ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ МЫСЛИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ КОМПЬЮТЕРНЫХ ПОЛЬЗОВАТЕЛЕЙ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначаються його об'єкт, предмет та мета роботи, формулюються її завдання, розкривається наукова новизна, теоретична та практична значущість дослідження, дається стисла характеристика методів дослідження, наводиться відомості про апробацію результатів та структуру роботи.

У першому роздiлi „Проблема впливу інформаційних технологій на когнітивний та особистісний простір людини” зазначені питання розглядаються в контексті концепції „інформаційного суспільства”. Розглянуто ті аспекти інформаційного суспільства, які пов’язані з його впливом на інтелектуальну активність особистості. Особливу увагу приділено аналізу прагматичного аспекту розуміння інформації, оскільки саме він значною мірою характеризує ставлення особистості до знань в „інформаційному суспільстві”, яке позначається на її мисленнєвих процесах.

Розглянуто дві головні прагматичні теорії інформації:  поведінкову модель Акоффа-Майлса та логіко-прагматичну модель  Д. Харраха. Головною ідеєю цих моделей є те, що комп'ютерні технології породжують нову мову, новий засіб спілкування. До масштабного поширення комп'ютерних технологій ідеальною формою репрезентації інформації були усне мовлення і писемність. Комп'ютерні форми репрезентації все більше містять символьно-образну складову у вигляді графіки й іконографії.

Сучасні дослідники (Т.Є. Айгніна, Ю.С. Брановський, Ю.С. Зубов, Н.В. Макарова, Т.А. Полякова, Н.А. Сляднєва та ін.) вважають, що визначальним чинником соціалізації в інформаційному суспільстві є інформаційна культура особистості. Відзначається, що в інформаційному суспільстві під вплив інформаційних технологій підпадає особистість, а, отже, і всі складові її складної структури, в першу чергу когнітивні.

Окремий підрозділ присвячений проблемі співвідношення вербально-логічних та образних компонентів в структурі мисленнєвих процесів. В контексті цієї проблеми розглянуто різні підходи до класифікації видів мислення.

Виходячи з проаналізованих точок зору вчених щодо класифікацій видів мислення та співвідношення в ньому вербально-логічних та образних компонентів, зроблено висновок про те, що кожен з видів мислення розвивається, проходячи певні етапи. Формування вербально-логічного мислення не є прямим наслідком розвитку наочно-образного мислення. Ці види мислення розвиваються паралельно, взаємопов’язуючись один з одним та збагачуючи один одного. Найвищим рівнем розвитку вербального мислення є абстрактно-логічне, а наочного – візуальне мислення.

Подано психологічну характеристику візуального мислення, що розглядається як специфічний вид мисленнєвої діяльності і як одна з форм професійного мислення. Проаналізовано основні його особливості, які були предметом теоретичних та емпіричних досліджень Р. Арнхейма, М. Вертгеймера, Н.Ю. Вергілеса, В.М. Гордона, В.П. Зінченка, В.М. Муніпова, В.О. Моляко, В.В. Пєтухова, С.М. Симоненко.

Візуальне мислення як психічний пізнавальний процес є одним з видів мисленнєвої діяльності, який має свої особливості перебігу та структуру. Специфічними є також механізми його реалізації, результати та  детермінанти регуляції. Його продуктом є новий, особливий  візуальний образ – образ-концепт, який складає основу візуально-мисленнєвої і загальної креативності, в зв’язку з чим візуальне мислення постає продуктивним, творчим процесом.

 Проаналізовано співвідношення вербального та візуального мислення в мисленнєвій діяльності комп’ютерних користувачів. Зроблено висновок про те, що вербально-логічне мислення в комп'ютерному просторі, хоч і є домінуючим, але не несе, як правило, творчої функції. Активне  використання когнітивної графіки і мультимедійних засобів у комп'ютерних технологіях спонукають передусім розвиток візуально-образного мислення.

У наступних підрозділах розглянуто тип пізнавального механізму у комп’ютерному середовищі, подано аналіз стратегій візуального мислення  та проблеми латеральної організації мисленнєвих процесів.

В тлумаченні поняття „стратегія” ми спираємося на підхід В.О. Моляко, який зазначає, що вона є відносно гнучкою системою особистісно і задачно визначених дій, в якій переважає тенденція до певних  суб’єктивних  способів дій та яким віддається перевага порівняно з іншими.  Інакше кажучи, стратегія завжди є індивідуалізованою, вона завжди має специфічний особистісний відтінок, ознаку.

Розгляд стратегій візуального мислення супроводжується викладенням основних положень стратегіально-семантичного підходу до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій, розробленого С.М. Симоненко. Докладно представлено концепцію „правопівкульного” чи  „лівопівкульного”  мислення, як розрізнення способів організації контекстуального зв'язку, запропоновану Р. Сперрі. Розглянуто розуміння метафор та ідіом лівою і правою півкулями мозку як приклад мислення, яке забезпечує розуміння інформації та оперування нею. У цьому зв'язку варто згадати ідеї Л.С. Виготського і О.Р. Лурії, згідно з якими відповідні функціональні структури мозку формуються під впливом культури.

Аналіз сучасних комп’ютерних технологій свідчить про те, що комп'ютерне середовище наповнене візуальністю – через статичні й динамічні графічні зображення. Оскільки візуальність мислення тісно пов'язана з активністю правої півкулі головного мозку, цілком природно припустити, що  комп'ютерні технології  здатні  акцентувати   правопівкульне мислення або інтегрувати ознаки правопівкульного та лівопівкульного мислення.

На нашу думку, сучасне комп’ютерне середовище використовує ті можливості комп’ютерної графіки, що дозволяють активізувати властиву людині здатність думати складними просторовими образами. Останнє створює умови для формування індивідуально-своєрідних способів мисленнєвої діяльності, які несуть на собі відбиток особистісних, в тому числі, й професійних особливостей.

У другому роздiлi „Емпіричне дослідження особливостей мисленнєвих процесів професійних користувачів комп’ютерами” подано постановку проблеми, описано процедуру дослідження, докладно викладено та проаналізовано відповідно до мети та завдань результати дослідження. Розглянуто можливості та перспективи оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп’ютерами.

До складу вибірки увійшло 120 досліджуваних, професійна діяльність яких пов’язана з активним використанням комп’ютерних технологій  в  якості основного інструменту для розв’язання різних професійних завдань: програмісти, інженери, математики, веб-дизайнери. При цьому, до досліджуваної вибірки були включені лише ті професіонали, які за самозвітами та оцінками роботодавців характеризувались як успішні у своїй професійній діяльності. Ці досліджувані склали першу, основну групу. З їх числа було сформовано дві підгрупи: програмісти (програмісти, інженери, математики) (N = 77) та веб-дизайнери (N = 43).

Другу (чи групу порівняння) склали 80 осіб – студенти одеських вузів,  які лише оволодівають професією, пов’язаною із активним використанням комп’ютерних технологій, і не мають досвіду самостійної професійної діяльності. Це викликано необхідністю доведення специфіки мисленнєвих процесів професійних користувачів комп’ютерами. Ця специфіка, на нашу думку, зумовлена особливостями їхньої професійної діяльності, яка здійснюється у специфічному комп’ютерному середовищі, в якості якої ми обрали графічні і мультимедійні засоби. Вік досліджуваних – 20 – 30 років.

Методики дослідження представлені трьома блоками. До першого блоку увійшли методики для оцінки рівня інтелектуального розвитку: тест Д. Векслера (варіант тесту АWІSС); „Прогресивні матриці” Дж. Равена; методики для виявлення міри володіння мнемічними діями. Специфічні особливості візуального мислення професійних користувачів комп’ютерами досліджувались за допомогою модифікованого варіанту тесту Торренса. До цього ж блоку увійшла методика для дослідження розвитку мовлення, в основу якої покладено сприймання та розуміння зорової та вербальної інформації, з наступним якісним аналізом висловлювань досліджуваних. Тестове завдання полягало у „перекладі” тексту, переповненого комп’ютерними термінами і жаргонізмами, на загальновживану лексику.

Другий блок включав методики для оцінки функціональної асиметрії головного мозку. З цією метою було використано два методичних прийоми: методика діоптичного проглядання (використовувався модифікований варіант методики, запропонований М.К. Кабардовим і М.А. Матовою), методика для визначення типу мислення П. Торренса.

До третього блоку увійшла піктографічна методика (модифікація М. Холодної) для дослідження переважаючих стратегій мислення. Гносеологічні переваги досліджуваних виявлялись у процесі бесіди з  ними за спеціально розробленим планом. Характер соціальних установок досліджувався за допомогою методики для дослідження  ціннісних орієнтацій М. Рокича.

Для обробки отриманих даних було підраховано значення t-критерію Стьюдента з метою визначення значущих відмінностей між середніми показниками, отриманими в першій та другій групах, а також коефіцієнтів кореляції між окремими показниками когнітивних процесів і показниками латеральної організації мозкової діяльності.