ИНДИВИДУАЛЬНО-ЛИЧНОСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ МЕНЕДЖЕРОВ СРЕДНЕГО ЗВЕНА В КРИЗИСНЫХ СИТУАЦИЯХ: ПСИХОДИНАМИЧЕСКИЙ ПОДХОД

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, мета, завдання роботи, об¢єкт і предмет, подається стислий аналіз стану розробки проблеми у літературі, розкриваються наукова новизна, теоретичне  і практичне значення дослідження, наведено дані про апробацію та структуру роботи.

Перший розділ “Проблема вивчення психологічних особливостей менеджерів як ключова проблема антикризового менеджменту” складається із трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Психологія менеджменту в умовах соціально-економічної кризи” коротко аналізуються основні теоретико-практичні підходи сучасної психології менеджменту щодо визначення чинників, які зумовлюють підвищення ефективності діяльності будь-якої організації. Наголошується на тому, що врахування психологічних особливостей персоналу та пошук шляхів активізації людського потенціалу всередині організації є одним із вирішальних в зазначеному аспекті чинників. Особливу увагу приділено розгляду одного з перспективних напрямів розвитку сучасної психології менеджменту в умовах соціально-економічної кризи – антикризового менеджменту, головним завданням якого є запобігання та подолання кризових явищ в організації та на підприємстві. Проаналізовано поняття “криза підприємства” та розглянуто різні класифікації криз. Показано, що ключовою проблемою антикризового менеджменту нині стає проблема професійної компетентності так званих лінійних менеджерів як провідної ланки в системі “менеджер-персонал”. Викладена в підрозділі інформація дає підстави говорити, що в Україні про будь-яке підприємство можна говорити як про таке, яке працює в умовах кризи, оскільки зовнішня нестабільна ситуація в країні сама собою є чинником ризику.

У другому підрозділі “Основні підходи до вивчення особистісних особливостей менеджерів” предметом аналізу та оцінки с точки зору завдань нашого дослідження стали два головних підходи, які реалізуються в сучасних роботах, пов¢язаних з відбором керівних кадрів – особистісний та ситуаційний. Висновок зроблено на користь змішаного підходу, який є найпродуктивнішим саме для розв¢язання низки проблем, пов¢язаних з вивченням діяльності менеджерів у кризових ситуаціях. Також розглядаються індивідуально-особистісні особливості та їх вплив на ефективну роботу менеджерів у кризових ситуаціях. Йдеться про сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідження в галузі психології менеджменту, які висвітлюють окремі аспекти проблеми, що вивчається нами, але не дають повної відповіді на питання про зв¢язок індивідуально-особистісних особливостей менеджерів з їх ефективною діяльністю в кризових ситуаціях. До того ж в Україні такі дослідження практично відсутні, а пряма екстраполяція даних зарубіжних дослідників на українську вибірку є неможливою через різницю, по-перше, в менталітеті, по-друге, - в законодавчій основі, яка регламентує кризові явища у бізнесі. Однак дослідження свідчать про те, що індивідуально-особистісні особливості менеджерів середньої ланки безпосередньо впливають на атмосферу в колективі співробітників компанії, на швидкість та ефективність розв¢язання проблем, які виникають у діловій активності, на коригування та пом¢якшення несприятливого розвитку подій, усунення стресових та конфліктних ситуацій.

У третьому підрозділі “Особливості поведінки особистості в кризових ситуаціях” висвітлюються деякі положення теорії криз з одночасним розглядом тих її аспектів, які дозволяють виявити загальні психологічні механізми переживання кризи особистістю, незалежно від природи кризи.

Криза розглядається як багатопланове явище, яке є предметом великої кількості теоретичних, експериментальних та прикладних досліджень філософів, соціологів та психологів. У зазначених дослідженнях аналізується природа кризи, пропонуються різні класифікації видів кризи, описуються особливості переживання кризи особистістю. Перелічені питання висвітлюються, виходячи з поглядів відомих дослідників кризових ситуацій Ф.Є. Василюка та Т.М. Титаренко. Окремо аналізу підлягають також праці зарубіжних та вітчизняних дослідників, які стосуються проблем адаптації особистості до кризової ситуації (Ф.В. Бассін, Б.В. Зейгарник, Т.С. Кудріна, Р. Лазарус і С. Фолкман, А. Фрейд, З.Фрейд, Т.С. Яценко та ін.).