Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів

Краткое содержание

У всту­пі об­грун­то­ва­но ак­ту­аль­ність обраної теми, ви­зна­че­но об'єкт, пре­д­мет, ме­ту, за­вдан­ня і методи дослідження, його зв'язок із науковими програмами, викладено на­у­ко­ву но­ви­з­ну, теоретичне і пра­к­ти­ч­не зна­чення отриманих результатів, розкрито джерельну базу, окреслено хронологічні межі дослідження, наведено дані про апробацію, впровадження і публікацію результатів до­слі­джен­ня.

У пер­шо­му роз­ді­лі - «Теоретичний аналіз про­б­ле­ми сен­со­р­ної ді­я­ль­но­с­ті» викладено філософські й психологічні по­ло­жен­ня­ що­до су­т­но­с­ті від­чут­тя та сприймання як дже­ре­ла знань лю­ди­ни про нав­ко­ли­ш­ній світ, як ос­но­ву її чут­тє­во­го досвіду. Проаналізовано психологічні характеристики та властивості сенсорних процесів; розкрито природу, специфіку і значення нюхових відчуттів, зокрема сприймання пахощів у системі адаптації людини, описано засоби застосування ароматичних речовин, відображені в історичній, медичній, фізіологічній і психологічній літературі. Визначено поняття «сенсорний об­раз», схарактеризовано його особливості, відбито процес його формування на основі відчуттів (в т.ч. нюхових).

Нюхові відчуття - пер­ві­с­ні в ево­лю­ції жи­вих іс­тот у  при­сто­су­ван­ні або ада­п­та­ції до  умов, що змі­нюються. У до­слі­джен­нях до­ве­де­но, що змі­ни чу­т­ли­во­с­ті ню­хо­во­го ана­лі­за­то­ра мо­жуть від­бу­ва­ти­ся не тіль­ки в ре­зуль­та­ті ада­п­та­ції, але й з  ін­ших при­чин, осо­б­ли­ве зна­чен­ня се­ред яких має рі­вень ак­ти­в­но­с­ті ко­ри го­ло­в­но­го моз­ку, під­три­му­ва­ний  ре­ти­ку­ля­р­ною фор­ма­ці­єю і од­но­ча­с­ною ді­є­ю на ор­га­ни чут­тя ін­ших по­дра­з­ни­ків, у то­му чи­с­лі під­по­ро­го­вих. Вста­но­в­ле­но, що слаб­кі  по­дра­з­ни­ки зви­чай­но під­ви­щу­ють, а си­ль­ні зни­жу­ють чу­т­ли­вість па­ра­ле­ль­но ді­ю­чих ана­лі­за­то­рів. Ва­ж­ли­ве зна­чен­ня у змі­ні чу­т­ли­во­с­ті ана­лі­за­то­ра має тре­ну­ван­ня:  постій­но ді­ю­чий по­дра­з­ник мо­же під­ви­щи­ти чу­т­ли­вість ана­лі­за­то­р­ної си­с­те­ми і, на­в­па­ки, припи­нен­ня дії по­дра­з­ни­ка зни­жує чутливість ана­лі­за­то­ра.

Вивчен­ня за­па­хів (їх класифікація, дослідження од­но­ча­с­ної дії на ню­хо­ві ре­це­п­то­ри мо­ле­кул двох або де­кіль­кох па­ху­чих ре­чо­вин: ма­с­ку­ван­ня, ком­пен­са­ції, злит­тя) має велике значення у пра­к­ти­ці ство­рен­ня син­те­ти­ч­них аро­ма­тів (ми­ю­чі за­со­би, ае­ро­зо­лі, кре­ми, пар­фу­ми-­де­зо­до­ран­ти), які мають ви­кли­ка­ти у лю­дей, що спіл­ку­ю­ть­ся, при­єм­ні відчуття, ство­рю­вати пе­в­не ін­ди­ві­ду­аль­не «ароматне» по­ле ко­ж­ної лю­ди­ни. Сполучення рі­з­них за­па­хів у єди­ну ці­лю­щу ком­по­зи­цію,  що під­ви­щу­є на­ст­рій, до­б­ре са­мо­по­чут­тя, бе­ре свій по­ча­ток з да­в­ніх ча­сів [Бі­б­лій­на Су­ла­міф, Аві­це­на, Ж.-К., До­ре, Ж.-­Н. Жо­бер Кал­пе­пер,  К. Ме­ді­чі]. В наш час цією проблемою займались [К. Мак-Гі­ве­рі, Дж. Рід, М.Г.Холодний, та ін.]. Про­ду­к­ти­в­ним є вивчен­ня запахів у ме­ди­ч­ній пра­к­ти­ці [С.А.Вічканова, Л.З.Гейхман, Л.Г.Дудченко, С.Ф.Іванов, Л.Жубер, Г.М.Заварзін, А.Кедам, А.Малєєв, Н.М.Макарчук, І.Ф.Остапчук, Л.Н.Соколова, Т.Ташев, Б.П.Токін та ін.]. Ви­яви­ло­ся, що при­ро­д­ні аро­ма­ти, які ви­про­мі­ню­ють ро­с­ли­ни, або  пра­ви­ль­но пі­ді­бра­ні ком­по­зи­ції запахів,  ма­ють профілактичну, оздо­ров­чу, відновлюючу фун­к­цію, змі­ц­нюють за­хи­с­ні фун­к­ції  ор­га­ні­з­му - осо­б­ли­во в нинішніх скла­д­них еко­ло­гі­ч­них умо­вах.

Сприймання має цілісний характер, це активний, динамічний процес, подібний до процесу інтелектуального пізнання. На рівні сприймання відбуваються складні процеси трансформації одержуваної в образній або вербальній формі інформації. Ці процеси охоплюють, з одного боку,  первинний відбір інформації (вибірковість сприймання), з другого,  її перероблення. Об­раз, що ви­ни­кає у про­це­сі сприй­ман­ня, мо­же бу­ти кон­к­ре­т­ним  або  на­бу­ва­ти уза­галь­не­них рис. Зда­т­ність пси­хі­ки вже на ета­пі сприй­мання кла­си­фі­ку­ва­ти, уза­галь­ню­ва­ти об’єк­ти, ви­ді­ля­ти їх сут­тє­ві осо­б­ли­во­с­ті і яко­с­ті, від­но­си­ти до пе­в­них ка­те­го­рій еко­но­мить психічну ене­р­гію. В про­це­сі сприй­ман­ня утворюються чи­с­лен­ні об­ра­зи й об­ра­зи-­по­нят­тя в їх ча­с­т­ко­вій, оди­ни­ч­ній або уза­галь­не­ній фор­мі. Одержані знан­ня не є яки­мось на­бо­ром окре­мих оди­ниць, або су­мою непов’я­за­них між со­бою вра­жень. Від­по­ві­д­но до спря­мо­ва­но­с­ті лю­ди­ни – її ін­тересів, настановлень, ці­лей жит­тя і т.ін., сприй­ма­не упо­ряд­ко­ву­є­ть­ся, об’єд­ну­є­ть­ся у пе­в­ну си­с­те­му, на­би­рає спря­мо­ва­но­го змі­с­ту.

Дру­гий роз­ді­л - «Експериментальне до­слі­джен­н­я впли­ву ню­хо­вих від­чут­тів на пе­ре­біг пси­хо­фі­зі­о­ло­гі­ч­них про­це­сів ді­тей в умо­вах навчан­ня» присвячено: 1) вивченню впливу композиції ароматів на активізацію розумової діяльності учнів та перебіг їх психічних процесів; 2) з¢ясуванню індивідуальних особливостей сприймання ароматів. Ме­то­ди­ки до­слі­джен­ня базувались на  положеннях генетичного принципу, передбачали за­сто­су­ван­ня ме­то­ду ароматизації за ін­ст­ру­к­ці­єю д.м.н. Макарчук Н.М., відповідно до якої фі­то­ор­га­ні­ч­ний фон утво­рю­є­ть­ся шля­хом од­но­ча­с­но­го ви­па­рову­­ван­ня трьох ефі­р­них олій за до­по­мо­гою при­ла­да-­до­за­то­ра.

Під час про­ве­ден­ня за­нят­ь уч­ням 11-16 ро­ків (196 осіб) про­по­ну­ва­лось  описати та охарактеризувати свої відчуття, почуття, думки (до та після ароматизації), відобразити «образ» пахощів. За результатами опитування учнів май­же усі вони ви­зна­ли, що  за­нят­тя з ароматами на­дає си­ли, ене­р­гії, ба­дьо­рості, по­лі­п­шує пра­це­зда­т­ність, зні­має­ вто­му, до­по­ма­гає ско­н­цен­т­ру­ва­ти ува­гу, дає мо­ж­ли­вість кра­ще пі­зна­ти се­бе, від­чу­ти радість жит­тя. Най­скла­д­ні­шим за­вдан­ням для уч­нів бу­ло «описати за­пах»: ви­зна­чи­ти «кількісний склад», «ко­лір», «фор­му», «рух» за­па­ху.  Досить різними були зо­в­ні­ш­ні прояви експресії досліджуваних. Біль­шість шко­ля­рів до про­ве­ден­ня за­нят­тя ха­ра­к­те­ризувалися на­пру­же­ною мі­мі­кою, слабкою ре­гу­льо­ва­ні­с­тю мо­то­р­них ре­а­к­цій, ру­хо­вою па­си­в­ністю, ін­то­на­цій­ною неви­ра­з­ні­с­тю. Пі­с­ля аро­ма­впливу спо­сте­рі­га­лись по­зи­ти­в­ні змі­ни: мо­ж­на бу­ло фі­к­су­ва­ти га­р­мо­ній­ність ру­хів, мі­мі­ч­ний вияв за­до­во­лен­ня, роз­ку­тість, роз­сла­б­ле­ність м'язів об­лич­чя і ті­ла.

Як свід­чать ре­зуль­та­ти опи­ту­ван­ня, піс­ля аромавпливу у 82% учнів зна­ч­но по­лі­п­ши­в­ся пси­хо­фі­зі­о­ло­гі­ч­ний стан, 11% від­по­ві­ли, що стан не змі­ни­в­ся, у 8% - по­гір­ши­в­ся. Ці­ка­во, що ді­ти пі­с­ля про­ве­ден­ня заняття зо­всім по-­ін­шо­му сприй­ма­ли навіть про­с­тір: під­кре­с­лю­ва­ли, що в при­мі­щен­ні ста­ло сві­т­лі­ше, за­ти­ш­ні­ше. 85% ді­тей відзначили, що з'явилися при­єм­ні по­зи­ти­в­ні змі­ни: кі­м­на­та ста­ла на­че про­с­то­рі­шою, по­ві­т­ря сві­жі­шим, ста­ло або те­п­лі­ше, або хо­ло­д­ні­ше, ра­ді­с­ні­ше і т.ін. Тіль­ки 15% ді­тей не по­мі­ти­ли осо­б­ли­вих змін. Таким чином, можна зазначити, що після ароматизації значна кіль­кість ді­тей констатувала зна­ч­ні по­лі­п­шен­ня сво­го пси­хо­фі­зі­о­ло­гі­ч­но­го ста­ну, виникнення по­зи­ти­в­них емо­цій, під­ви­щен­ня за­галь­но­го то­ну­су ор­га­ні­з­му.