КРОСС-КУЛЬТУРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СТРУКТУРЫ МЕЖЭТНИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ

Краткое содержание

У вступі показано актуальність теми дослідження, охарактеризовано стан проблеми, визначено мету і завдання, окреслено теоретичні і методологічні засади роботи, охарактеризовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади крос-культурних досліджень міжетнічних відносин» здіснено аналіз та осмислено еволюцію крос-культурних підходів до проблеми міжетнічних відносин в контексті становлення і розвитку соціально-психологічних концепцій і теорій, визначено предмет психології міжетнічних відносин.

Потреба в дослідженні специфіки етносів, що проживають у поліетнічних державах, та відносин між ними, актуалізувалась у зв'язку зі змінами соціокультурної, політичної та економічної ситуації. Сьогодні крос-культурні студії охоплюють, поряд з академічними дослідженнями, також і прикладні, пов'язані із моніторингом передконфліктних і конфліктних ситуацій. У зв'язку з цим інструментальна база крос-культурних досліджень потребує вдосконалення, розробки сучасного категоріально-поняттєвого апарату, оновлення методів емпіричних і теоретичних досліджень. Зокрема, постає завдання створення узагальненої теорії етнічності.

Екскурс в історію становлення крос-культурних досліджень в Казахстані показав акцентування уваги на власне ментальних процесах, пов'язаних із світовідчуванням, світобаченням. Докладаються зусилля до розкриття типових і особливих рис національної вдачі, що виявляються у традиціях, звичаях, через взаємодію з представниками інших культур. Сучасні казахстанські крос-культурні дослідження відзначаються розширенням проблематики, поглибленням теоретико-методологічних засад, вдосконаленням інструментарію, більшою прикладною спрямованістю.

Вивчення основних поглядів на проблему міжетнічних відносин як предмету крос-культурних досліджень (І.С.Кон, Л.М.Дробижева, Г.М.Андрєєва) показало, що сьогодні вона є однією із найважливіших проблем соціальної психології.

Необхідність виокремлення психології міжетнічних відносин в окрему галузь соціальної психології, на думку Г.М.Андрєєвої, диктується, перш за все, ускладненням самого суспільного життя, де ці відносини виявляються ареною складних міжгрупових конфліктів, зокрема і етнічних. Цієї позиції дотримуються і інші російські дослідники (Г.У.Солдатова,1998; Т.Г.Стефаненко, 2006), які розглядають психологію міжетнічних відносин як один з найважливіших напрямів сучасної соціальної психології, що вимагає до себе найпильнішої уваги в умовах інтенсивної міжетнічної взаємодії та можливої дестабілізації.

У зв'язку з цим ми вважаємо правомірним перенесення на дослідження предмету психології міжетнічних відносин категорії, запропонованої Л.С.Виготським і відомої як «соціально-історична ситуація розвитку». Враховуючи процеси дезінтеграції колишньої – радянської – соціальної спільноти (з її багатовимірними характеристиками, що включають, зокрема, і поліетнічний склад населення), сьогодні треба наново емпірично виявити і описати в моделях той образ соціального світу (включаючи його конфліктність на етнічному ґрунті), який відповідає новим соціально-політичним реаліям.

Соціально-психологічне дослідження передбачає вивчення відображення реальних міжетнічних відносин у свідомості людей – представників різних національно-етнічних груп. Таке відображення виявляється в когнітивно-емоційній сфері людей і реалізується у їх реальній поведінці й діяльності.

Запропонована концептуалізація предмету крос-культурного дослідження структури міжетнічних відносин привела до визначення кола явищ (та понять, що позначають їх), серед яких етнічна ідентичність, міжетнічне сприймання і взаємодія в умовах сучасних соціально-політичних і соціально-економічних трансформацій казахстанського суспільства виявилися найбільш змістовними у соціально-психологічному сенсі.

На основі теоретичного опрацювання проблеми та в ході здійснення прикладних емпіричних досліджень ми прийшли до розуміння того, що у міжетнічних відносинах ключову роль відіграє процес екстеріоризації, при якому зовнішні дії народжуються шляхом перетворення внутрішніх структур. Це дало нам право розглядати міжетнічне сприймання як причину, міжетнічну взаємодію – як наслідок, а засобом переходу, що супроводжує і визначає ці процеси, вважати етнічну ідентичність.

Аналіз цих взаємопов'язаних конструктів, що складають структуру міжетнічних відносин, та поставлені завдання емпіричного дослідження динаміки їх розвитку в контексті соціально-етнічної ситуації, характерної для сучасного Казахстану, визначили логіку вивчення змістовно-динамічних характеристик міжетнічних відносин. Виходячи з цього, нами була створена цілісна програма крос-культурного емпіричного дослідження, у межах якої ми спробували знайти способи та методи вивчення структури міжетнічних відносин (включно з необхідними процедурами вимірювання).

У другому розділі «Етнічна ідентичність у системі міжетнічних відносин» аналізуються основні теоретичні підходи до вивчення етнічної ідентичності; досліджується її зміст і особливості прояву в міжетнічних відносинах; викладаються результати крос-культурного емпіричного вивчення етнічної ідентичності в системі самокатегоризації особистості та її трансформацій у структурі міжетнічних відносин.

Аналізуючи погляди на проблему ідентичності (У.Джеймс, З.Фрейд, Е.Еріксон, Е.Фром, А.Тешфел, Дж.Тернер, Дж.Брунер, Т.Шибутані, Г.М.Андрєєва, В.С.Агєєв, Т.Г.Стефаненко), ми дійшли висновку, що в сучасних умовах етнічна ідентичність стає одним з важливих орієнтирів індивіда в навколишньому соціумі, що визначає його відносини з представниками інших національно-етнічних груп.

Виокремлення етнічної ідентичності як структурного елемента міжетнічних відносин дозволило не обмежуватися дослідженням відносин лише в системах «група – група» чи «етнос – етнос», а дало можливість вивчити більш глибинні відносини – такі як «група – особистість», «особистість – особистість», що у свою чергу передбачало дослідження особливостей переходів між «інтрасуб’єктним» та «інтерсуб’єктним» у різних ситуаціях міжетнічного сприймання і міжетнічної взаємодії. Це дало нам можливість досліджувати етнічну ідентичність як результат когнітивно-емоційного процесу самовизначення як цілого етносу, так і окремої особистості.

У зв'язку з цим у контексті програми крос-культурного дослідження структури міжетнічних відносин нами було проведено емпіричне вивчення етнічної ідентичності в системі самокатегоризації особистості.