ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ В СИСТЕМІ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи та особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі – «Психологічний вплив на особистість як соціально-психологічна проблема» проаналізовано сучасний стан проблеми у психологічній, педагогічній, філософській та соціологічній літературі, здійснено аналіз діяльності військових керівників щодо організації та здійснення ними психологічного впливу на підлеглих, а також аналіз його змісту, передусім в умовах організації оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України (ДПСУ), узагальнено досвід дослідження проблеми психологічного впливу в системі військової психологічної служби.

У результаті узагальнення існуючих підходів до тлумачення поняття «психологічний вплив» було визначене за доцільне розуміння останнього у такому обсязі: психологічний вплив – це вплив як на окрему особистість, так і на групу осіб з метою зміни їх свідомості, трансформації емоційних станів, спрямованості особистості та стимулювання певних типів їх поведінки.

Здійснений у розділі аналіз діяльності військових керівників дозволив встановити, що психологічний вплив спирається на такі чотири аспекти: операціональний (засоби впливу), інтенціональний (мета впливу), результативний (його результат) і статусно-рольовий (відповідність статусних позицій) (Г. О. Балл, М. С. Бургін).

Показано, що ті трансформації, що відбуваються внаслідок дії психологічного впливу, можуть бути різними як за глибиною, так і за стійкістю (короткотривалі, довготривалі). За першим критерієм розрізнюють парціальні зміни, тобто зміни окремої психологічної властивості, так і їх комплекси. За другим критерієм зміни можуть бути короткотривалими та довготривалими.

У підсумку аналізу практики оперативно-службової діяльності було виділено та охарактеризовано особливості організації та здійснення військовими керівниками психологічного впливу: показано, що останній застосовується ними переважним чином спонтанно і на засадах здорового та буденного досвіду, подекуди психологічний вплив здійснюється в поєднанні із застосуванням імперативних, маніпулятивних технік з метою досягнення бажаної для ініціатора результативності впливу.

За результатами аналізу вітчизняної та закордонної літератури було визначено, що психологічний вплив спричиняє конкретні зміни у психологічній структурі особистості, а також свідомості груп людей і суспільній свідомості загалом, зачіпаючи наступні сфери:

потребово-мотиваційну (знання, переконання, ціннісні орієнтації, потяги, бажання);

інтелектуально-пізнавальну (відчуття, сприйняття, уявлення, уява, пам’ять і мислення);

емоційно-вольову (емоції, почуття, настрої, вольові процеси);

комунікативно-поведінкову (характер і особливості спілкування, взаємодії, взаємовідносин, міжособистісного сприйняття).

Це означає, що психологічний вплив тільки тоді дає найбільший реальний ефект, коли враховуються властиві цим конкретним сферам особливості функціонування індивідуальної, групової та суспільної свідомості.

Підсумовуючи практику застосування психологічного впливу у галузі оперативно-службової діяльності військових керівників, а також шляхом застосування експертного опитування було встановлено, що керівники використовують різні стратегії психологічного впливу, головним чином, монологічного змісту.

Отримані дані дозволили виокремити певні закономірності психологічного впливу на потребово-мотиваційну, емоційну і вольову сфери особистості, а також її комунікативно-поведінкову (специфіку взаємовідносин і спілкування) та інтелектуально-пізнавальну сферу.

Здійснене у розділі узагальнення досвіду організації психологічного впливу у військових формуваннях таких країн як США, Німеччина, КНР, Велика Британія, Франція, Швеція, Швейцарія, Норвегія тощо дозволило констатувати, що однією з провідних умов організації психологічного впливу на військовослужбовців у арміях зазначених вище країн постає всебічне використання суб’єктами впливу знань про основні складові психологічної структури особистості реципієнтів, ясне усвідомлення суб’єктами мети впливу в системі військово-професійної освіти, а також тих вимог, які висуваються до їх особистісних якостей та здібностей, необхідних знань, умінь, навичок, переконань, інтересів та цінностей.

У розділі наводяться результати аналізу діяльності військових керівників різних рівнів Збройних Сил України та інших військових формувань (усього 144 особи) щодо організації ними психологічного впливу на підлеглих. Результати аналізу показали, що близько 30% з них використовують засоби психологічного впливу на підлеглих з урахуванням їх особистості. Зокрема, начальники прикордонних комендатур вважають, що переважаючими елементами організації психологічного впливу мають бути: чіткі уявлення про види, засоби та наслідки психологічного впливу; необхідність керівництва психологічним впливом в підрозділі; постійний аналіз його результатів. Інші ланки організації психологічного впливу військовими керівниками реалізовуються ними недостатньо, хоча й не ставиться під сумнів їх важливість.

Близько 60% опитаних молодих офіцерів не бачать особливого сенсу у спеціальній організації психологічного впливу в своєму підрозділі як фактора підвищення його ефективності. Разом з тим, за словами 94% опитаних, вони не задоволені практикою організації психологічного впливу в своїх підрозділах.

Отже, результати дослідження і безпосередній досвід практичної роботи дисертанта, свідчать, що зміст і структура організації психологічного впливу не повною мірою відповідають наявним можливостям; вплив здійснюється частково і не сприяє очікуваним від нього змінам.

У другому розділі «Організація психологічного впливу військових керівників на підлеглих» визначено цільові характеристики психологічного впливу військових керівників на підлеглих; розроблено та обґрунтовано технологію застосування психологічного впливу військових керівників на підлеглих; виявлено та уточнено організаційні умови активізації вказаного впливу.

Встановлено, що психологічний вплив військових керівників на підлеглих набуває змістовності та ефективності в разі реалізації ними цілісної структури психологічного впливу, а також за умови адекватного застосування ними відповідних стратегій (монологічної чи діалогічної) впливу. Досягнення належної ефективності потребує спеціальної програми підготовки військових керівників.

Як свідчать результати нашого дослідження, результативність психологічного впливу на особистість підлеглого залежить від низки передумов, які передбачають: а) процес усвідомлення мети психологічного впливу; б) використання адекватних меті засобів психологічного впливу.

Відповідно до цього, зміст психологічного впливу включає:

забезпечення безпосереднього і опосередкованого всебічного вивчення військовим керівником особистості кожного підлеглого; накопичення, систематизацію та аналіз отриманих результатів; розробку рекомендацій щодо використання накопичених даних;

цілеспрямований психологічний вплив на підлеглого, взаємодія з ним, аналіз результатів, в разі необхідності – коректування виду і форми психологічного впливу;

керівництво організацією та здійсненням психологічного впливу, що включає в себе: планування; навчання підлеглих; контроль за ходом психологічного впливу; оцінка його ефективності; корекція процесу психологічного впливу; аналіз його ефективності.

На основі отриманих результатів автором була розроблена модель та алгоритм психологічного впливу військових керівників на підлеглих, яка включає систему психологічних впливів, що адресуються сутнісним характеристикам особистості.

У рамках запропонованої моделі головна мета психологічного впливу полягала в створенні у підлеглого активної настанови, відповідної меті впливу, що може потребувати зміну позиції цього військовослужбовця. Ця нова позиція, якщо вона не узгоджується з попереднім досвідом військовослужбовця, формується керівником, який успішно володіє засобами психологічного впливу.

Модель об’єднує сукупність ієрархічно пов’язаних аспектів психологічного впливу, які реалізовуються військовим керівником відповідно до мети і умов впливу. Задоволення цієї вимоги дає можливість військовому керівнику більш продуктивно розв’язувати завдання не тільки власне інформаційного характеру, але й найскладніші проблеми військової служби. Як показали результати дослідження, перспективним напрямком у розв’язанні цієї проблеми слугує розроблена у дослідженні технологія психологічного впливу.

Технологія психологічного впливу військового керівника на підлеглих в загальному вигляді являє собою комплексний метод створення, застосування й визначення цілісного процесу психологічного впливу, з урахуванням можливостей особистості, характеру взаємодії, завдань оптимізації військово-професійної діяльності. Створена технологія подається як системний управлінський вплив одного військовослужбовця на іншого (або інших), який досягається шляхом застосування послідовності взаємопов’язаних прийомів, технік, методів безпосереднього та опосередкованого впливу, спрямованого на забезпечення ефективного розв’язання завдань військової служби.

Технологія містить: стратегію, тактику й техніку психологічного впливу військового керівника на підлеглих.

Стратегія психологічного впливу містить загальну програму і план командира (начальника), який використовує відповідні засоби реалізації даного виду впливу. Весь процес підпорядковується кінцевій меті та передбачає розв’язання трьох завдань:

1) діагностика актуальної позиції підлеглого щодо вимог наказу, розпорядження;

2) руйнування (деструкція) блокуючих негативних психологічних бар’єрів у підлеглого, які перешкоджають адекватному усвідомленню змісту впливу;

3) конструювання нових особистісних позицій підлеглого, необхідних для сприйняття та реалізації певного впливу.

Тактика психологічного впливу в конкретних умовах базується на реальних задачах і передбачає використання раціональної техніки та прийомів психологічного впливу.

Техніка психологічного впливу військового керівника – це його мистецтво цілісно використовувати психологічні засоби задля досягнення висуненої перед підлеглими мети.

Показано, що застосування такої технології значно сприяє підвищенню ефективності психологічного впливу за рахунок актуалізації наявних і потенційних можливостей адресата впливу і знання конкретної ситуації та конкретних завдань, що розв’язуються. Основне призначення впливу, при цьому, полягає в утворенні нової внутрішньої позиції у підлеглого (думки, погляди, ставлення, домагання, настанови тощо), яка призводить до нового ставлення до завдання, що розв’язується. Таким чином, реалізація військовими керівниками технології психологічного впливу дає можливість послідовно досягти:

усвідомлення підлеглим мети й форми психологічного впливу, тобто адекватного формування у нього первинного образу змісту і способів ефективної реалізації впливу із урахуванням власних здібностей і вмінь;

розуміння підлеглим інформації психологічного впливу, що передбачає повноцінне усвідомлення змісту й сенсу отриманого розпорядження (наказу). Результатом такого розуміння є оволодіння знаннями про спосіб розв’язання завдання, що міститься в психологічному впливові;

процес прийняття рішення про способи реалізації управлінського завдання (розпорядження, наказу).

Основними принципами організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих слугують: зв’язок змісту психологічного впливу на підлеглий особовий складу з життям України, державними завданнями, покладеними на з’єднання (частину, підрозділ), що виконує оперативно-службові функції; цілеспрямованість у досягненні визначених завдань психологічного впливу; оперативність, гнучкість, можливість проведення в будь-яких обставинах, швидке реагування на поведінку військовослужбовця в різних ситуаціях; планомірність, завчасна продуманість у справі здійснення психологічного впливу на військовослужбовця; повсякденна увага до кожного військовослужбовця, поєднання високої вимогливості та батьківської турботи про його життя, побут, дозвілля; дотримання почуття міри й такту в процесі психологічного впливу та спирання на позитивні якості військовослужбовця; конкретність, спрямованість впливу залежно від індивідуальних особливостей адресата впливу.

Основними методами дослідження особливостей психологічного впливу були: тестування, спостереження, аналіз документів, бесіди, узагальнення незалежних характеристик, констатуючий і формуючий експеримент.

Здійснений нами аналіз діяльності військових керівників дає можливість виокремити такі основні види психологічного впливу на підлеглих: прохання; аргументація; примус; зараження; маніпуляція; діалог тощо.

Результати експертного опитування дозволили виявити значущі організаційні умови активізації психологічного впливу, зокрема, такі як: знання військовими керівниками закономірностей, принципів, форм і методів організації психологічного впливу; оволодіння військовими керівниками технологією психологічного впливу на підлеглих та її постійне удосконалення; уміння військових керівників практично оцінювати досягнуті результати, вносити необхідні корективи до організації та здійснення психологічного впливу; володіння військовими керівниками прийомами аргументації та контраргументації.

У третьому розділі – «Результати активізації військовими керівниками психологічного впливу на підлеглих» обґрунтовано методику та розкрито зміст і процедуру організації експериментального дослідження, визначені показники ефективності здійснюваних впливів.

Основними складниками здійсненого дослідження були:

організація психологічного впливу військових керівників на підлеглих на основі авторської програми;

реалізація основних принципів психологічного впливу військових керівників на підлеглих;

реалізація технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих безпосередньо в умовах їх оперативно-службової діяльності.

Метою експериментальної роботи було встановлення значущих організаційних умов активізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих, зокрема, – ефективності технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих. Відповідно до мети було визначено такі завдання: дослідження процесу і особливостей організації та здійснення керівником психологічного впливу на підлеглих з метою підвищення ефективності їх професійної діяльності; визначення особливостей застосування психологічного впливу військових керівників на підлеглих; перевірка ефективності технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих; порівняльний аналіз отриманих результатів, визначення та уточнення значущих організаційних умов активізації психологічного впливу військових керівників на підлеглих; розробка методичних рекомендацій військовим керівникам щодо активізації психологічного впливу на підлеглих.

Оцінка інформативності методів проводилась під час пілотажного дослідження. Воно підтвердило придатність відібраних методів для вирішення завдань дослідження.

На констатуючому етапі дослідження визначилися особливості організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих, ступінь сформованості певних властивостей суб’єктів впливу, необхідні організаційні умови та техніки застосування психологічного впливу військовими керівниками на підлеглих.

В експерименті взяли участь 144 військових керівники різних категорій (60 офіцерів, 29 прапорщиків, 34 військовослужбовці за контрактом та 21 військовослужбовець строкової служби), які були поділені випадковим чином на 3 експериментальні та 3 контрольні групи.

Організаційно реалізація технології психологічного впливу військових керівників на підлеглих здійснювалась на трьох рівнях: на рівні військової частини, на рівні підрозділу та індивідуальному рівні.