КОГНІТИВНИЙ РЕСУРС ПІДВИЩЕННЯ СТРЕС-СТІЙКОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ (на прикладі студентів ВНЗ фізкультурного профілю)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, сформульовано його об’єкт, предмет, основну мету та завдання дослідження, методологічні та методичні підходи, організацію дослідження, розкривається наукова новизна, теоретична та практична цінність роботи, висвітлено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів, наведено дані про структуру роботи.

Перший розділ “Проблема вивчення когнітивного ресурсу як фактора підвищення стрес-стійкості в спортивній діяльності” присвячений аналізу теоретичних робіт і експериментальних досліджень, які стосуються різних аспектів даної проблеми. Розглядаються загальнонаукові підходи щодо вивчення стрес-стійкості у спортивно-педагогічній, професійній діяльності, обґрунтовується застосування понятійно-категоріального апарату, аналізується роль когнітивних компонентыв психіки у забезпеченні стрес-стійкості суб’єкта спортивної діяльності, розкриваються теоретичні засади для розробки теоретичної моделі когнітивного ресурсу.

Теоретичний огляд демонструє, що проблемі вивчення стрес-стійкості спортсменів були присвячені праці А.Ц.Пуні, Б.А.Вяткіна, Ю.Я.Кисельова, Ю.Л.Ханіна, О.А.Чернікової, Г.В.Ложкіна, Р.М.Загайнова, R.E.Smith, T.Оrlik, D.Gould, J.Taylor та ін. Предметом уваги вчених були і різноманітні сторони інтелектуально-пізнавальної діяльності спортсменів, які зокрема відображено у роботах А.В. Родіонова, Є.П.Іл’їна, Г.Б.Горської, B.J.Cratty, W.F.Straub, J.M.Williams та ін.

Актуальні дослідження психологічних факторів стійкості особистості до стресових навантажень ґрунтуються на вивченні специфічних особистісних ресурсів, які є необхідною умовою успішного виконання вимог навчально-спортивної діяльності. Логіка диференціації значень стресових ситуацій обумовлюється не стільки ситуативними особливостями конкретних стресогенних умов, скільки висуванням різних вимог до ефективної психологічної активності особистості спортсмена-студента (когнітивної, емоційної, вольової, мотиваційної тощо), а отже, і наявністю відповідних ресурсів, здатних забезпечити його стійкість до стресу.

Роботи різних авторів демонструють, що джерелами стресу є не стільки об’єктивні характеристики саме ситуації, скільки особливості сприйняття індивідом ситуації та його характерний спосіб реагування. Наприклад, причинами стресу можуть бути ірраціональні уявлення або переконання, засновані на особистісних потребах, задоволення яких є необхідним для психологічної рівноваги; перекручування мислення, внаслідок якого відбувається фіксація швидше на негативних наслідках, ніж на успіху; активація “негативних вузлів” пам’яті, що відбуваються шляхом асоціативного зв’язку, нездатність до адекватної критичної оцінки складної ситуації, підбору адекватних засобів вирішення проблеми, пошуку альтернативних рішень та передбачення їх наслідків та ін.