Психологические факторы предпринимательской активности личности

Краткое содержание

У вступі визначено актуальність дослідження, обґрунтовано вибір теми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, публікації, апробації.

В першому розділі “Аналіз підприємницької активності особистості і особистісних рис підприємця” аналізуються умови здійснення підприємницької поведінки та її індивідуально-особистісні особливості з погляду історико-філософських, економічних, соціологічних і психологічних підходів.

Розглянуто концепцію Р.Контильйона, який одним із перших дав визначення терміна “підприємець”, під яким він розумів людину, що діє в умовах ризику.

Безперечною заслугою М.Вебера і В.Зомбарта стала класифікація підприємців та опис (відповідно до неї) їхніх індивідуально-психологічних і поведінкових особливостей. Класичний підприємець, на думку авторів, включає в сублімованому вигляді риси завойовницького типу – “авантюрну” уяву, азарт і готовність до ризику. Він відкриває нові соціальні потреби, а значить і нові ринки та зв’язки. Автори описали також різновиди вияву підприємницької активності, які пояснюються індивідуально-психологічними особливостями самих підприємців. Запропонована ними типологія пропонує чотири типи особистості суб’єкта підприємницької діяльності: 1) раціональний тип; 2) авантюрний тип; 3) міщанський тип; 4) підприємницький тип.

До основних зовнішніх чинників, які пов’язані з виявами підприємництва, віднесено: атмосфера поведінки в колективі; правові засади вільної економічної діяльності і приватної власності; усвідомлення значення застосування в господарському житті колективу розуму, що репрезентуються в громадській думці. Рівень розвитку власне підприємництва залежить від відповідності сучасним цінностям економіки, від стану науково-технічного прогресу в суспільстві, у просторі якого з’явилося підприємництво. Г.К.Гінс, І.Шумпетер, П.Г.Щедровицький та ін відзначають, що підприємництво з’являється тоді, коли виробництво не створює нових ресурсів.

До особливостей українського підприємництва відноситься те, що його функція в епоху перехідного періоду в Україні пов’язана не тільки з економічним відтворенням, але тісно опосередкована соціальними діями, спрямованими на зміну соціальних відносин, а значить, на творення нових соціальних цінностей, символів, смислів.

Розглянуті підходи до вивчення підприємницького феномена дають підстави для висновку, що на даний час не сформулювалося єдине, прийнятне для всіх, визначення терміна “підприємець”. А від такого визначення суттєво залежать шляхи вирішення теоретичних і практичних проблем психології підприємництва.

Нам видається найбільш точним визначення підприємця, запропоноване М.М.Глушач: підприємець – це особа, наділена індивідуально-психологічними характеристиками, які дають їй змогу виступати суб’єктивним фактором відтворення, здатна на ініціативній та інноваційній основі, не боючись повної відповідальності, йти на ризик та особливим чином поєднати інші чинники виробництва так, щоб в перспективі з’явився додатковий прибуток.

У другому розділі “Розробка теоретичних конструктів емпіричного дослідження особливостей особистості підприємця” увага приділяється побудові теоретичних конструктів дослідження, зокрема відзначається різниця між менеджером і підприємцем. Також розглядаються загальні умови прояву підприємницької активності особистості.

Найманий менеджер відрізняється, з психологічної точки зору, від підприємця. Це пояснюється відмінностями мотиваційно-цільової основи їхньої діяльності. Менеджер прагне стабілізувати підприємство, зменшити ризик упровадження чогось нового, а тому все детально планує і вибору нової стратегії передує її обговорення. Він еволюційно-орієнтований на довгу перспективу розвитку організації. На відміну від менеджера, підприємець обирає революційний шлях розвитку підприємства, орієнтований на швидкий результат. Це людина, яка створює результат розвитку ситуації за рахунок свого суб‘єктивного потенціалу тоді, коли енергія сфери знижується до нуля (умовно вичерпана). Підприємницька поведінка особливо яскраво виявляється в стресовій ситуації, коли стресогеном є суб‘єктивно сприйнята необхідність "виконати дію". І саме цей аспект дає змогу виявити істотні відмінності особистості підприємця від непідприємця.

На підставі аналізу літературних джерел (Г.К.Гінс, Ю.М.Швалб, Е.Л.Носенко та ін.) висунуто припущення, що відбір до сучасної української соціально-економічної еліти “першого покоління” здійснюється за такими критеріями: високий рівень інтелекту; креативність (творчий, нестандартний підхід до справи); емоційна стійкість, висока мотивація досягнень; енергійність; орієнтація на майбутнє; індивідуалізм.

Проаналізовано особливості умов, у яких доводиться працювати сучасному українському підприємцеві. Звернуто увагу і зокрема на такі фактори, як законодавча база, ресурсні аспекти економіки, кредитний рейтинг України, політична ситуація в державі та її політичний курс.

Відповідно до цього визначені такі важливі особистісні характеристики підприємця:

1.     потреба в незалежності;

2.     рішучість;

3.     енергійність, оптимізм, віра в себе;

4.     потреба в домінуванні та вміння вести людей за собою;

5.     гнучкість в засобах реалізації підприємницької діяльності, уміння змінювати свою поведінку відповдіно до ситуації;

6.     розумна самокритичність;

7.     емпатія;

8.     відповідальність і наявність чіткої мети.

Незважаючи на існування чисельних можливостей концептуального розгляду підприємницької поведінки, у даній роботі ми грунтуємося на конструктах психологічної теорії діяльності (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв та ін.) та концепції індивідуальності Б.Г.Ананьєва, в якій пріоритет активності перетворення дійсності віддається суб’єктові, здатному наділяти смислом цілі діяльності.

Підприємницька діяльність, таким чином, в нашій роботі розглядається як активність людини в напруженій та суспільно-значущій ситуації, результатом якої стає породження нової структури в господарській та інших сферах матеріального та духовного виробництва, в яких втілюється суб‘єктний потенціал людини.

Аналіз ознак, пов’язаних з умовами вияву активності у формі підприємницької поведінки і характеристик людини – суб’єкта соціально значущої діяльності у сфері підприємництва, визначив вибір конструктів емпіричного дослідження і гіпотез, які були перевірені в ході його виконання.

За головні конструкти нами було обрано комплекс рис, які відповідають за енергетизацію діяльності: рівень тривоги (індикатор емоційно-мотиваційних під структур); смисловий зміст меж успіху і невдачі; гіпотетично запропонована риса – “перешкодостійкість” (міра сприймання ситуацій різного рівня психічної напруги).

У третьому розділі “Загальна характеристика процедури, методів і вибірки дослідження” описуються головні етапи, інструментарій і засоби дослідження, дається характеристика вибірки досліджуваних.

1. На першому етапі досліджувався зміст суспільної свідомості із приводу явища підприємництва і підприємця як людини-діяча.

На цьому етапі проводилось:

-         пілотажне опитування про риси людини, які визначають успіх у діловій сфері;

-         вивчення уявлень про підприємця;

-         контент-аналіз письмових відповідей;

-         вивчення представленості у свідомості різних професійних груп людей підприємництва як нового виду діяльності за допомогою анкетування;

-         відбір досліджуваних за допомогою методу експертних оцінок.

Експертами виступали менеджери комерційного банку, які мали можливість впродовж багатьох років спостерігати за роботою фірм. Збіг оцінок підприємницької діяльності менеджерів банку і самими підприємцями дали можливість виявити дійсно успішних підприємців.

2. Другий етап полягав у дослідженні ситуативно-діяльнісних рис підприємців і непідприємців, до яких було включено: рівень контролю над значущими ситуаціями, особистісні смисли меж поведінки. В ході дослідження використовувалися наступні методики дослідження:

-            опитувальник РСК, який виміряє рівень суб’єктивного контролю над життєво-значущими ситуаціями;

-            фокусоване (напівстандартизоване) інтерв’ю за багатосходинковою системою. Інтерв’ю складалось з двох (основних) блоків: 1) отримання інформації власне від підприємців про їхню діяльність; 2) визначення (семантичний диференціал) відношення до поняття “успіх”, “невдача” методом полярних профілей (у різних професійних груп).

3. На третьому етапі досліджувались індивідуальні особливості підприємців і непідприємців стандартним методом СМІЛ. Це дало змогу максимально широко та повно виявити індивідуально-психологічні особливості особистості (вираженість лідерських рис, кількісні та якісні характеристики професійно важливих рис, крім того наявність шкал достовірності дозволяють виявити ставлення досліджуваних до тестування.

Крім того, нами була використана одна із додаткових шкал – методики ММПІ – шкала толерантності (То), яка відповідно до точки зору Л.М.Собчик, виявляє поріг витривалості до стресу. Автор шкали То – Gougt в тридцяти пунктах опитувальника ММПІ включив судження, відповіді на які визначають здатність людини контролювати свою діяльність в екстремальних умовах. Вважається, що чим вищий показник за цією шкалою у досліджуваного, тим витриваліший він у ситуації стресу.

4. Четвертим етапом дослідження була процедура обробки та аналізу даних дослідження.

Загальна сукупна вибірка нашого дослідження складалась із 370 осіб, віком від 16 до 55 років. За професійним складом – це студенти, лікарі, медичні сестри, інженери, техніки, програмісти, економісти, геологи – люди активного трудового віку. 370 осіб брали участь в анкетуванні (потрібно відзначити, що в інших наших дослідженнях (2-4 етапи дослідження) кількість досліджуваних – 207 осіб).

Вибірка власне експериментального дослідження складалась із 207 осіб, 82 чоловіки і 125 жінок. Вона була поділена на експериментальну групу – підприємці (28 осіб) і контрольну групу – непідприємці (179 осіб).

Експериментальна група – підприємці – нараховувала 28 осіб, 20 чоловіків і 8 жінок. Вони були людьми різних спеціальностей, які організували свою приватну справу у формі ТОВ або інших підприємств малого і середнього бізнесу в сфері будівництва, систем енергопостачання, торгівлі, банківських справ, сфери послуг та ін.