ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я У БЕЗДОГЛЯДНИХ ПІДЛІТКІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету, основні гіпотези та завдання. Розкрито методологічну основу та методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наводяться відомості про апробацію результатів дослідження, публікації за темою дисертації, про структуру дисертації.

У першому розділі роботи – «Структура і функції образу Я (аналітичний огляд)» – аналізується література з проблеми дослідження, визначаються сутність і структура образу Я, відношення між образом Я та поняттями Я, Я-концепція, самосвідомість, встановлюються функції образу Я, його динаміка і розглядаються загальні психологічні характеристики образу Я у підлітків.

Здійснено аналіз літератури з філософії, психології, педагогіки (К.Абульханова, Б.Ананьєв, А.Асмолов, Г.Балл, Р.Бернс, І.Бех, О.Бодальов, М.Боришевський, Л.Виготський, Дж.Грехем, У.Джемс, І.Кон, Г.Костюк, Д.Леонтьєв, С.Максименко, В.Моляко, В.Мухіна, А.Петровський, К.Роджерс, С.Рубінштейн, В.Семиченко, В.Столін, Дж.Франкл, З.Фройд, Е.Фромм, К.Хорні, П.Чамата, Н.Чепелєва, І.Чеснокова, Є.Шильштейн), підпорядкований насамперед логіці розкриття змісту поняття «образ Я», структурі, функціям образу Я, його динаміці.

Зокрема показано, що у загальнопсихологічному розумінні образ Я – це особистісна диспозиція, провідний регулятор поведінки, внутрішньої узгодженості особистості. Він є важливим фактором в інтерпретації людиною вже отриманого досвіду, а також джерелом її очікувань. Образ Я розглядається як результат перевірки людиною своїх самооцінок, домагань і соціально-психологічних очікувань у процесі життєдіяльності (М.Боришевський). Він специфічний, що зумовлено потоком непересічних життєвих ситуацій.

Гнучкість соціальної координації дій кожної зрілої особи ґрунтується на здатності формувати образ Я, а відносна стійкість її поведінки психологічно забезпечується вагомим впливом на світовідчуття сукупного образу Я.

Узагальнюючи сучасні наукові погляди (Л.Божович, М.Боришевського, О.Бодальова, Г.Балла, Т. Карцевої, М.Лісіної, С.Максименка, А.Прихожан, С.Рубінштейна, О.Скрипченка, І.Слободянюк, Є.Шильштейна та ін.), ми дійшли висновку, що образ Я, як результат психічного відображення внутрішніх сенсів життя і впливів оточення, утворює цілісну систему. Ця система є розвиненою і складноструктурованою, на рівні самовідчуттів вона презентує те, що людина прагне здійснити, тобто певний цілісний (ідеальний, ціннісний) стан, а на рівні поведінкових настановлень  – актуальні завдання розвитку Я. На глибинному рівні образи самого себе у людини цілісні, постійні, а на поверхневому (вербалізованому) – більш динамічні і презентують окремі якості, зокрема ті, завдяки яким людина відрізняє себе від оточення.

Провідними функціями образу Я є конструктивна, регулятивна, прогностична та еталонно-оцінювальна, тобто головне призначення образу Я – забезпечення особистісного становлення і зростання (регуляція, адаптація, захист, репрезентація, домагання).

Особливості структури і функцій образу Я є показником того, як саме адаптована особистість до соціальних умов свого існування. В структурі різних особистостей можуть існувати як адаптивні, так і дезадаптивні, патологічно адаптуючі образи Я.

В розділі також відзначається, що образ Я у підлітка, який самостверджується, є результатом взаємодії об’єктивних факторів та особистісних детермінант його життя. Зростання ролі суб’єктивного фактора у розвитку образу Я передбачає, перш за все, індивідуально-особистісне самовираження підлітка в різноманітних діяльностях, вчинках. Об’єктивна реальність не створює автоматично образ Я у підлітка, хоча й формує його певний ідеал. Підліток сам творить цей образ, і без його зусиль та цілеспрямованих дій позитивний образ не виникає.

Таким чином, образ Я людини – складно структурована цілісна система, що є суб’єктивною картиною самого себе, яка містить когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти, виступає настановленням по відношенню до себе і світу, інтерпретує індивідуальний досвід, щоб зорієнтувати суб’єкта в конкретній ситуації і спрямувати на досягнення певної мети чи розв’язання певного завдання, тобто слугує джерелом росту, змін.

У другому розділі – «Теоретико-методологічні основи та методи емпіричного дослідження образу Я» – викладаються та аналізуються теоретичні та методичні засади емпіричного дослідження, описуються етапи та завдання проведеної роботи.

Теоретико-методологічною основою дослідження було положення, згідно з яким в підлітковий період у суб’єкта остаточно формується здатність осмислено конструювати своє власне світобачення. Саме на цьому етапі людина відкриває своє Я і починає виокремлювати, як значущі для себе, ті чи інші види діяльності. Разом з тим, уточнюється та самоудосконалюється когнітивний і емоційно-ціннісний компоненти в структурі образу Я (Е.Бернс, Ф.Райс, А.Реан, І.Титаренко та ін.).

Відкриття свого внутрішнього світу стимулює підлітка до розширення свого життєвого простору, спричиняє появу таких різних феноменів, як почуття самотності, почуття дорослості, включення до сприйняття життєвого простору його часового виміру. Саме в часовому вимірі відбувається найбільш суттєва трансформація життєвого простору підлітка, яка полягає в появі майбутнього як психологічної детермінанти розвитку його особистості (А.Болотова, В.Штроо).

Явища психологічної кризи в період пубертату зумовлюють збільшення частоти поведінкових порушень. Такі реакції підлітка є найпоширенішим способом психологічного захисту особистості. Їх закріплення спричиняється несприятливими мікросередовищними впливами. Що стосується порушень у поведінці, то встановлено, що чим більш сформованим та адекватним є образ Я підлітка, тим менша вірогідність імпульсивної дезадаптованої поведінки останнього (І.Бушай). Прийняття підлітком маргінальної ролі значно впливає на його уявлення про самого себе, самоставлення і ціннісну сферу. Крім того, його діяльність, яка відкидається суспільством, змінює у нього структуру образу Я.

Впорядкування структури образу Я здійснюється під впливом формально-об’єктивного аспекту відображення. Образ-уявлення, як елемент відображення, є поглядом підлітка на власне життя та на самого себе, що ґрунтується на минулому досвіді, на інформації про себе і на очікуваннях щодо майбутнього. Реалістичне самосприйняття є ознакою душевного здоров’я і свідчить про бажання бути ближче до реальності.

Цілісність образу Я залежить від співвідношення в ньому Я-реального, Я-в-минулому, Я-в-майбутньому, а також Я-ідеального.

Змістовий аспект образу Я пов’язаний з відповідним рівнем опанування діяльності, дійсності. Високий рівень цього опанування відзначається розвиненістю змісту, структури образу Я, що дає змогу найкраще використовувати прийоми, засоби і психологічний потенціал підлітка для досягнення відповідної мети.

Автономність образу Я – його когнітивних, емоційно-ціннісних, поведінкових складових, їх ієрархічність, сталість, усвідомленість і представленість в індивідуальних особистісних смислах – визначили вибір принципів, конкретних методів і технологій пізнання типових відмінностей цих складових.

Для досягнення мети дослідження було визнано за доцільне поєднання проективних і психометричних підходів. Ми виходили з того, що в межах проективних процедур виявляються суб’єктивні форми досвіду людини, а психометричний підхід дає можливість досліджувати особливості, що об’єктивно реєструються, підлягають кількісному аналізу, вимірюють кількісні змінні особистості в дослідженні. Було застосовано: спостереження, інтерв’ю на основі опитувальника-анкети (С.Лукашкова, Т.Зайцева, модифікований нами варіант), самозвіти, самоописи (А.Прихожан), методику «Мої теперішні та майбутні соціальні ролі» (Н.Водоп’янова, Н.Лік), техніку репертуарних решіток (Дж. Келлі), методику «Неіснуюча тварина» (М.Друкаревич).

Дослідження здійснювалося протягом 2002 - 2005 років у кілька етапів на базі притулку для неповнолітніх №1 м. Донецька, соціально-реабілітаційного центру «Проліски» м. Макіївки. В ньому брали участь всього 245 підлітків. З них – 86 бездоглядних підлітків у віці 13 - 15 років які тимчасово перебували у закладах соціальної допомоги. Для перевірки, уточнення і верифікації деяких положень дослідження залучалися 86 підлітків, які виховувалися в функціонально спроможних сім’ях і навчалися у школі (загальноосвітня школа №57 м. Макіївки), тобто розвивалися в сприятливих соціальних умовах. На початку дослідження було залучено до опитування 159 бездоглядних у віці 11 - 15 років з метою визначення певних тенденцій у їх діяльності та поведінці і для поглиблення розуміння умов і причин трансформації (викривлення) образу Я. У подальшому з усього масиву інформації було відібрано матеріали 86 бездоглядних, з якими і велася робота.

Завданням підготовчого етапу роботи була апробація ряду психодіагностичних методів, пов’язаних з вивченням образу Я, його структурних складових і функцій.

У першій серії основного етапу визначалися особливості уявлень бездоглядних підлітків про самих себе і особливості свого існування. Отримані за допомогою методів стандартизованого інтерв’ю, самозвіту, самоопису, методики репертуарних решіток, рисуночного методу дані піддавалися аналізу. Мета цього етапу – визначення особливостей образу Я у підлітків, які знаходяться в різних соціальних ситуаціях розвитку.

Порівняльний інтергруповий аналіз і інтерпретація отриманих результатів склали зміст другої серії основного етапу емпіричного дослідження.

Мета завершального, третього етапу дослідження – розробка рекомендацій щодо попередження дисгармонійного розвитку образу Я або корекції його викривлення у підлітків, схильних до перебування у стані бездоглядності, та проведення роботи з реінтеграції бездоглядних підлітків в сім’ю, школу, заклади соціального захисту.

Третій розділ – «Особливості трансформації образу Я у бездоглядних підлітків» – присвячено розгляду результатів вивчення умов життя та провідної мотивації дій і поведінки бездоглядних, виявленню факторів, що зумовлюють трансформацію їх образу Я, характеристиці особливостей їх викривленого образу Я. Окремо розглядається питання щодо створення умов для відновлення гідного способу життя і образу самого себе у підлітків, що мають досвід бездоглядності.

Під час спостереження та інтерв’ю виявлено такі особливості життя та провідної мотивації дій і поведінки бездоглядних, які пов’язані з певними тенденціями викривлення образу Я й допомагають зрозуміти їх причини:

– Склад бездоглядних, безпритульних за статтю: дві третини – хлопці і одна третина – дівчата; за віком: 11 років – 12 %, 12 років – 19%, 13 років – 32%, 14 років – 23%, 15 років – 14%. Ці дані збігаються з даними, які наводяться іншими дослідниками.

– Частота й тривалість бродяжництва, склад групи: із опитуваних вперше перебували у стані безпритульності 38% підлітків, неодноразово – 62%. Середній вік тих, хто бродяжив уперше – 12 років, неодноразово – 14 років. Час перебування на вулиці – від кількох днів до кількох місяців. Підлітки найчастіше бродяжать групами. Середній склад груп – від трьох до шести осіб. Деякі старші підлітки не визнають своєї причетності до групи, наполягаючи, що їм краще на самоті

– Спосіб життя: місця перебування бездоглядних вдень і вночі різні. Вдень вони проводять час на вокзалах, ринках, біля крамниць, в парковій (зеленій) зоні, в підвалах. Ночують в притонах (кублах), підвалах, на горищах, біля або в середині теплотрас, в старих вагонах, в під'їздах, у знайомих, в покинутих оселях, у лідерів груп. Майже всі підлітки, особливо молодші, визнають, що голодують. Більшість підлітків визнали, що здебільшого займаються жебрацтвом (67%), заробляють потроху (21%), звертаються за допомогою до знайомих, іноді до рідних (18%), крадуть (29%), а також займаються проституцією, перебувають на утриманні інших членів групи, серед них лише 3% тих, хто користується допомогою релігійних, громадських організацій, соціальних служб. Заробляють підлітки тим, що надають допомогу і послуги водіям, займаються збиранням пляшок, металу, паперу, підробляють носіями, вантажниками, найчастіше – на ринках та у крамницях, стережуть кіоски, недобудовані будівлі, прибирають сміття, приміщення, торгують газетами та ін. Активно жебракують молодші, а існують за рахунок крадіжок – старші.

Підлітки здебільшого відчувають себе хворими, скаржаться на головні болі (16%), болі у животі (44%), рани, що не загоюються (10%), а найчастіше – на комплекс хворобливих відчуттів.

За способом життя підлітки тяжіють до активного вживання алкогольних речовин (71%). Влітку перевага надається пиву, вину, а взимку – горілчаним виробам. Палять, якщо є така можливість, майже всі хлопці і більшість дівчат (усього приблизно 94%). Визнали, що користуються наркотичними речовинами, 46% підлітків. Молодші використовують токсичні і наркотичні речовини у вигляді клею, порошку, старші – у вигляді таблеток, ін’єкцій.

– Рівень освіти: підлітки в своїй більшості ходили до школи (99%). Але покинули її здебільшого в середніх класах. Дехто стверджує, що і зараз продовжує навчатися (1%).

– Сімейний стан: 92% бездоглядних підлітків мають сім’ї.

– Мотиви, потреби, цінності: потреба волі, незалежності від батьків, школи (14%); конфлікти з батьками, втеча від пияцтва, наркотично залежної поведінки батьків, фізичного насильства (69%); втеча від аморальності, жорстокості тих, хто опікується за відсутності одного або двох батьків (75%); відсутність коштів для існування, поганий матеріальний стан (34%); загубленість батьками (9%); є підлітки, яких вигнали з дому і підлітки, які пішли з друзями.

Отже, все вищевикладене свідчить про те, що провідним мотивом дій і поведінки бездоглядних дітей та підлітків в ситуації надмірно загострених суперечностей з оточенням і, зокрема, з батьками і вчителями, є мотив самозахисту, який перетворюється на засіб самоствердження.

Узагальнення отриманого в дослідженні матеріалу дозволило виокремити такі основні фактори бездоглядності: сімейний дискомфорт, незадовільні відносини у функціонально неспроможних сім’ях, депривація, прискорена сепарація, викривлене сприйняття свого Я.

Так, аналіз результатів, отриманих за методикою репертуарних решіток, показав, що модель змісту, структури образу Я бездоглядних підлітків становлять такі схематично виділені фактори: «образ негативно оцінюваної активності – образ позитивно оцінюваної активності» пов’язано, але не співпадає, з «образом сили, здоров’я, фізичного самовідчуття – образом слабкості». На глибинному рівні проявляються «чоловічі рольові орієнтації з елементами порушення моральних норм у поведінці – жіночі рольові орієнтації з домінуючою моральною поведінкою», які знаходяться у деякому зв’язку з «динамізмом, образом змін – статичністю, відсутністю динамічних образів, примиренням з реальністю». Таким чином, на поверхневому (вербалізованому) рівні в змісті образу Я спостерігається емоційно-вольова дієвість («пристрасність»), яка призводить до вчинків, дій, а на глибинному рівні спостерігається ідеалізація реального, яка виконує захисні функції збереження позитивних уявлень про себе, уникнення протиріччя між активністю, пошуком кращого життя та потребою у стабільності, благополуччі, збереженні цілісності, позитивності.

Виявлені конструкти за своєю суттю є когнітивними, емоційно-ціннісними, конативними аспектами змісту структури цілісного образу Я у бездоглядних підлітків (основна група). До них належать домінування усвідомлюваних образів активності, дієвості, що характеризуються з позиції сили, та менш усвідомлюваних образів чоловічої статево-рольової поведінки зі сталим, не динамічним прийняттям реального.

Від цих конструктів відрізняються уявлення підлітків, що розвиваються в сприятливих соціальних умовах (контрольна група). Образ Я цих підлітків подається через такі конструкти, в яких домінують характеристики морального оцінювання, значущості позитивного самопочуття і які відображають емоційно забарвлену динаміку змін і – на менш усвідомлюваному рівні – значущість нормальних сімейних відносин.

Узагальнені результати співставлення конструктів за ролями (Я-реальне, Я-в-минулому, Я-в-майбутньому, Я-ідеальне, Мати, Погана людина), дають змогу встановити низку основних відмінностей образу Я бездоглядних підлітків від образу Я підлітків з функціонально спроможних сімей, що розвиваються за сприятливих соціальних умов.

Так, в образі Я-реальне бездоглядні уявляють себе менш розумними, такими, що не можуть нашкодити іншим заради наживи. В той же час вони не дотримуються правил, вибирають і роблять те, що забажається. Категорично заперечують бажаність, приємність споживання наркотичних засобів (в реальній поведінці вони їх майже всі споживають), тобто показують захисну реакцію заперечення. В образі присутнє уявлення про себе як про людину, що здатна скоїти злочин, водночас наявна впевненість, що за провину буде покарання. Самооцінка на вербалізованому рівні вища за самооцінку підлітків з функціонально спроможних сімей.

Образ Я-в-минулому відрізняється у бездоглядних за параметром «мстивість»: вони вважають себе здатними на помсту за образу частіше, ніж інші підлітки. Водночас бездоглядні підлітки підкреслюють свою миролюбність у минулому та колишнє негативне ставлення до вживання хімічних речовин, впевненість, що провина завжди потягне покарання, не уявляють, що зізнання у провині принесе полегшення. Вони подобаються собі більшою мірою, ніж підлітки з функціонально спроможних сімей.

Я-в-майбутньому у бездоглядних теж відрізняється за деякими параметрами від показників підлітків, що розвиваються за сприятливих соціальних умов. Так, вони відносять себе до більш щасливих осіб, вважають себе менш розумними, не думають, що стануть в подальшому більш агресивними, впевнені, що матимуть в уявному майбутньому хорошу сім’ю (образ майбутньої сім’ї у підлітків з функціонально спроможних сімей менш позитивний). Цікавим є те, що бездоглядні не бачать себе дорослими. Самооцінка, як і в попередніх випадках, вища за самооцінку підлітків з контрольної групи.

Щодо образу Я-ідеальне, то у бездоглядних підлітків йому властиві такі ж самі характеристики, як і образу Я-в-майбутньому. Це вказує на слабку диференційованість цих складових образу Я.

Отже, головне, чим відрізняється образ Я бездоглядних від образу Я підлітків, що розвиваються за сприятливих соціальних умов – це уявлення про себе як про таких, що подобаються собі, не дуже розумних, відносно миролюбних, вільних, тобто тих, що самі вибирають і роблять те, що заманеться, почуваються здебільшого щасливими, заперечують свою прихильність до наркотичних засобів і бачать себе в майбутньому в хорошій, мирній сім’ї.