ГУМАНИСТИЧЕСКАЯ НАПРАВЛЕННОСТЬ ОБЩЕНИЯ КАК УСЛОВИЕ ПРЕОДОЛЕНИЯ АГРЕССИВНЫХ ТЕНДЕНЦИЙ У ПОДРОСТКОВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, достовірність результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дисертації, викладено структуру роботи та сформульовані положення, які виносяться на захист.

У першому розділі „Теоретичний аналіз проблеми гуманізації міжособистісного спілкування як умови подолання агресивних тенденцій в поведінці учнівської молоді” викладено результати теоретичного аналізу наукових даних з досліджуваної проблеми, зокрема, проаналізовано праці, в яких розглядаються питання взаємозв’язку гуманності й агресивності в поведінці людини, представлено концептуальну модель проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні і поведінці підлітків.

У першому підрозділі здійснено теоретичний аналіз філософських, психологічних та педагогічних досліджень проблеми взаємовідношення гуманності і агресивності в поведінці людини. З цією метою проаналізовано основні підходи до розуміння проблеми Добра і Зла в контексті античної філософії (Арістотель, Геракліт, Сократ), німецької класичної філософії (Г.Гегель), російської філософської думки (М.О.Бердяєв). Аналіз даних досліджень свідчить, що Добро і Зло корелятивні одне одному і не можуть існувати одне без іншого. Через діалектику Гегеля можливий вихід із дихотомії протиставлення цих понять і перехід до вивчення взаємообумовленості і взаємовідношень між ними.

Огляд психологічних і педагогічних досліджень показує, що найчастіше поняття гуманності і агресивності розглядаються відокремлено одне від одного. Зокрема, теоретична основа гуманістичного виховання, його сутність, умови формування розкриті у працях А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського, О.О.Бодальова, О.В.Киричука. Про загальні підходи до проблеми виховання у школярів гуманності як інтегральної якості особистості йдеться в роботах Г.О.Балла, М.Й.Боришевського, С.Д.Максименка та ін.

Вивчення агресивності у міжособистісному спілкуванні показує, що складність цього феномену детермінує поліфонію його теоретичних досліджень. З позиції етології її розглядав К.Лоренц, з точки зору біхевіористської теорії - А.Бандура, Д.Річардсон, Р.Берон, з психоаналітичних - З.Фройд, М.Кляйн, з онтологічних позицій - Р.Мэй, А.Менегетті, в рамках фрустраційної теорії - Дж.Доллард, Л.Берковітц, М.Левітов. Теоретичний аналіз феномену агресивності показує, що більшість досліджень спрямовано на з’ясування причин агресії, а не на пошук засобів її попередження чи трансформації.

Водночас частина дослідників розглядає поняття гуманності та агресивності у взаємообумовленості. С.Гингер і Ж.-М.Робин залишаються вірними етимології терміну ad-gressere, що означає "йти назустріч другому", протиставляючи це re-gressere "регресувати, йти назад", і прагнуть до гармонійної інтеграції компліментарних полярностей. Ф.Перлз і К.Лоренц розуміють агресію як ”поштовх до життя”, а не як ”потяг до смерті” (див. у З.Фройда). Р.Мей розмірковує про етику намірів, де кожна людина усвідомлює, що у неї, як і в інших, є і негативна сторона особистості, і що вона відповідальна за ефект, створений її діями. А.Маслоу підходить до висновку, що на вищому щаблі людського розвитку багато дихотомій приходять до єдності, а однією з якостей особистості, що самоактуалізується, є здатність одночасно сприймати протилежні речі, які суперечать одна одній і несумісні одна з одною.

Науково-теоретичний аналіз даних з проблеми дозволив сформулювати робоче визначення поняття гуманістичної спрямованості й агресивних тенденцій у спілкуванні. Під гуманістичною спрямованістю спілкування ми розуміємо інтенцію (лат. іntentsіо - намір), тобто прихильність гуманістичним цінностям, ідеалам, принципам, надання переваги діалогічному засобу розвитку будь-якої ідеї, націленість на діалогічні стратегії міжособистісного взаємовідношення. Гуманістичні інтенції сприяють формуванню гуманістичних тенденцій (лат. tendentia - спрямованість), які виявляються у спілкуванні, спрямованості інтересів, характері, самосвідомості, особливостях мислення, досвіді. Агресивні ж інтенції потенційно переходять в агресивні тенденції у спілкуванні і поведінці, що знаходить підтвердження на усіх рівнях організації особистості, зокрема, на низькому рівні моральної самосвідомості, формуванні агресивних рис характеру, неадекватної самооцінки, нерозвинутого соціального інтелекту. Гуманістичні інтенції існують у структурі особистості поруч з агресивними тенденціями і за певних умов при домінуванні тих чи інших можуть виникнути гуманістичні або агресивні дії.

Актуалізація гуманістичних інтенцій у спілкуванні може помітно вплинути на зменшення проявів агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні і поведінці людини.

У другому підрозділі подається аналіз теоретичних розробок та психолого-педагогічних досліджень взаємовідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у поведінці учнівської молоді. В дослідженнях Г.С.Абрамової, Л.І.Божович, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, В.С.Мухіної, Л.Ф.Обухової підкреслюється, що у підлітковому віці переплітаються суперечливі тенденції розвитку, в тому числі гуманістичні й агресивні тенденції особистості. В дослідженнях Г.Е.Бреслава, Г.С.Костюка, Н.А.Сергієнка, Н.В.Слободяник, А.А.Степанова, С.І.Яковенка та інших зазначено, що підлітковий вік є сенситивним для формування загальної гуманістичної спрямованості особистості, виховання культури почуттів, рис характеру, звичок емоційної децентрації і формування на цій основі співчуття до інших.      

Правовий аспект цього питання розглянуто в наукових працях М.Л.Авсієвич, Л.М.Балабанової, Д.Н.Бойко, Г.Г.Бочкарьова, В.М.Кудрявцева, В.Ф.Моргуна, Л.М.Семенюк, Д.І.Фельдшейна та інших, в яких встановлено, що підлітковий вік має вирішальне значення у становленні правосвідомості і моральних обов’язків. В дослідженнях А.С.Бєлкіна, Д.І.Фельдштейна, О.М.Яковлева встановлено, що агресивна поведінка є результатом порушення взаємодії особистості з оточенням.