Особенности динамики ценностных ориентаций студентов-психологов

Краткое содержание

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертації, виділені об’єкт та предмет дослідження, визначена мета, сформульовані гіпотези та завдання; розкрита методологічна основа дослідження, висвітлена наукова новизна, теоретичне та практичне значення, наведені дані про  апробацію роботи та впровадження цих результатів у практику.

У першій главі – “Проблеми наукового вивчення ціннісних орієнтацій особистості” розглянута комплексна природа ціннісних орієнтацій;  проаналізована вітчизняна та зарубіжна література з проблеми; показана можливість непрямого управління динамікою усвідомлення особистісних цінностей; подана концепція розвитку ціннісних орієнтацій. Крім того, розкриваються питання методологічного та концептуально-теоретичного характеру, які сформульованi у психологiчнiй лiтературi, визначено сутнiсть основних понять, проведено загальнопсихологічний, педагогічний та методичний аналiз, який відноситься до галузі виховання та становлення особистості, що ставить молодь перед вирішенням вибору ВНЗ при професійному самовизначеннi, дається науково-теоретичне обгрунтування iдей цiннісних орiєнтацiй. На основi аналiзу основних етапiв розвитку концепцiй потреб, мотивiв, мотивувань розкриваються науковi основи цiннісних орієнтацій.

Важливими джерелами, які розкривають дану тему, є дослідження В.Г.  Асєєва,  1976;     Л.І. Анцiферової, 1981;     Т. Тарочкової, 1988;    М.Й. Боршевського, 1997; В.К. Вiлюнаса, 1986; Г. Головних, 1989; О.М.Леонтьєва, 1977; 1975; М. Рокiча, 1973; Д. С’юпера та Д. Невiла, 1986; 1997; Д.М. Узнадзе, 1966, 1987;  Х. Хекхаузена, 1986; В.О. Ядова, 1975; K.B. Madsen , 1973; G.W. Allport, 1961, та iн.

Вищезазначені автори обстоюють положення про те, що ціннісні орієнтації, як вважлива складова частина людини, її поведінки, взагалі зумовлені природою та соціальнодетерміновані і сформовані культурою, соціально-економічним устроєм  та перетвореннями, які виникають у суспiльствi. Наведені дослідження свідчать про те, що тлумачення сутності поняття цінності в системі цiннісних орієнтацiй відбиває важливі елементи у структурі особистості, знання яких є значущим для самовизначення життєвих етапiв та цiлей.

Особливостi динамiки цiннісних орiєнтацiй виступають одним з найбільш важливих психологічних механізмів формування особистості. Таким чином, особистість характеризується індивідуальними особливостями емоційного реагування, стилю переживання, своєрiднiстю почуттiв,   свiдомостi,   думок   стосовно   тих   чи   iнших  обставин  життя  та самовизначення   в   ньому   (В. Г.   Асєєв,   1976;   Л.  І.   Божович,      Л.В. Бондаренко, 1992; 1968; Л. Г. Будинайте, 1993; О. І. Головаха, 1986; О.М. Леонтьєв, 1975, 1983; В.О. Ядов, 1979). Вони віддзеркалюють систему суспільно-значущих цінностей особистості і завдяки цьому виступають як механізм саморегуляції поведінки, вибору життєвих цілей людини і таким чином служать з’ясуванню причин її вчинків та дій

(Б. Г. Ананьєв, 1968; Т. Ф. Іванчик, 1986; В. К. Вілюнас, 1986; В. Франкл, 1990).

Доцільними вважаються питання диференціації ціннісних орієнтацій з погляду мети, завдань, в яких є  та або інша цінність. З цієї позиції у ціннісних орієнтаціях виділяють два класи: цінності-цілі (термінальні цінності) та цінності-засоби (інструментальні цінності) (М. Рокич,

В.О. Ядов та ін.). Термінальні цінності визначають основну мету, довготривалі перспективи, суть життя, усталені суспільні еталони. Інструментальні цінності визначають шляхи та інструменти у досягненні цілей. Наводиться, що основними показниками сформованості ціннісних орієнтацій є їх зміст, ієрархія, що характеризує рівень зрілості особистості студента-психолога.

Підкреслюється, що цінності характеризують спрямованість особистості й реально виявляються насамперед у мотивах діяльності

(О. М. Леонтьєв, Н. Ю.Вайтонис, Є. Дюркгейм та ін.), тому розкриття механізмів соціальної детермінації поведінки являє собою розкриття закономірностей переходу зовнішньої детермінації у внутрішню мотивацію.

Розкрито, що характер вивчення особливостей динаміки ціннісних орієнтацій, а також співвідношення привабливості та доступності тієї або іншої цінності для сучасних студентів-психологів має важливі виходи на практику, оскільки достатньо об¢єктивна інформація про сприйняття студентами свого ставлення до реальності дозволяє розробити конкретні програми допомоги не лише для себе, але й для інших у конкретних соціальних умовах.

Узагальнення науково-методичної літератури дає змогу стверджувати, що цінності становлять одне з провідних місць у вивченні процесів формування і розвитку особистості. Цінності безпосередньо пов’язані з мотиваційно-потребною сферою особистості і виступають у ролі своєрідного регулюючого фактору її життєдіяльності.

У другій главі – “Побудова системи психологічного вивчення ціннісних орієнтацій” – дається аналіз принципів добору емпіричного  матеріалу та методів дослідження ціннісних орієнтацій студентів-психологів; висвітлюється зв'язок між соціальними вимогами і внутрішніми  чинниками перебудови потреб, цінностей, потягів, норм поведінки в тих випадках, коли відбуваються якісні зміни у розширенні діяльності та відношень особистості з дійсністю.

Базою дослідження виступали факультети психології Донецького інституту соціальної освіти (ДІСО) і Донецького інституту психології і підприємництва (ДІПіП). Сукупна чисельність студентів-психологів в дослідженні (з урахуванням випробуваних, що брали участь в пілотажному дослідженні) склала 535 чоловік: 81 юнак та 454 дівчини – студенти першого - п'ятого курсів денної й очно-заочної форми навчання.

Дослідження  здійснювалося в три етапи і тривало з 1996 по 2000 роки. На першому етапі, з метою формування змістовної сторони методики ціннісно-мотиваційної орієнтації було проведене анкетування по розробленій нами анкеті для попереднього виявлення спрямованості особистості, її ціннісних орієнтацій і визначення відповідних понять-стимулів.

Другий етап включав збір емпіричного матеріалу з використанням таких методик, як методика діагностики ціннісно-мотиваційної орієнтації (О.Б. Фанталова); тест “Осмисленість життя” (Д.О. Леонтьєв). Автоматизація і психометрична перевірка використаних методик була здійснена Ю.Б. Максименком (1998, 1999 р.).

Третій етап був спрямований на безпосередню кількісно-якісну обробку отриманих матеріалів, виявлення особливостей динаміки ціннісних орієнтацій у студентів-психологів в залежності від курсу навчання і віку випробуваних. Зважаючи на те, що майже усі методики були адаптовані для нашого дослідження, коротко опишемо їх.

Для психолого-педагогічного дослідження деяких напрямків спрямованості особистості студентів-психологів була розроблена анкета “Спрямованість особистості”. Анкета містила 41 запитання (переважно напівзакриті) і дозволили виявляти наступні сфери: навчання, сімейне та громадське життя, захоплення. Крім того, анкета дозволила визначити ступінь значущості для індивіда сфер, у рамках яких студент намагається себе реалізувати. Варто зауважити, що анкета розроблялася на основі результатів численних бесід зі студентами і з їх участю. Анкета апробована в пілотажному дослідженні, що охопило вибіркову сукупність, яка склала 100 чоловік. Крім того, за допомогою пілотажного дослідження були перевірені організаційні й методичні умови майбутнього дослідження, відношення студентів до опиту і їхня реакція на запитання анкети, скоректовані формулювання деяких запитань та варіанти відповідей. Усього в безпосередньому дослідженні за даною методикою брало участь 535 студентів.

Ціннісні орієнтації виявлялися в ході письмового опитування за анкетою “Спрямованість особистості”. Використовувалися категорії цінностей, запропоновані М. Рокичем. Для більш глибокого проникнення в систему ціннісних орієнтацій випробувані додатково відповідали на такі запитання: "У якому порядку і в якій мірі реалізовані названі цінності у Вашому житті?", "Як на Ваш погляд, це зробила б людина, досконала в усіх відношеннях? ", "Як зробили б це, на Вашу думку, більшість людей? ", "Як це зробили б Ви 5 років тому? ", "Як це зробили б Ви через 5 років? "

Для подальшого дослідження ціннісної сфери була запозичена ідея з методики “Рівень співвідношення “цінності” і “доступності” у різноманітних життєвих сферах” О.Б. Фанталовой (ЦМО), заснованої на попарному порівнянні усіх категорій, що змістовно відбивають досліджувану сферу.

Експеримент за цією методикою складався з трьох частин. Спочатку було проведене анкетування на вибірці з 439 випробуваних з метою виявлення найбільш суб'єктивно значущих для студентів особистісних і професійних якостей психолога. В другій частині експерименту було відібрано  11 понять-якостей, що найчастіше зустрічалися в кожній категорії. У третій частині експерименту досліджуваним у спеціальних матрицях пропонувалося порівняти категорії за критеріями їх цінності та доступності для них. Завдяки цьому була отримана інформація про розбіжність цих параметрів.

Перш, ніж безпосередньо застосовувати тест “Осмисленість життя” (ОЖ), ми сформували норми для місцевої вибірки (за стенальною шкалою). З огляду на значну кількість випробуваних (439 чоловік) і нормальний розподіл по усіх шкалах, стандартизація була виконана за звичайною процедурою: зміна первинного показника на 1/2 стандартного відхилення відповідало стандартизованому показнику на 1 стен. Стандартизація дозволила зробити аналіз даних, зокрема, “динаміки” показників по ОЖ, більш надійним та валідним.

Порівняння розподілів загального показника і субшкал ОЖ у студентів різних курсів по тесту Ливенса  показало, що вони відносяться до однієї сукупності і характеризуються однорідністю розподілу, що дозволило, зіставляючи дані на різних курсах, робити висновки про динаміку смисложиттевіх орієнтацій студентів протягом всього навчання в інституті.

У третій главі “Емпіричне дослідження динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів ВНЗ недержавної форми власності” розглядаються результати статистичного аналізу даних, отриманих у ході емпіричного дослідження та їх якісна верифікація.

 Аналіз результатів анкети “Спрямованість особистості” показав, що по-перше, основним мотивом вибору ВНЗ є наявність факультетів, спеціальностей, яких немає в державних ВНЗ, а для студентів очно-заочного відділення також суттєвим мотивом є зручна форма навчання. По-друге, домінуючим мотивом вибору факультету психології є інтерес до даної спеціальності. По-трете, у 37 відсотків студентів виникають роздуми про припинення навчання, де основним чинником є матеріальні ускладнення. Другою за важливістю причиною намірів залишити ВУЗ є руйнування початкового уявлення про професійну діяльність і можливості психолога в існуючих умовах, особливо яскраво це виражене на четвертому курсі денного та третьому очно-заочного відділення. По-четверте, значна частина студентів орієнтована на практичну роботу за фахом після випуску, однак більшість з них недостатньо чітко уявляють собі характер і особливості своєї майбутньої роботи.

Далі був зроблений аналіз значущості цінностей та їх кластеризація по курсах, що дозволило виділити блоки найбільше пов'язаних між собою цінностей, що, на наш погляд, більш інформативно, ніж процедури кореляційного аналізу. Кластеризація та співставлення дендрограм ціннісних орієнтацій студентів дозволила зробити такі основні узагальнення.

По-перше, виявилися універсальні, майже однакові для усіх курсів кластери, що включають такі найбільш високозначущі термінальні цінності, як “родина”, “діти”, “любов”, “здоров'я”.

По-друге, і на денному, і на очно-заочному відділеннях виявлена тенденція більшої диференціації конструктної системи цінностей до старших курсів, що особливо яскраво виявляється на п'ятому курсі. Диференціація проявлялася в посиленні зв'язку між цінностями усередині кластерів і ослабленні зв'язків між окремими кластерами, тобто відокремлення останніх один від одного, що може розглядатися як приклад  формування до старших курсів більш чіткої та стійкої ієрархічної системи цінностей.

Виходячи з того, що середні показники можуть призводити до “помилок усереднення”, ми спробували зіставлення середніх рангів цінностей доповнити частотним аналізом. Частотний аналіз дозволив додатково підтвердити результати, отримані при кластеризації та порівняльному аналізі ціннісних категорій.