Психологічні особливості впливу батьківської сім’ї на молоде подружжя

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, визначено його мету, об’єкт, предмет, гіпотезу, задачі та методи, розкривається наукова новизна, теоретична і практична цінність роботи, подано дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Соціально-психологічні основи функціонування молодої сім’ї” подається аналітичний огляд досліджуваної проблеми, розкривається психологічний зміст основних понять, розглядаються концептуальні підходи до сім’ї як соціальної системи, особливості її життєдіяльності на різних стадіях, визначається специфіка становлення молодої сім’ї, аналізуються наукові погляди і підходи до проблеми впливу батьківської сім’ї на функціонування молодого подружжя.

На основі аналізу й узагальнення наукової літератури визначено соціальну сутність сім’ї як системи (М. Боуен, К. Вітакер, Д. Джексон, М.С. Мацковський, В. Сатір, Н.Я. Соловйов, Н. Пезешкіан, А.Г. Харчев); загальні тенденції розвитку української сім’ї (М.І. Алексєєва, О.Ф. Бондаренко, Т.В. Буленко, Л.В. Долинська, З.Г. Кисарчук, М.І. Пірен, Р.Ф. Федоренко). Викладено важливі аспекти і проаналізовано механізми життєдіяльності сім’ї, такі як функційно-рольова поведінка (Є.К. Васильєва, С.Д. Лаптенко, Д. Мід, Н.Я. Соловйов); міжособистісна взаємодія (Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстицкіс); формування внутрішньосімейної інтеграції і психологічного клімату сім’ї (Г.М. Андреєва, О.Г. Антонова-Турченко, М.М. Московка, Ю.М. Якубова); психологічна сумісність та задоволеність шлюбом (А.Є. Альошина, Л.А. Богданович, К. Вітакер, М.М. Обозов, В.Сатір) і фактори, що їх зумовлюють (С. Мінухін і Ч. Фішман). Визначено специфіку функціонування сім’ї на різних стадіях життєвого циклу (Є.К. Васильєва, Е. Duvall, J. Haley, R. Hill) та динаміку подружніх взаємин (П. Дючіс, В.І. Зацепін, С.В. Ковальов, С. Кратохвіл, L.A. Lewis, C. Shaap).

Доведено, що життєдіяльність молодого подружжя характеризується своєрідними психологічними особливостями та закономірностями розвитку, властивими лише цьому етапу сім’ї (Е. Бургес, С. Вітакер, А.Н. Волкова, А.А. Яременко). Становлення і стабільність молодої сім’ї визначаються психологічною готовністю партнерів до сімейного життя, адекватністю шлюбного вибору, психологічною сумісністю та просімейною мотивацією (Т.В. Буленко, Т.В. Говорун, М.М. Обозов, Р.П. Федоренко, О.М. Шарган).

Виявлено, що серед факторів, які впливають на успішність шлюбу, важливе місце займає батьківська сім’я. Різні погляди щодо вивчення цієї проблеми представлені в системному (С. Мінухін, L. Bertalanffy, M. Bowen, B. McCrady, T.J. Paolino, F. Steinglass), динамічному (B. Buda, P. Martin, S. Sager, D. Willy), біхевіористському (D. Alexander, A. Ellis, N.S. Jacobson) та інших підходах. Актуальність впливу батьківської сім’ї на становлення особистості сім’янина та особливості функціонування молодого подружжя підкреслювали у своїх працях А.Є. Альошина, Е. Берн, К. Вітек, Т.М. Мішина, Н. Пезешкіан, В. Сатір, В.Я. Титаренко, З. Цельмер, G.A. Bateson, J. Bradshow, E.L. Kelly, L.M. Terman. “Феномен батьківського програмування”, описаний Е. Берном, свідчить про підсвідоме відтворення особистістю настанов, цінностей, поглядів, моделей поведінки батьківської сім’ї. Форми батьківських взаємин стають для індивіда еталоном, а наслідування відбувається на основі ідентифікації себе з батьками тієї ж статі (B. Budy, I. Sipova). Заслуговує на увагу концепція впливу сиблінгової позиції на взаємини у шлюбі (К. Бейкер, Р. Скінер, M. Bowen, W. Toman) та дублювання виховних процесів батьків по відношенню до сиблінгів (В.Н. Дружинін).

Теоретико-аналітичні описи і концептуальні висновки з проблеми представлені переважно в зарубіжних дослідженнях. А оскільки в них не враховані етнічні та соціокультурні відмінності, вони не завжди можуть трансформуватися на українську сім’ю. У низці досліджень вітчизняних вчених розглядалися лише окремі феномени процесу функціонування молодої сім’ї: психологічна готовність до сімейного життя, мотивація шлюбу (М.І. Алексєєва, Т.В. Буленко, О.М. Шарган), подружня адаптація і перебіг сімейної кризи (О.С. Кочарян, Р.П. Федоренко), психологія і психопрофілактика сімейних конфліктів (С.В. Дворяк, Б.Г. Херсонський). Однак, не знайшли наукового обґрунтування положення про те, які структурно-функційні характеристики батьківської сім’ї є визначальними у становленні молодого подружжя, у розвитку функційних шлюбних взаємин, не виявлено факторів, які зумовлюють відтворення особистістю батьківської сім’ї, або створення власної моделі шлюбу.

Отже, незважаючи на значні наукові доробки, важливо було з’ясувати питання, пов’язані із детермінацією життєдіяльності молодого подружжя структурно-функційними характеристиками батьківської сім’ї. Проведений теоретичний аналіз вказує на те, що ця проблема потребує глибшого висвітлення і подальшого проведення емпіричних досліджень.

У другому розділі “Процедура та методика дослідження впливу батьківської сім’ї на молоде подружжя” аналізуються теоретичні аспекти емпіричного вивчення проблеми, розглядаються конкретні психодіагностичні методики, описується процедура дослідження.

Вибіркову сукупність склали 220 осіб (110 подружніх пар). Виходячи зі специфіки дослідження, були відібрані обстежувані з урахуванням особливостей взаємин у їхніх сім’ях. Відповідно до цього досліджувані склали дві групи вибіркової сукупності: 1 група – 110 осіб (55 подружніх пар) – молоді подружжя, які характеризувалися стабільними, сприятливими взаєминами; 2 група – 110 осіб (55 подружніх пар) – молоді подружжя, які зверталися до психологічної консультації у зв’язку з проблемними взаєминами.

Досліджувані групи були однорідними за рівнем освіти, віком та соціальним походженням. Вік обстежуваних – від 18 до 30 років, 55% – молоді люди від 18 до 22 років, 35% досліджуваних – від 23 до 25 років та 10% – від 26 до 30 років. Сімейний стаж молодих подружжів становив до 5 років і всі вони перебували у першому шлюбі. Експериментальне дослідження проводилось протягом п’яти років (1998 -2002 рр.) на базі психологічної консультації з питань шлюбу та сім’ї при рагсах м. Луцька та м. Ковеля і в Центрі розвитку та підтримки сім’ї при обласному Центрі соціальних служб для молоді м. Луцька.

Визначення структурно-функційних характеристик молодого подружжя здійснювалося за дванадцятьма параметрами оцінки якості шлюбу, виділеними нами в ході теоретичного аналізу: лідерство, сімейні цінності, установки на шлюб та сім’ю, функційно-рольова поведінка, сімейний сценарій, індивідуальні і сімейні межі, міжособистісна взаємодія, стратегія поведінки в конфлікті, емоційна сфера подружніх взаємин, характерологічні особливості подружжя, задоволеність шлюбом, сімейна адаптація. Методики діагностики були спрямовані на оцінку вираженості названих параметрів, відповідно до поставлених задач: сімейні цінності, установки на шлюб та сім’ю, функційно-рольова поведінка, задоволеність шлюбом вивчались за допомогою опитувальника “Порівняння цінностей” (H.H. Floyd), методик “Вимір установок у сімейній парі”, “Розподіл ролей у сім’ї”, “Задоволеність шлюбом” (Ю.Є. Альошина, Я.А. Гозман, Е.М. Дубровська); для діагностики міжособистісної взаємодії, стратегії типу поведінки в конфлікті, подружньої адаптації застосовувались методика діагностики типу міжособистісної взаємодії Т. Лірі (модифіковані Ю.А. Решетняк, Г.С. Васильченко), тест Томаса, опитувальник подружньої адаптації D. Sprenkle, B. Fisher (адаптований О.С. Кочаряном); характерологічні особливості респондентів обстежувалися за допомогою тесту 16 PF Кеттелла (модифікованого А.А. Руковішниковим, М.В. Соколовою); емоційна сфера подружніх взаємин вивчалася за допомогою методик “Типовий сімейний стан” та “Аналіз сімейної тривоги” (Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстицкіс); сімейний сценарій вивчався за допомогою проективної методики “Написання казки” (І.В. Возілкін, С.Н. Некрасов); для вивчення соціально-демографічних даних респондентів, соціально-психологічних характеристик батьківських сімей, індивідуальних та сімейних меж партнерів, впливу батьківської сім’ї на молоде подружжя нами були розроблені: “Сімейна соціограма”, побудована на основі “Сімейної карти” (С. Кратохвіл), “Сімейної соціограми” (Р. Шерман), “Екокарти” (C. Atteneave, A. Hartman), та модифікована карта сім’ї, що ґрунтувалась на Весбадівському опитувальнику за методом позитивної психотерапії Н. Пезешкіана.

Структурно-функційні характеристики батьківської сім’ї вивчалися за ідентичними параметрами оцінки якості шлюбу та методиками дослідження через призму відповідей молодого подружжя.

Описані діагностичні методики стали основою для розробки програми діагностики сімейних дисфункцій молодого подружжя, детермінованих батьківською сім’єю. Усі методи використовувались нами в комплексі, що дозволило отримати достовірні результати. Обробка емпіричних даних здійснювалася за допомогою параметричних – t-критерій Стьюдента – та непараметричних – c² Пірсона – методів аналізу відмінностей та методу кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції Пірсона).

У третьому розділі “Емпіричне дослідження впливу батьківської сім’ї на молоде подружжя” розглянуто основні емпіричні показники функціонування благополучного та проблемного молодих подружжів; проведено порівняльний аналіз структурно-функційних характеристик молодої і батьківської сімей та визначено типологію шлюбів; з’ясовано динаміку функціонування молодого подружжя залежно від якісних показників партнерства та типу батьківських сімей; виділено фактори, які детермінують створення молодим подружжям моделі сім’ї, відмінної від батьківської.

У процесі вивчення структурно-функційних характеристик молодої сім’ї важливим було оцінити показники якості шлюбу, виявити проблемні сфери та з’ясувати, під впливом яких чинників молода сім’я набуває дисфункційного або функційного розвитку.

У ході обстеження благополучних молодих подружжів було виявлено такі структурно-функційні особливості: егалітарний розподіл влади, узгодженість лідерства; симетричність або комплементарність сімейних взаємин (61,8%); узгодженість сімейних цінностей та установок (62,2%); комплементарність та гнучкість функційно-рольової поведінки подружжя (86,4%); подібність сімейних сценаріїв (67,3%); гнучкість, рухливість сімейних та індивідуальних меж (70,9%); адаптивний характер сімейної взаємодії (70,9%); відмінності у сімейних нормах не приводять до суперечностей, а узгоджуються за рахунок створення інтегрованих позицій: тенденції до співробітництва (77,3%) і компромісу (45,5%); низький рівень сімейної напруги (54,5%), переживання тривоги (80,9%), вини (89,1%); комплементарність особистісних профілів (67,3%); високий рівень задоволеності шлюбом (70,0%) та сімейної адаптації (46,4%). Наявність окремих дисфункцій, на нашу думку, зумовлена кризою подружнього життя, яка пов’язана із шлюбним стажем та первинною подружньою адаптацією, появою дітей, а також відмінністю структурно-змістових характеристик батьківських сімей, у яких виховувались партнери.

За результатами емпіричного аналізу даних визначено структурно-функційні особливості проблемних молодих подружжів: авторитарний розподіл влади, перевага традиційних взаємин над егалітарними (67,3%); некомплементарність, ригідність функційно-рольової поведінки (56,4%); неузгодженість сімейних цінностей (65,5%) та установок (57,3%); неузгодженість сімейних сценаріїв подружжя (55,4%); жорсткість сімейних меж (56,4%) та розмитість, ригідність індивідуальних меж (70,9%); деструктивний характер міжособистісної взаємодії (87,3%); тенденції до суперництва (30,9%) та уникання (29,1%) при вирішенні сімейних труднощів; наявність напруги (75,5%), відчуття вини (65,5%), переживання тривоги (90,0%); некомплементарність особистісних профілів партнерів (61,8%); низький рівень задоволеності (56,4%) та сімейної адаптованості (45,5%). Виявлено фактори ризику проблемного молодого подружжя: ранній вік взяття шлюбу (17-18 років), тривалість дошлюбного знайомства менше шести місяців, дисгармонійні риси особистості, неблагополучна батьківська сім’я.

На основі описаних структурно-функційних характеристик благополучне та проблемне молоді подружжя були класифіковані за трьома типами: функційні (69,1% – 1 група, у 2 групі сімей такого типу виявлено не було), псевдофункційні (38,2% – 2 група, 30,9% – 1 група) і дисфункційні сім’ї (61,8% – 2 група, у 1 групі сім’ї такого типу не виявлено). Визначено проміжний тип – псевдофункційна сім’я (поєднання ознак функційного та дисфункційного типів), який був відсутній у Н. Аккермана, Є. Вітчака, О.С. Кочаряна, В. Сатір.

Порівняння якісних показників благополучних та проблемних сімей за типами партнерства дозволило виділити статистично значимі параметри оцінки якості шлюбу: лідерство, установки на шлюб та сім’ю, функційно-рольова поведінка, сімейний сценарій, сімейні та індивідуальні межі, міжособистісна взаємодія, задоволеність шлюбом, сімейна адаптація.