ГЕНДЕРНО-ПЕРЦЕПТИВНІ ВІДМІННОСТІ У ФОРМУВАННІ ПЕРШОГО ВРАЖЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, виділено його об'єкт і предмет, визначено мету, сформульовано гіпотези та завдання. Викладено наукову новизну, розкрито методологічні та теоретичні засади, висвітлено теоретичне та практичне значення роботи.

Перший розділ “Феномен першого враження в структурі соціально-перцептивних процесів” присвячено загальному теоретичному аналізові феномена першого враження. Висвітлюються особливості та основні підходи, що склалися на сучасному етапі в процесі дослідження міжособистісного сприймання, з'ясовується місце феномена першого враження в структурі соціально-перцептивних процесів. Наводяться основні чинники, які зумовлюють зміст і структуру образу незнайомої людини. Аналізується вплив гендерних характеристик суб'єктів соціальної взаємодії на формування першого враження.

В основу роботи покладено розуміння першого враження як складного психологічного феномена, який включає особливості зовнішності і поведінки людини, емоційне відношення та узагальнену оцінку суб'єкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення суб'єктом іншої людини в конкретній ситуації й певній взаємодії) (О.О. Бодальов). Головною функцією першого враження виступає віднесення об'єкта спілкування до певної соціальної групи.

Вивчення феномена першого враження в зарубіжній психології відбувається переважно в рамках когнітивного підходу (Л. Девіс, Д. Ікес, Ж.-Ф. Леєнс, М. Снайдер, М. Г’юстон), для якого характерне уявлення про соціальне сприймання й пізнання як процес категоризації – віднесення кожного нового об'єкта до якогось класу вже відомих раніше і подібних об'єктів. Особлива увага приділяється атрибутивним процесам (К. Девіс, Е. Джонс, Г. Келлі), з'ясовується специфіка приписування не тільки причин поведінки, а й особистісних характеристик. Використовуються три моделі: адитивна, середньоарифметична та кореляційна. У вітчизняній психології соціальної перцепції переважає системний підхід (О.О. Бодальов, І.В. Жадан, Ю.А. Калашнікова, А.Г. Ковальов, О.Г. Кукосян, В.Н. Куніцина, В.Н. Панфьоров, Я.І. Український), де соціальне сприймання (зокрема й феномен першого враження) розглядається як складно зумовлений процес, який включає суб'єкт, об'єкт і процес пізнання людини людиною, де кожна складова, у свою чергу, виступає самостійною системою.

Було виділено та проаналізовано чинники, які визначають зміст і структуру першого враження, що складається в перцепієнта. По-перше, це зовнішні умови процесу взаємодії, тобто ситуація, в якій відбувається формування образу незнайомої людини: порядок надходження інформації; наявність третіх осіб і їхня реакція на людину, яка сприймається; нейтральність або напруженість ситуації, а також інтерактивні компоненти спілкування (наявність спільної діяльності, її вид, організація, просторове розташування партнерів тощо). По-друге, це індивідуальні характеристики перцепієнта: біологічні (вік, стать), соціальні (статус, професія), психологічні (емоційний стан, рівень загального і соціального інтелекту, спрямованість та ціннісно-мотиваційна орієнтація особистості, зміст образу “Я” тощо). По-третє, особливості людини, яку сприймають: раса, стать, вік, соціальний статус, ознаки вербальної і невербальної поведінки, дії, які вона виконує, риси зовнішності. Характеристики об'єкта сприймаються не самі по собі, а лише в порівнянні з рисами людини, у якої формується перше враження. Тому особливу увагу приділено висвітленню трьох факторів, які справляють особливий вплив на формування образу незнайомої людини і багато в чому визначають зміст першого враження, – це фактор привабливості партнера, його переваги і ставлення до спостерігача.

Перцептивні механізми, які безпосередньо забезпечують процес сприймання та оцінки іншої людини, мають свою специфіку в осіб різної статі, оскільки соціально-перцептивні процеси відбуваються в рамках гендерних інтерпретаційних схем. Жінки показують більший розвиток соціального інтелекту (спостережливість щодо інших людей, інтуїцію, саморефлексію, оцінку і вираз емоцій, децентрацію), ніж чоловіки. Зокрема, жінки більш емпатичні, у них у середньому вищий рівень соціального інтелекту (хоча рівень загального інтелекту співрозмовника чоловіки визначають краще); вони більше звертають увагу на емоційний тон взаємин. При побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини у чоловіків і жінок актуалізуються відмінні гендерні інтерпретаційні схеми: при сприйманні особи своєї статі увага звертається на стиль взаємодії і ділові риси, протилежної – на міжособистісну привабливість. Відзначено пріоритет жінок у сфері соціально-перцептивної діяльності (Е.П. Ільїн, В.Х. Манеров, В.Б. Сидорович, Л.С. Янчук) і більшу  адекватність першого враження в чоловіків (Б.А. Єремєєв, С.В. Смердін, В.П. Прилепін).

Стать є першою категорією, яка визначається в ході побудови першого враження, оскільки вона виявляється головним фактором віднесення об'єкта сприймання до певних соціальних категорій і зумовлює структуру та смислове навантаження соціально-перцептивного образу. Ідентифікація статі відбувається в першу чергу за обличчям (Е.А. Сергієнко, Е.А. Нікітіна), а також на основі таких характеристик, як розмір і форма тіла (Т.Ф. Каш), голос (П.А. Кац, Л.С. Сілверн). Існують гендерні особливості мімічних виявів (наприклад, жінки частіше посміхаються), візуальної поведінки (жінки частіше дивляться в обличчя партнера по спілкуванню), просторової організації  взаємодії (жінки перебувають ближче до співрозмовника). Важливою ознакою статевої диференціації є одяг. Він відображає прагнення людини  відповідати певним суспільним нормам, а тому розглядається як високоінформативний елемент зовнішності (Ж.М. Таусенд,  Г.Д. Леві). Одним з елементів, який впливає на побудову першого враження, є оригінальність оформлення зовнішності (одяг, косметика, зачіска тощо). Звертається увага на її відповідність гендерним стереотипам. Для чоловіків існують більш жорсткі вимоги щодо дотримування гендерних стереотипів оформлення зовнішнього вигляду.

Другий розділ дисертації “Гендерно-перцептивні відмінності формування першого враження у студентської молоді” описує мету, гіпотези, завдання, методики та процедуру емпіричного дослідження, отримані результати, їх математико-статистичний аналіз. Констатуючий етап емпіричного дослідження було проведено з метою вивчення конкретного змісту й структури першого враження в чоловіків і жінок, а також виявлення основних тенденцій формування образу незнайомої людини.

Комплексне емпіричне дослідження здійснювалось протягом 6 років з 1998 по 2003 рр. На першому етапі проводився ряд пілотажних досліджень для апробації авторської методики, в основу якої покладено методики побудовані за принципом переліку особистісних рис: методика діагностики психологічної статі С. Бем; методика вивчення гендерних стереотипів Дж. Вільямса і Д. Бест; особистісний диференціал Ч. Осгуда; модифікований особистісний диференціал В.А. Лабунської; опитувальник В.В. Століна. За результатами опитування  студентів було відібрано 60 характеристик, які склали 5 блоків рис, що за О.О. Бодальовим, помічаються при формуванні першого враження: атрактивність особистості, зовнішній вигляд, експресивні прояви, особистісні риси, характеристики, які проявляються у взаємодії з людьми.

У ході основного констатуючого експерименту в дослідженні брали участь 660 осіб – 298 (45,15%) чоловіків і 362 (54,85%) жінки: у тому числі 362 жінки та 191 чоловік – студенти 1-5 курсів історичного факультету ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка і 107 чоловіків – курсанти 3-го курсу Чернігівського юридичного коледжу. Всі досліджувані були розподілені на 4 групи за ступенем вираженості маскулінних та фемінінних якостей: маскулінний тип, фемінінний, андрогінний та недиференційований тип. Проводилась методика, яка здійснювалася в два етапи: 1) респонденти характеризували за допомогою вказаних ознак себе та свої уявлення про ідеал чоловіка і жінки; 2) досліджувані  переглядали відеосюжет і описували за допомогою тих самих характеристик людину, яку вони побачили. Сюжет було побудовано таким чином, щоб нівелювати особистісну інформацію про незнайому людину, яка знімалася.

Отримані результати констатуючого експерименту (узагальнені дані наведені в табл.1) дали підстави для таких висновків. По-перше, респонденти загалом демонструють високу узгодженість у побудові перцептивних образів незнайомих людей, хоча більшу згоду вони виявили щодо образу жінки. Деяка частина характеристик виявилася заскладною для сприймання й інтерпретації: у цьому випадку актуалізувалися механізми проекції – при сприйманні особи своєї статі і стереотипізації – протилежної.