографічними даними зафіксовано прийняття особистістю рішення присвятити себе даному виду творчості, важливі життєві зустрічі, шлюби, розлучення, зміна місця проживання, самовідображення (автопортрет, автобіографія, мемуари), соматичні хвороби і розлади.

Для аналізу були обрані біографії поетів, художників, драматургів і математиків. Детально було проаналізовано біографії 18 поетів, 18 художників, 12 драматургів та 16 математиків. За цими даними будувалися графіки піків особистісних проявів творчості та графіки піків проявів в особистому житті у хронологічній розгортці. Піки вікових точок прояву творчості і піки вікових точок прояву в особистому житті порівнювалися між собою. Це дало можливість виділити своєрідні вікові точки, які виконують роль подвійних вузлів у життєвому шляху творчих особистостей. Порівняння особистісних проявів на хронологічних шкалах дозволило побудувати найбільш узагальнену низку подвійних вузлів для “усередненої” творчої особистості, незалежно від її творчої спрямованості. Найбільш важливими виявилися наступні подвійні вузли: 18; 23; 25; 28; 30; 33; 37; 40; 43 (в роках) на життєвому шляху. Ці точки поділяють життєвий шлях творчих особистостей на рівномірну низку дискретних вікових проміжків.

Характерною ознакою подвійних вузлів є те, що в них спостерігається специфікація самовизначення за Ш. Бюлер, в залежності від спрямованості, мають початок “творчі старти”, особистість досягає визнання і відомості. Особистість самовизначившись, вибухає творчим самоздійсненям та творчою експансією.

Вузлові точки у життєвому шляху говорять про те, що відзначали інші дослідники, а саме про якісну та кількісну нерівнозначність певних років в житті творчих особистостей. У вузлових точках творчих особистостей які складають хронологічний вік від дати народження у роках, в якому або починався, або закінчувався певний період творчості. Виокремленість вузловими точками періоду творчості, чи періоду особистого життя говорить про ознаки дискретності, тобто переривчатості та роздільності. У вузлових точках життєвого шляху творчої особистості чітко прослідковуються головні ознаки часу — початки і кінці. Сам життєвий шлях складається з послідовної низки дискретних часових періодів, відокремлених один від одного початками і кінцями в самих вузлових точках. Життєвий шлях творчої особистості має своєрідну дискретно-вузлову структуру, яка зумовлює його поділ на певні періоди, як в площині творчості, так і в площині особистого життя. Найбільше загострення, як у площині творчості, так і у площині особистого життя, що зафіксоване у біографічних даних творчих особистостей, спостерігається в довкіллі вікових точок, які виконують роль подвійних вузлів.

Знайдена за біографічними даними дискретно-вузлова структура життєвого шляху творчої особистості, як такої, для пояснення потребує розгляду питання про наявність відповідної дискретної метрики в довготривалості часу життя свідомого індивіда.

У третьому розділі “Натуральна метрика життєвого шляху творчої особистості” дискретно-вузлова структура життєвого шляху, одержана за біографічними даними, порівнюється з “С-метрикою” довготривалості життя індивіда. Згідно дослідженням Б.Й. Цуканова “С-метрикою” довготривалості життя особистості виявився великий біологічний цикл життєдіяльності організму індивіда (С = 7,65 років для “усередненого” індивіда).