ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛУ ОХОРОНИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, ступінь її розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання роботи. Розкрито наукову новизну, теоретичну основу і практичне значення. Наведено дані про апробацію роботи і впровадження її результатів у практику.

У першому розділі “Теоретико-методологічний аналіз проблеми психологічного забезпечення ефективності діяльності у психологічній літературі” розкриваються складові психологічного забезпечення професійної діяльності, виділено основні напрями оптимізації ефективності професійної діяльності військового підрозділу та місце психологічного клімату серед них.

Встановлено, що термін “психологічне забезпечення професійної діяльності” з’явився в 1980–1985 рр. у системі забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів (М.С. Корольчук, І.А. Сапов, О.С.Солодков, Ю.М. Бобров), де визначено зміст, принципи, завдання такого виду забезпечення. Далі свій внесок у психологічне забезпечення професійної діяльності зробили: П.П. Криворучко - стосовно спеціалістів операторського профілю надводних кораблів, Г.С. Грибенюк – щодо спеціалістів пожежної безпеки, В.М. Крайнюк – щодо юнаків призовного віку, О.А. Блінов – щодо військовослужбовців аеромобільних військ під час парашутно-десантної підготовки, В.В.Стасюк – щодо воїнів під час бойових умов, В.І.Осьодло – щодо оптимізації функціонального стану операторів.

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів і засобів впливу на психіку особи з метою формування, підтримки та відновлення оптимальної працездатності фахівця в повсякденних й екстремальних умовах. Система психологічного забезпечення професійної діяльності спрямована на формування, збереження, підтримку та відновлення оптимальної працездатності фахівців. Вона має свої завдання, принципи, етапи, методи управління і включає: заходи та засоби, які можуть застосовуватися переважно під час діяльності (психологічну діагностику, психологічну допомогу, психологічне супроводження професійної діяльності), та заходи й засоби, які можуть застосовуватися ще до початку діяльності (професійний відбір, психологічну підготовку, інженерно-психологічні аспекти комплектування робочого місця та умов придатності до життєдіяльності та ін.) (М.С.Корольчук).

Встановлено, що ефективність діяльності військовослужбовців роти охорони визначається системою соціально-психологічних, природних, специфічних, технічних, медико-біологічних факторів, які впливають на рівень працездатності фахівців. Серед них вагома роль належить факторам психологічного клімату (психологічні, професійні, організаційні, управлінські, педагогічні, комунікативні, моральні). Визначено основні напрямки оптимізації професійної діяльності у військових підрозділах, теоретичні основи і особливості підвищення її ефективності у військових колективах.

Оптимізацію професійної діяльності доцільно здійснювати в межах регулювання і формування умов життєдіяльності військових підрозділів. Це включає: 1) визначення прямих і непрямих показників діяльності, діагностику психологічного клімату; 2) психологічний супровід діяльності (психологічний відбір і розподіл військовослужбовців, аналіз психологічного клімату, його прогнозування; психологічний вплив на свідомість воїнів з метою приведення психологічного клімату у відповідність із завданнями спільної діяльності, згуртування колективу, удосконалення особистісних якостей воїна в ньому (психологічні тренінги, психологічні вправи та ігри).

Аналіз літератури свідчить про певну неузгодженість та різномаїття розуміння психологічного клімату військових колективів і його впливу на ефективність діяльності. В умовах військово-професійної діяльності психологічний клімат набуває відносної самостійності, стає об’єктивною характеристикою конкретного військового колективу і починає впливати, в свою чергу, зворотнім чином на колективну діяльність і окрему особу (Л.Ф.Железняк, С.І. С’єдін, Н.Ф.Феденко, Я.І.Український, Ю.Л.Трофімов, М.С.Корольчук, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, Г.В.Ложкін, В.І.Осьодло, В.В.Клименко, П.П.Криворучко).

При цьому можна погодиться з Б.Д.Паригіним, Л.М.Карамушкою, Н.Л.Коломінським, що ознаки сприятливого для професійної діяльності психологічного клімату (а з В.П.Лазаревим - для військово-професійної діяльності) доцільно виявляти за ставленням до праці (діяльності), ставленням один до одного і до себе.

Ця особливість має принципове значення при проведенні прикладного психологічного дослідження клімату як умови ефективної діяльності в конкретних військових колективах, де виявляється недостатнім отримання системи показників, що характеризують тільки сам клімат, оскільки необхідно враховувати як аналіз професійної діяльності, так і індивідуально-психологічні особливості військовослужбовців у колективах, що вивчаються.

У другому розділі “Особливості професійної діяльності військовослужбовців роти охорони” розглядаються шляхи досягнення мети та розв’язання завдань дослідження.

Дослідження проводилось у підрозділах воїнів-охоронців Збройних Сил України з військовослужбовцями строкової служби віком від 18 до 20 років, що здійснювали вартову службу (207 осіб). Військовослужбовці кожного підрозділу за змістом, обсягом, часом виконання завдань за певний період навчання перебували в однакових умовах, що дало змогу вивчити особливості впливу ПК колективу на професійну діяльність підрозділу, частини.

З метою розв’язання поставлених завдань дослідження робота організаційно виконувалась у два етапи.

На першому етапі на основі психологічного аналізу професійної діяльності колективу підрозділу охорони було виділено психологічний клімат як умову ефективності цієї діяльності, досліджено показники психологічного клімату й результати професійної діяльності. Отримані дані було покладено в основу розробки програми психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності колективу підрозділу охорони засобами формування психологічного клімату.

На другому етапі було досліджено вплив розробленої програми на ефективність професійної діяльності військовослужбовців роти охорони з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців. В дослідженні взяли участь 105 осіб контрольної та 102 особи експериментальної груп.

Нами встановлено значний вплив на цю діяльність соціально-психологічних чинників. Це – суттєва соціальна відповідальність, можливість застосування зброї, зміна режиму праці і відпочинку, соціальна ізоляція, що супроводжується великою психоемоційною напругою та особливостями психологічного клімату і природних чинників – гідрометеоумов (сніг, дощ, вологість повітря, сила вітру, надмірне сонце, низька або висока температури та ін.). При цьому нами відмічено відносно сталий вплив на цей же вид діяльності технічних (вентиляція, освітлення, засоби зниження шуму та вібрації, площа, обсяг приміщення, кількість ліжок та ін.) та медико-біологічних чинників (зміни біоритмів, монотонія, гіподинамія, нервово-психічне напруження, фізіологічні резерви організму).

Психологічний аналіз професійної діяльності роти охорони дав основу для виділення психологічного клімату як умови ефективної діяльності колективу підрозділу охорони.

На підставі проведеного психологічного аналізу професійної діяльності військовослужбовців роти охорони, визначення специфіки умов і особливостей діяльності та професійно важливих якостей фахівця підрозділу охорони нами розроблена модель професіограми спеціаліста військовослужбовця підрозділу охорони, яка складається з усіх притаманних професіограмі пунктів.

У роботі ми використали комплекс методик, які відповідають меті й завданням дослідження і на основі яких розроблялась модель програми оптимізації професійної діяльності: І – методики визначення прямих показників діяльності (аналіз виконання спеціальних завдань, аналіз документів, аналіз дисциплінарної практики, аналіз несення варт та нарядів); ІІ – методики визначення індивідуально-психологічних властивостей особистості (тести Айзенка, Кетела, Люшера, Томаса, КОЗ–1, психолого-діагностичні індивідуальні співбесіди); ІІІ – анкетування за розробленими та адаптованими до умов життєдіяльності підрозділів охорони опитувальниками (методика експертної оцінки чинників психологічного клімату, анкета – для керівників підрозділів, оцінний лист ознак психологічного клімату – для всіх категорій військовослужбовців, анкета – для військовослужбовців строкової служби); ІV – соціометричну методику для визначення соціально-психологічних індексів психологічного клімату колективу підрозділу охорони.